Кардинал Пітер Тарксон (Гана) один з провідних інтелектуалів в ліберальних колах, проте щодо Тарксона як і будь-якого африканського кардинала не все так просто. Тарксон займав важливе місце в апараті Папи Франциска, фактично був одним з головних ідеологів спроб поєднання католицьких доктрин та політичного порядку денного, особливо зосереджуючись на міжнародній економічній системі просуваючи "нові економічні ідеї", хоча це все вже трохи підзабутий, але від того ніяк не нових католицький дистрибутизм Папи Льва XIII, поєднаний з деякими модними темами типу кліматичних змін.Однак Тарксон не завжди йшов в ногу з прогресивними колами Церкви, висловлюючи погляди на такі теми як ЛГБТ ближче до консерваторів, наприклад в свій час вступивши в перепалку з колишнім генсеком ООН Пан Гі Муном, якого він закликав "поважати культурні цінності країн Африки" і не "проявляти неповагу до моральної доктрини в ім'я захисту прав людини". Він займає серединну позицію, виступаючи проти "криміналізації", але підтримуючи деякі обмежуючи закони, наприклад закони проти "пропаганди" в Уганді.Також він гучний критик того, що називає "токсичним секуляризмом" та гучний противник абортів. І він колись виступив проти "ісламізації християнських країн", тобто в цих питаннях він також ближчий до консервативних кіл.Варто сказати, що в свій час кардиналом його зробив Іоанн Павло ІІ, а Папа Бенедикт призначив в Конгрегацію доктрини віри, тобто схоже більш консервативні Папи не розглядали його погляди як занадто ліберальні.Плюси: Тарксон є одним з провідних інтелектуалів ліберальної фракції, певним альтер-его кардинала Сари. Він з Африки, де є одним з найбільш впливових діячів Церкви, що важливо для швидко зростаючого в католиках регіоні. Частина його поглядів доволі консервативні, тому він зміг би заручитись підтримкою частини консервативної фракції і напевно був для неї більш прийнятним кандидатом за Тагле чи тим паче когось на кшталт Дзуппі.Мінуси: Лібералізм в церковному устрої, певний прогресизм в догматах та економічних доктринах, проте традиціоналіст в соціальних питаннях, Тарксон міг би стати ідеальним поєднанням для отримання більшості, заспокоївши і лібералів, і консерваторів, але якби знати наскільки консервативна сторона Тарксона дратуватиме прогресивні кола, а їх дуже багато, оскільки більшість кардиналів, нагадаю, зараз ті, кого призначив Франциск. В оточенні Франциска було вдосталь людей, яких цікавило більше, що напишуть в прессі, ніж те, що відбувається по-суті. В цьому плані Тарксон ризикований, бо він потрапляє періодично в пресу, то попереджаючи про мусульманську загрозу, то висловлюючи не прийнятні для ліберальної преси погляди на соціальні питання.
Редакційна колонка Wall Street Journal:"Якщо Трамп налаштований серйозно (щодо Китаю), найкращою стратегією було б згуртувати союзників для боротьби з китайським меркантилізмом. Але він також не виявляє інтересу до цього. Він змарнував свій найкращий шанс ізолювати Китай у торгівлі під час свого першого терміну, вийшовши з Транстихоокеанського партнерства, яке не включало Пекін. Потім Китай уклав власні угоди з багатьма країнами, яких США залишили на самоті.В свій другий строк Трамп відверто карає союзників, які йому потрібні для послідовної стратегії проти Китаю. Він наклав мита на Канаду та Мексику та образив національну гордість Канади. Він вдарив по Японії 24% тарифами, Південній Кореї 25% і Європі 20%. Він вдарив по В’єтнаму з 46%, хоча бум експорту цієї країни до США з моменту його перших мит стався за рахунок Китаю.Ці мита зараз призупинено на 90 днів, але всі ці країни знають, що Трамп може вдарити по них знову в будь-який момент. Він також образив Японію, відмовившись дозволити Nippon Steel придбати U.S. Steel, незважаючи на її обіцянку інвестувати мільярди доларів у виробництво США. Чому ці союзники мають довіряти Трампу зараз, коли він каже, що їм потрібно об’єднатися, щоб уповільнити розвиток штучного інтелекту в Китаї? Їм потрібен ринок Китаю, якщо вони не зможуть отримати доступ до ринку США.Інтелектуальна проблема Трампа, або принаймні одна з них, полягає в тому, що він зосереджений на дефіциті торгівлі США з друзями та ворогами. Дефіцит взагалі не є проблемою в економічному плані. І якщо є торговельні проблеми з союзниками, їх можна вирішити за допомогою двосторонніх або багатосторонніх торгових угод.Найбільшою проблемою світової торгівельної системи є зловживання авторитарним режимом Китаю правилами вільної торгівлі. Спеціальна тарифна політика Трампа не вирішить цю проблему. Поки що Трамп навпаки шкодить своїй справі та своїй країні більше, ніж Комуністичній партії Китаю".
Засідання, на якому Трамп обмежив повноваження Ілона Маска, пройшло в гарячій атмосфері, Держсекретар Марко Рубіо та Міністр транспорту Шон Даффі кричали на Маска.Маск, який змушений був надіти костюм після критики Трампа (😂), накинувся на Рубіо, заявивши, що "він хороший тільки по телебаченню", звинувачуючи того, що він не звільняє людей. Рубіо відповів, що це брехня і заявив, що він скоротив штати, відправивши деяких працівників на пенсію. Після чого Рубіо з посмішкою запропонував найняти їх обратно, щоб Маск їх знову звільнив і влаштував з цього шоу.Трамп, який споглядав за перепалкою Рубіо та Маска як за спортивним матчем, в кінці кінців підтримав Рубіо.На Маска також кричав і міністр транспорту Шон Даффі, заявивши, що співробітники Маска вимагають звільняти авіадиспетчерів в той час, як у Даффі дві авіакатастрофи "на руках". Маск сказав, що це брехня і запропонував назвати імена звільнених. Даффі сказав, що немає імен, бо він завадив їхньому звільненню.Перепалку завершив Дональд Трамп, який вийшов з ідеєю наймати на посади авіадиспетчерів "геніїв з MIT". Стабільний геній 😂
Конгресс схвалив Закон Лейкен Райлі, ставши першою законодавчою перемогою Дональда Трампа і виявив розкол в Демократичній партії. Закон Лейкен Райлі передбачає, що органи Міністерства внутрішньої безпеки не мають права відпускати нелегальних мігрантів, які скоїли злочини і вони мають знаходитись під вартою до суду. Також він наділяє прокурорів штату правом подавати позови в суди до федеральних органів, які прийняли рішення про звільнення з-під варти нелегальних мігрантів, якщо вони скоїли злочини чи іншим чином загрожують населенню штату.Закон названий на честь медсестри з Джорджії Лейкен Райлі, яку вбив нелегальний мігрант з Венесуели, який до того був затриманий за крадіжку і випущений до суду на свободу.Окрім одностайної підтримки респубілканцями, закон підтримала частина демократів, що висвітлило розкол в партії, поділивши її на прихильників і противників закону. Так за закон проголосували 46 демократів Палати та 12 сенаторів демократів. Серед них представники Джаред Голден (Мейн), Джош Готтхаймер (Нью-Джерсі), Марсі Каптур (Огайо), Джаред Московітц (Флорида), Мері Глозенкамп-Перес (Вашингтон), Том Суоззі (Нью-Йорк), Річі Торрес (Нью-Йорк), Юджин Віндман (Вірджинія) та інші.Серед сенаторів демократів, закон підтримали Джон Ософф (Джорджія), Джекі Розен (Невада), Рубен Галльєго (Арзіона), Меггі Хассан (Нью-Джерсі), Марк Келлі (Арізона), Рафаель Ворнок (Джорджія), Гері Пітерс (Мічіган), Кетрін Кортес Масто (Невада), Джіейн Шахін (Нью-Джерсі), Еліза Слоткін (Мічіган), Марк Ворнер (Вірджинія) та Джон Феттерман (Пенсильванія).Це все переважно центристська частина партії, в той час як ліве крило демократів розкритикувало закон, заявивши, що це все "демонізація мігрантів".
По традиції, зроблю свої остаточні прогнози.Насправді ці вибори найбільш непердбачувані, які я пам'ятаю, навіть порівняно з 2016 роком. Ми маємо хорошу мапу в бік резуспліканців, але одночасно гору фріків і довбаків від республіканців, яких повиставляли в штатах/округах, які можна було легко брати (Арізона, Огайо etc).Ми маємо непопулярного в цілому Дональда Трампа, який відчужує від себе важливі кластери виборців, але демократи замінили людину, яка друга в рейтингу людей, які можуть програти Дональду Трампу, на людину, яка очолює цей рейтинг. Увесь цей онлайновий хайп навколо Камалли спав (як я колись і казав) і виявилось, що уі ці "електоральні сплески" Камали були тимчасові і мінливі, а їхня широка поява на публіку показала те, про що знали у вузьких колах - Камала і Волз нехаризматичні і посередні персонажі (і тепер ми розуміємо, що Байден її ховав від софітів не те тому, що боявся її популярності), які не здатні сильно вже надихнути коливаючийся електорат типу незалежних. Отже ми повернулися знову до буквально 50 на 50.Тому, якщо чесно я зовсім не знаю, яким буде результат від слова взагалі.Не дивлячись на те, що ситуацію важко спронозувати, треба таки щось передбачити, щоб потім ви наді мною потішались, коли воно не збудеться.Тому так:Палата - Демократи отримають незначну більшість 219 - 216Сенат - Республіканці отримають незначну більшість 52-48Президентом стане Дональд Трамп, перемігши в усіх swing states, окрім Мічігана.
Декілька днів гуляє новина про Майка Джонсона і його "не бажання фінансувати Україну". Пряма мова Майка Джонсона наступна:"У мене немає апетиту до подальшого фінансування України, і я сподіваюся, що це не буде потрібно. Якщо президент Трамп переможе, я думаю, що він справді зможе завершити цей конфлікт. Я справді та думаю. Я думаю, що він подзвонить президенту Росії Володимиру Путіну і скаже, що цього всього досить. І я думаю, що всі в усьому світі втомилися від цього, і вони хочуть, щоб це було вирішено. Тож якими будуть умови я не впевнений, але я думаю, що якщо Камала Гарріс стане президентом, я не думаю, що це закінчиться, і це відчайдушний і небезпечний сценарій".І що тут сенсаційного чи такого, що мало б викликати бурю емоцій? Джонсон сказав про те, що сподівається, що фінансування України стане непотрібним (а не він хоче припинити фінансуванян негайно), бо Трамп укладе угоду з Росією. Припинення вогню на лінії розмежування є передвиборною обіцянкою Трампа і це теж не для кого не секрет (чи можливо це, чи це політичний копіум то вже інше питання).В залишку маємо, що Джонсон сказав, що сподівається, що Трамп виконає свої передвиборні обіцянки і їм більше не довдеться витрачати гроші на допомогу Україні. І в нього "немає апетиту", бо було б дивно, якби в когось був апетит когось фінансувати, якщо для цього немає підстав (бо Трамп стверджує, що завершить війну і цю політичну платформу підтримує республіканець Джонсон). Так, сенсація, нічого не скажеш.Не те, щоб я великий фанат Джонсона, але історія висмоктана з пальця для того, щоб полоскотати собі нерви. А по-суті нічого нового чи сенсаційного.
"- Ми усі помремо! - Джейк Салліван вскинув руки і почав бігати овальним кабінетом.- Хто ми? - задумливо спитав Джо Байден.Ллойд Остін знизав плечима і усі подивились в крісло, де сиділа Камала Харріс.- Хахахаха - як завжди Камала сміялась, коли нічого не розуміла.- Сучка! - вигук лунав з-за штори, де ховалась Джилл Байден.- Джилл, вийди з кабінету! - втомлено і роздратовано гаркнув Блінкен.- Зеленський питає за ракети. Просить дозволити бити по Курську... - почав Остін.- Аааааа! - заволав Салліван і вибіг з кабінету, його крик пронісся коридорами Білого дому. Остін підняв очі до стелі, намагаючись стримати себе, а Блінкен намагався вивести з кабінету Джилл Байден, яка опиралася.- Зеленський? Я його знаю, він грає за Янкіз - знову подав голос Байден.- Та йдіть ви... - Блінкен махнув рукою та вийшов з кабінету, залишивши Джилл посеред кімнати.- Так що сказати Зеленському? - запитав Остін, таємно заздрячи Блінкену, який пішов звідси.- Хахахаха! - схоже Камала мала свою думку.- Скажи Зеленському, що йому треба попрацювати над своїм кьорвболлом, а так він хороший пітчер - впевнено сказав Байден.Остін дуже хотів на пенсію".З книги "Історії з Овального кабінету, підслухані за шторою" Джилл Байден.
Боротьба Венса та Волза з приводу служби в армії показова.Кампанія Харріса-Волза запустила рекламу, де Волз, виступаючи за обмеження на носіння зброї, заявив, що "носив зброю на війні".Але Волз не був на війні і покинув армію за декілька місяців до того, як його підрозділ мав вирушити в Ірак. Скоріше за все це не була втеча, принйамні ветеранська організація оприлюднила документи, які свідчать, що Волз подав прохання про відставку за декілька місяців до наказу про розгортання його підрозділу. Тим не менш твердження про війну не правда. І його безпосередні колеги не найкращої думки про нього.Венс вхопився за це і сказав, що від на відміну від Волза поїхав в Ірак. Але Венс ніколи не брав участь у бойових діях, про що зізнавався в своїх мемурах, а служив 6 місяців у відділу по зв'язкам з громадськістю.В обох партіях є ветерани війни, такі як Майк Галлахер чи Ден Креншоу у республіканців, або Джейсон Кроу чи Рубен Гальєго у демократів. А ці двоє точно не найкращі представники ветеранського руху.
"Її поїздка до Німеччини на щорічну зустріч європейських лідерів у Мюнхені у 2022 році , відбулася менш ніж за тиждень до початку вторгнення. Одним із її завдань було зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським і донести до нього, як США збираються реагувати на вторгнення — і як не збираються. За словами офіційного представника Білого дому, вона також надала останні оцінки розвідки США та розповіла про «підготовку, необхідну для досягнення успіху на полі бою».Повідомлення, яке вона передала, було не зовсім тепло сприйнято, і враження, яке вона справила на українців, було неоднозначним. «Камала Харріс сказала, що напад був неминучим», — згадує Олексій Резніков, який був присутній на зустрічі в якості тодішнього міністра оборони України. «Президент Зеленський на це сказав: я знаю. Наша розвідка також бачить цю інформацію». Але вони з Харріс не змогли домовитися про належну відповідь.Зеленський закликав США ввести превентивні санкції проти Росії, стверджуючи, що це змусить Володимира Путіна переглянути своє рішення про вторгнення. Зеленський стверджував, що якщо напад справді неминучий, то США повинні надіслати в Україну зброю, в тому числі зенітні системи, винищувачі та важку артилерію, необхідні для того, щоб запобігти захопленню російськими військами української території.Харріс відхилила обидві пропозиції, за словами українських чиновників, що були присутні на зустрічі. Сполучені Штати не можуть запровадити превентивні санкції проти Росії, оскільки покарання може настати лише після злочину. Замість того, щоб пообіцяти надіслати передову зброю, Резніков каже, що американці тиснули на Зеленського, щоб той публічно заявив, що вторгнення неминуче. «Зеленський чітко запитав Камалу Харріс: «Ви хочете, щоб я це визнав, але що це вам дасть? Якщо я визнаю це тут, у цій розмові, ви накладете санкції?» І він не отримав відповіді...Тим не менш, повідомлення, яке вона передала Зеленському в Мюнхені, посилило його розчарування союзниками перед російським вторгненням і задало тон відносинам з Харріс, які ніколи не були особливо теплими. Хоча президент Байден та інші високопосадовці в його адміністрації відвідали Київ, щоб продемонструвати рішучість і солідарність з українцями, Харріс не їздила в Україну з початку повномасштабного вторгнення. На зустрічах з українськими офіційними особами в останні роки вона справді виявляла співчуття до їхнього становища, сказав один із них, «але я б назвав це формальним співчуттям, згідно з протоколом». 🤷♂️
Якщо Камала Харріс переможе, то за питання національної безпеки буде відповідати Філліп Гордон, її нинішній радник. При цьому вага Гордона ймовірно буде навіть вищою за вагу Саллівану з тої простої причини, що Байден був старим політиком з великими досвідом зовнішньополітичної діяльності, а Камали взагалі в зовнішній політиці не має клепки. Хто такий Філіп Гордон? Кар'єрний дипломат, який працював в адімністраціях Клінтона, Обами і Байдена, доволі типовий продукт демократичних think tank. До речі він був одним з важливим фігур "перезавантаження" відносин між США та РФ часів Обами (пруф). Щодо того, яку політику очікувати від Гордона (Камали), можна почитати статтю Гордона разом з Робертом Блеквіллом 2018 року "Containing Russia".Не сказати, що це погана стаття і в багатьох аспектах я згоден з Гордоном, проте варто виокримити один пункт на 36 сторінці цього об'ємного репорта:"Надати Україні додаткову військову підтримку, включаючи контрбатарейні радари, розвідувальні безпілотники, захищений зв’язок і бронетехніку. Не слід заохочувати Україну домагатися військової перемоги над Росією, якої вона не може досягти, але можна допомогти їй краще захистити себе та збільшити витрати Росії на її окупацію. Додаткова військова підтримка Україні, включаючи протитанкову зброю, може бути надана, якщо Росія відмовиться виконувати мирну угоду або розширить свою окупацію, а також у міру просування українських політичних і військових реформ".Тобто Гордон не вірить у те, що Україна може перемогти Росію військовим шляхом (щоб не було копіуму - Трамп і його команда теж не вірять). ЗВісно можна сказати, що з 2018 року багато часу минуло, але я не думаю, що Гордон раптом змінив думки.У 2024 році Гордон заявляв:"Щодо України, я вважаю, що ми зрештою чітко дали зрозуміти, що наша робота—і ми говорили це з першого дня—так, спочатку запобігти захопленню Києва й окупації, а також вигнати росіян. Але ми з самого початку говорили, що українці будуть приймати рішення про своє майбутнє. Що ми можемо зробити, це надати їм усе необхідне — усю військову, політичну, безпекову та фінансову допомогу, яку ми надаємо — і змусити Росію заплатити ціну за агресію, яка необхідна не лише для того, щоб утримати українців в безпеці, але надіслати меседж всьому світу, що за це є ціна...Ми збираємося продовжувати озброювати і підтримувати українців, щоб вони були в кращому військовому, політичному та стратегічному становищі, коли вони вирішать, як вони хочуть закінчити чи продовжувати цей конфлікт".Тобто це позиція нічим не відрізняється від позиції адміністрації Байдена і Саллівана, щоб вийти на певний момент, коли України буде в сильному становищі, з їхнього погляду, для перемовин. Тобто Гордон нічим не буде відрізнятись від Саллівана, власне це і логічно, адже вони продукт одних і тих самих інституцій.
