Напередодні 9 травня. Як Україна приносить війну в росію. Дещо зі статті Wall Street Journal:Відколи понад чверть століття тому путін прийшов до влади, він розбудовував нову державну релігію довкола 9 травня – річниці перемоги Радянського Союзу над нацистською Німеччиною та найсакральнішого дня в російському календарі.У суботу путін уперше очолюватиме парад у День перемоги в момент, коли його війна проти України вже перевершила за тривалістю війну Радянського Союзу з нацистами.Святкувати йому немає чого. Безперервні удари українських дронів по росії, зокрема й по столиці, змусили путіна просити про припинення вогню на час урочистостей. Організатори параду, посилаючись на загрози безпеці, значно зменшили масштаб заходу: скасували показ бронетехніки та марш військових курсантів. У москві на кілька днів планують перервати роботу мобільного зв’язку та інтернету.На тлі того, як фронт стоїть, втрати росії перевалили за мільйон, економіка занепадає, а ракетні й дронові удари стали буденністю, за останні місяці країною прокотилася хвиля глибокого невдоволення. Воно потенційно становить найсерйознішу загрозу правлінню путіна за весь цей час і може виявитися підступнішим за провалений заколот ватажка Євгена Пригожина 2023 року.російські спецслужби відповіли новими драконівськими обмеженнями, заблокувавши більшу частину активності в інтернеті за зразком китайського "великого фаєрволу". Ці обмеження, які виправдовують необхідністю запобігати дроновим ударам, настільки жорсткі, що навіть провладні націоналісти, які підтримують війну, заговорили про наближення революції. Московськими салонами ширяться чутки про нібито підготовку перевороту і про міжусобну боротьбу між різними гілками силового апарату.Це не означає, що революція неминуча. Але зміна настроїв вражає порівняно і з ситуацією ще у грудні минулого року, коли російські посадовці плекали надії, що Трамп змусить Україну укласти мирну угоду на умовах москви, зніме економічні санкції та дасть зелене світло "бізнесу як завжди".Психологічно переломним моментом став січень. Саме тоді путінська так звана "спеціальна військова операція", яка, за кремлівським наративом, має на меті "денацифікувати" Україну, перевершила за тривалістю війну з нацистською Німеччиною 1941-1945 років."Кожен день відтоді посилює відчуття, що ми не гідні пам’яті наших дідів, – заявив колишній спічрайтер путіна Аббас Галлямов. – путін створив цей культ дідів, і тепер він обертається проти нього".Провоєнна російська медіазнаменитість Анастасія Кашеварова підкреслила зміну суспільних настроїв, коли цього тижня написала в Telegram, що діди в Другій світовій "уже на цей момент дійшли до Берліна, а ми чомусь продовжуємо тільки махати кулаками й нести нісенітниці про червоні лінії".Удари українських дронів і ракет по російських об’єктах нафтового експорту, НПЗ та військових підприємствах за останні місяці стали звичним явищем. Близько 70% населення росії, зокрема й території за 1700 км від кордону, які вважали себе захищеними, тепер перебувають у зоні досяжності Києва. Спочатку ці атаки створювали ефект "згуртування навколо прапора". Але тепер, коли українські сили стають дедалі ефективнішими, ці удари радше демонструють слабкість путіна."путіна сьогодні сприймають як старого діда, діда, що не уявляє реального стану справ у житті людей", – пояснив Олександр Баунов. "Його більше не сприймають як захисника. Його більше не сприймають як Супермена", – додав він."Усі, можливо, крім путіна, почали розуміти, що війна йде не за планом", – пояснив професор історії Університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко.Для Радченка ключовою переломною точкою стала серія українських атак, які за останні тижні спустошили нафтопереробний завод і нафтоекспортний порт Туапсе на Чорному морі. "Висновок, який дехто міг би зробити тепер, – війна була поганою ідеєю. Для інших, звісно, висновок такий: її ведуть недостатньо рішуче", – зазначив Радченко."Історично такі настрої зазвичай передують революціям", – зазначив Галлямов.