Україна вибудовує нову оборону від дронів. росія не встигає закривати діри у своїй ППО. Головне з допису Дональда Гілла: Німеччина передала дев’ять зенітних ракетних комплексів IRIS-T і до кінця 2028 року передасть ще дев’ять. Наразі кожен комплекс має п’ять пускових установок. Німеччина надішле ще 36 пускових установок. SLM має дальність ураження 40 км, а SLS – 12 км. Ці системи мають майже 100% точність під час перехоплення крилатих ракет. Український лазерний комплекс "Тризуб" виходить на завершальний етап фронтових випробувань і незабаром піде у серійне виробництво для застосування проти "Шахедів". FPV-дрони можна уражати на дистанції 900 метрів, розвідувальні дрони – 1500 метрів, "Шахеди" – 5000 метрів. Комплекс призначений як засіб об’єктової оборони для прикриття інфраструктури та інших тилових об’єктів. Коли Україна створювала ППО ближньої дії, серед підрозділів було поширене переконання: якщо російський дрон пролетів над їхньою ділянкою й нічого не вразив – претензій до них не буде. Спочатку розрахунки діяли зі стаціонарних позицій із важкими кулеметами. Згодом кулемети встановили на автомобілі та обладнали прожекторами. Нині використовують тепловізори й прилади нічного бачення. Акустичні сенсори, радари та розвідувальні дрони збирають дані, які відображаються в системі, спільній для всіх підрозділів ППО. Розрахунки об’єктової оборони інтегровані з мобільними кулеметними групами та екіпажами дронів-перехоплювачів, причому мобільні групи постійно переміщуються й уникають повторного використання тих самих позицій. Тепер, із покращеною координацією та наглядом, якщо дрон залишив ділянку підрозділу і не був збитий, проводять розбір, щоб з’ясувати причину. Якщо виявляють недолік у розміщенні радара, його переставляють, а ефективність такого переміщення аналізують. Розміщення сенсорів ґрунтується на наукових засадах і інтегроване з іншими компонентами мережі. Аналізують і якість підготовки пілота. Попри зростання кількості дронів, запущених у 2026 році, частка тих, що уражають ціль, загалом знижується. Це сталося тому, що більше екіпажів підготували до належного рівня, з’явилося більше обладнання, покращилася координація, а невдачі й успіхи аналізували та враховували в подальших діях. Крім того, українські системи РЕБ "Ліма" виявилися ефективними як проти дронів, так і проти ракет. Українська авіація – гелікоптери, гвинтові літаки та реактивні літаки – забезпечує ще один рубіж оборони. Mirage перехоплюють крилаті ракети й дрони з показником успішності 98%. Підготовка пілотів-перехоплювачів – одна з найбільших перешкод на шляху створення ефективних сил дронів-перехоплювачів. Україна намагається усунути цю перешкоду, замінюючи пілотів автономними дронами зі штучним інтелектом. Такі ШІ-дрони також були б невразливими до радіоелектронного придушення. Традиційні російські засоби ППО знищуються швидше, ніж їх вдається виробляти, а ракети витрачаються швидше, ніж надходять на заміну. Немає жодних ознак, що ця тенденція зміниться, а це робить російські заводи та інфраструктуру дедалі вразливішими. Єдина надія росії – відтворити українську модель команд-перехоплювачів дронів. росія збільшує чисельність особового складу своїх Військ безпілотних систем зі 131 000 до 210 000 осіб і створить майже 1000 підрозділів у складі цих військ. Є й перешкоди – наприклад, дефіцит фінансування в 900 мільйонів доларів на етапі розгортання дронових військ у 2025-2026 роках. Серед інших викликів – створення сенсорної мережі для виявлення українських дронів. росія не використовує акустичних сенсорів, тож змушена покладатися виключно на радари, які Україна методично знищує. Без цієї спроможності розрахунки дронів і вогневі групи будуть не більш ніж точковими засобами оборони, розкиданими по полю бою. Україна стримує російську загрозу від дронів на нинішньому рівні шкоди, тоді як росія наразі не здатна завадити Україні нарощувати рівень завданих їй збитків. Українські далекобійні удари, найімовірніше, у недалекому майбутньому матимуть більший вплив на здатність росії вести війну.