Африканська кампанія "Компанії". Як російська мережа впливу поширює антиукраїнську пропаганду в Кот-д’Івуарі. Головне з розслідування France 24: російська мережа впливу "Компанія", що спеціалізується на дезінформаційних операціях і після загибелі Євгена Пригожина, ймовірно, перейшла під контроль Служби зовнішньої розвідки росії, вела масштабну кампанію проти посольства України в Кот-д’Івуарі. Це з’ясували FRANCE 24 Observers та партнери, які проаналізували 76 внутрішніх документів, отриманих The Continent. Із них випливає, що мережа, яка налічує близько 90 фахівців і працює майже у 30 країнах Африки та Латинської Америки, прагне підтримувати лояльних до москви політиків, послаблювати західний вплив і просувати проросійські наративи.Кот-д’Івуар у документах "Компанії" названо "перспективною країною" для запуску операцій впливу. Організація розглядає його як частину "сфери західного впливу" й прагне дискредитувати передусім французьку та американську присутність, а також міжнародну позицію країни щодо України. У період із травня по вересень 2024 року, за даними розслідувачів, було проведено чотири інформаційні операції, три з яких безпосередньо стосувалися посольства України в Абіджані.Однією з головних тем стала фейкова кампанія про нібито вербування івуарійців до української армії. У травні 2024 року в соцмережах почали поширювати підроблені рекламні оголошення, а 12 липня Ghana Web опублікував статтю про нібито появу в Абіджані листівок із обіцянками 3000 доларів і "права на проживання в Європі" за вступ до українських збройних сил. Посольство України категорично заперечило свою причетність і наголосило, що не займається вербуванням, а самих листівок у місті не бачило. У вересні поширювали й фальшиве запрошення на культурний захід від імені посольства, яке також виявилося підробкою. Таким чином, кампанія була побудована навколо підроблених матеріалів, що мали створити враження українського втручання у внутрішні справи країни.Розслідування показало, що "Компанія" не обмежувалася соцмережами. Вона фінансувала публікацію матеріалів у медіа в межах так званого "Проєкту Магадан". Ідеться про 49 статей для івуарійської аудиторії у 22 медіа в період із травня по жовтень 2024 року, а також ще 14 матеріалів для інших африканських країн. На це, за документами, витратили 39 800 доларів. Зокрема, за статтю Ghana Web про вигадану кампанію набору було сплачено 700 доларів. Використовували й іншу схему: безкоштовно надсилали готові тексти в редакції, які друкували їх під виглядом матеріалів від "спеціальних кореспондентів". Один івуарійський журналіст заявив, що не знав про російське походження таких текстів і грошей за них не отримував. Це свідчить, що мережа діяла не лише через платне розміщення, а й через посередників та непрозорі канали постачання контенту.Окремий ефект цих кампаній полягав у поляризації місцевих дискусій. Частина публікацій не містила відвертої брехні, але просувала проросійські або близькі до Альянсу держав Сахелю наративи, граючи на внутрішніх політичних поділах у Кот-д’Івуарі. За словами місцевих співрозмовників журналістів, частина аудиторії схильна автоматично відкидати позицію влади, а тому може легше сприймати й поширювати такий контент.Експерти водночас вважають, що ефект цих кампаній усередині Кот-д’Івуару був обмеженим. Частина матеріалів спричинила "багато шуму" в соцмережах, однак ані журналісти, ані посольство не бачили згаданих фальшивих листівок на вулицях Абіджана. Аналітик Марк-Андре Буавер зазначає, що дезінформаційні атаки на Україну викликали "дуже слабку реакцію" і не мали істотного політичного впливу. На його думку, справжньою ціллю могли бути не стільки івуарійці, скільки зовнішня аудиторія, зокрема країни Альянсу держав Сахелю, яким намагалися нав’язати думку, що уряд Кот-д’Івуару надто тісно орієнтується на Захід.