Одне з питань, яке часто ставлять іноземці, що працюють в Україні, звучить так: чому українці настільки однозначно підтримують Ізраїль у війні з Газою?

Дісклеймер: цей матеріал не обирає жодної сторони конфлікту, це лише про факти, порівняння цифр та спостереження за українським медіа-простором в контексті цієї теми
Світ навколо і Україна всередині

У багатьох країнах відбуваються демонстрації солідарності з Палестиною. Звучать прокляття на адресу Бібі Нетаньягу, звинувачення у військових злочинах та графіті "Stop Genocide" і "Free Gaza" на стінах міст. Але Україна – виняток. Тут майже не критикують ізраїльську армію. На українських вулицях не видно пропалестинських акцій. Із перших місяців війни Ізраїль став беззаперечним фаворитом наших співвітчизників. Опитування КМІС у грудні 2023 року показало: 69% українців симпатизують ізраїльтянам, лише 1% – палестинцям. Ця різниця виглядає аномально не лише порівняно з Європою, де підтримка приблизно 50/50, а подекуди навіть на користь Палестини, а й із США, де навіть етнічні євреї критикують дії Ізраїлю. За даними Washington Post, 61% американських євреїв вважають, що Ізраїль скоїв воєнні злочини, 39% – геноцид, 68% негативно оцінюють Нетаньягу. І все ж 94% визнають, що ХАМАС 7 жовтня 2023 р. скоїв один з найжорстокіших терористичних актів в історії, із жахливими наслідками для мирного населення.Цифри, що шокують

Більшість українців не усвідомлює масштаб трагедії у Газі. Для порівняння за найконсервативнішими відкритими даними:- В Україні (2022–2025) загинуло ≈ 15 000 цивільних та ≈ 200–250 тисяч військових – цивільні складають лише ~6% від усіх загиблих.- У Газі після жовтня 2023 року внаслідок бомбардувань Ізраїлем загинуло ≈ 25–30 тисяч цивільних палестинців, включаючи велику кількість жінок і дітей і ≈ 10–12 тисяч бойовиків – майже 70% жертв цивільні.- В Ізраїлі під час теракту 7 жовтня загинуло ≈ 815 цивільних і ≈ 380 військовослужбовців армії Ізраїлю – ≈68% цивільних.
Іноземців шокує, що у двомільйонній Газі за два роки загинуло вдвічі більше цивільних, ніж за 3,5 роки російської агресії в Україні.Маніпуляції, медіа та українська байдужість

Іноземцями легко маніпулювати — саме тому багато хто з них щиро розчарований: як так сталося, що нація, яка пережила власний Голодомор, не виявила помітної солідарності з людьми, замореними штучним голодом у Газі? Факти, що шокували світ, і світлини виснажених дітей таки прорвали українську медійну завісу — але майже без жодного ефекту. Втім, справедливості заради, варто згадати: влітку у Києві таки відбулася крихітна акція під назвою "Україна також пізнала, що таке штучний голод", просто на території Музею Голодомору 1932–33 років. Подія, що отримала нуль згадок в українських медіа, проте була помічена й розтиражована за кордоном. Логіка підтримки Ізраїлю виглядає ще дивніше, якщо згадати, що уряд Нетаньягу довго утримувався від постачання озброєнь Україні, уникав конфронтації з Москвою і не приєднався до антиросійських санкцій. І ця політика обережного нейтралітету знайшла відгук у ізраїльському суспільстві, яке за низкою опитувань впевнено підтримує такий курс своєї держави. Хоча на четвертому році війни нерозділене кохання України було нарешті відзначено - Ізраїль передає свою найстарішу списану батарею Patriot… але таке викликає у іноземців лише посмішку.Українські ліві та ЛГБТК+: солідарність і… реалії

Якщо говорити про ті, по праву основні групи українського суспільства, що відкрито засуджують дії Ізраїлю в Газі, — то це, передусім, ліві осередки та спільнота ЛГБТК+. На Заході обидві групи численні, гучні та й навіть модні. В Україні ж — вони радше маргіналізовані, невеликі й часто відірвані від реального впливу. Під час пропалестинських акцій західним лівим і квірам масу підтримки забезпечує величезна армія арабських і мусульманських мігрантів, яких в Україні просто немає. Водночас наше малочисельне мусульманське ком’юніті — переважно кримськотатарське — тримається загальної, стримано провладної лінії.продовження тут