Сьогодні я дізналася, як насправді формується метелик. Я в шоці.Виявляється, щоб пройти повну метаморфозу, гусінь буквально розчиняє своє тіло за допомогою ферментів. Утворюється білковий «суп». Залишається тільки «ядро» – щось на кшталт базових структур, як мозок.І тільки після цього формується нова форма.І я подумала, що кризи і вигоряння працюють схоже.Це момент, коли стара система більше не може існувати. І та версія вас, яка могла в ній жити – також.Ми часто намагаємося «полагодити» себе в межах старої конфігурації.Але іноді правда в іншому: щось треба відпустити, з чимось або кимось попрощатись (люди, проєкти, ролі), десь перестати погоджуватись і закривати очі.Бо нове не з’являється поверх старого.Для нового треба звільнити місце.І стати новою версією себе, яка більше не погодиться на те, що було раніше.Відпускати стару версію себе важко, боляче і страшно. Але ще страшніше прожити все життя керуючись страхом, а не інтересом і любовʼю.Чи був у вас момент, коли довелося «відпустити стару версію себе», щоб рухатись далі? Що вам допомогло?