користуючись коротким лікарняним, дочитую під пильним наглядом Мухи чергову книжку Вітольда Шабловського, "Кухня терору". такі вже у мене дивні відносини з цим автором, я прочитала ледь не все, що в нього українською виходила, але при цьому в кожній книжці мені хочеться з ним посваритися, бо я не згодна. ця не виключення.ідея дуже прикольна, розповісти історію диктатури через кухню, бо їжа — важлива і промовиста частина життя кожної людини. є хороші або бодай цікаві розділи, але є такі, що неможливо втриматися від закочування очей.поки що найдебільніша частина стосувалася харчування радянських солдатів під час другої світової, де автор пхається до якихось русаків в Естонію, що копають там тіла, аби послухати інженера з копалень горючих сланців, дід чи прадід якого кухарював у той час. я не знаю, Вітольде, ви не пробували звернутися до цих от спеціальних людей з дипломами, ми звемо їх істориками?.. головне, що ніякої інформації особливої він і не отримує, одкровення в стилі "у кожного був казанок" важко назвати захопливим.подеколи дивують слова, дібрані для цієї книжки. дуже глупо, що капусняк тут з якоїсь незбагненної причини прирівняний до щі, це буквально різні страви. ще кілька разів згадується желе з риби, але, нумо, я готова поставити дві гривні, що йдеться про заливне. потім є момент, де російський радянський дід у повоєнний час ходить у БАР, аби випити пива. ці відомі радянські бари 🤭сподіваюсь, сьогодні дочитаю її, обговорю з голосами в голові, розсерджуся, а потім, коли вийде наступна, знову куплю, такий шляха як ви, читали Шабловського? хочеться з ним посперечатися?
хіхіхі, я всіх обманула в попередньому дописі, бо через низькі температури втратила базові навички лічби. виявилося, що книжок українською в січні теж 4, сьогодні розкажу вам про них 😌1) "Ритуаль" Хлої Елізабет Вілсон — дебют австралійської авторки про дівчину, яка влаштувалася працювати в косметичну компанію, що вельми нагадує секту. у книги є недоліки, але ми їх пробачимо, бо загалом було захопливо і криваво.2) дочитала "Чоловіка у червоному халаті" Джуаліана Барнза, абсолютний шедевр. я в захваті від безумної французької богеми часів белль епок, мої улюблені покемони. читати французів я не люблю, а от про французів — зовсім інша річ. книга багата на ілюстрації та рандомні прикольні факти, які можна розказувати під час незручних пауз: "А от ви знаєте, що сталося з лівою ногою Сари Бернар?" 🤭3) "Беладона" Адалін Ґрейс для мене провал, починалося живенько, а потім ставало все гірше і гірше. продовження (це знову серія, матір божа) читати не буду. детальніший відгук написала на гудрідз.4) "Пристрасть" Джанет Вінтерсон — теж шедевр, завтра у мене по ній книжковий клуб, буду її захищати до останнього, коби довелося 🤭 якщо серйозно, то Джанет Вінтерсон настільки ✨відчуває✨, що в мене сироти по шкірі. я думала, що "Помаранічі..." були розкішні, але "Пристрасть" значно сильніший твір. сподіваюсь, прямо зараз хтось перекладає її інші книги 🙏🏻читали щось з цього? можливо, плануєте? 🫶🏻
прочитала (і прослухала) за січень більше книжок англійською, ніж українською. в чому секрет? та просто українські в мене паперові, а англійською — авдіо і електронки. без електрики паперові читати не дуже зручно (навіть не пишіть мені за ті лампочки-прищепки, це освітлення нерівномірне і, як не крути, доволі тьмяне, я пас), тож зараз висока ера для альтернативних форматів!1) дослухала "Good Spirits" Б.К. Борісон, яку почала ще в грудні. дуже навіть симпатичний роменс з нотками класичної різдвяної пісні. авторка пише краще, ніж я очікувала, тому наступного Різдва почитаю в неї ще щось.2) "Cinder House" Фреї Марске — топ, шик, шедевр. я обожнюю книги цієї авторки, а ця ще й маленька і елегантна повістинка, сумна і красива. очевидно, що це переказ Попелюшки, і у Фреї вийшло зберегти всі казкові елементи, але при цьому зробити історію оригінальною і самобутньою. мільйон зірочок від мене.3) "Something Fabuluos" Алексіса Голла лежала в мене на кіндлі років шість, не менше. час настав! дуже і дуже дурацький регентський ромком про герцога, мені сподобалося. виявилося, що за ці шість років у серії з'явилося ще дві частини, нам треба!4) і нарешті остання авдіокнижка "Voices in the Snow" Darcy Coates, горор з потужною романтичною лінією. історія про двох молодих людей, що опиняються у кріповому маєтку посеред лісу. їм холодно, навкруги монстри, але вони можуть забарикадуватися у теплій кімнаті і їсти суп. загалом сподобалося, почала слухати продовження.а як ваш січень? вдається читати?
останнім часом виборювати у життя енергію об'єктивно стало трошечки важче. зізнаюсь, уже місяць я планую ✨повернення на ютуб✨ (у мене навіть камера нормальна вже є!), але більшість моїх сил ідуть на впорядкування побуту та таку-сяку ефективність на роботі. сподіваюсь, у вас із цим трохи краще 🙏🏻за січень вдалося прочитати пару хороших книжок, сподіваюсь, напишу про них пізніше, а поки покажу вам свої останні надбання, принаймні нові книги, як обіцянка хорошої пригоди, досі тішать, не все втрачено.хочу виокремити "Ідеального хлопця" від Алексіса Голла. його переклала авторка каналу "Перекладацький ніфлер" Олена Лісевич. власне, я читала цю книгу років 5 тому англійською, лишилася вельми задоволеною. загалом Алексіс Голл — зірка свого жанру. зверніть увагу і на книгу, і на канал Олени, вона активно ділиться деталями своєї роботи. зауважу, що це не реклама, а моя щира рекомендація 😌пані бібілотекарка Муха вам просто для гарного настрою!читали щось з цих книжок? може плануєте? як ваші пухнасті бібліотекарки і бібліотекарі переживають цю зиму?
не знаю, як люди роблять всякі підсумки за кілька тижнів до кінця року, а раптом вони ще встигнуть прочитати найкращу книжку? можливо, і я встигну, тому тут буде не про самі книжки, а про цифри 🤭топ-5 видавництв (цьогоріч видавництва, книги яких я купувала і читала, співпали):📚 Ще одну сторінку📚 Віват📚 ВСЛ📚 Жорж📚 Артбукскраїни, з яких походили авторки і автори:Америка, Англія, Австралія, Україна, Франція, Канада, Німеччина, Польща, Швеція, Данія, Ірландія, Італія, Нова Зеландія, Південна Корея, Угорщинаформати прочитаного:📖 66 паперових книг💻 26 електронок🎧 8 авдіовиди прочитаного:📚 91 художня книга📚 5 нонфікшен книг📚 1 збірка оповідань📚 2 манґи📚 1 автофікшенмови:🇺🇦 64🇬🇧 36ґендер:👩🏻💼 81 жінка👨🏼💼 17 чоловіків👫 1 книга у співавторстві🦄 1 небінарна особапереклад: 1. "She Drives Me Crazy", видавництво Артбукс2. (таємно)3. "Gwen & Art Are Not in Love", видавництво Артбукс4. (таємно)ВИСНОВКИ: читати дуже класно, хороших книг тьма і тьма, ні про що не шкодую. наступного року я б хотіла читати побільше українських авторок і авторів (цьогоріч позорно мало), поменше американської літератури (дуже складно), не починати одночасно десяток книг, продовжити слухати авдіо, перечитувати читане, перекласти ще кілька гарненьких книг і повернутися до ведення ютубу (я не змирилася) 🙏🏻а що ви хотіли б отримати від наступного читацького року? 🥹
десь тиждень тому я відчула потужний поклик і взяла з полиці книжку, куплену приблизно років сто тому, — "Чоловік у червоному халаті" Джуліана Барнза. я нічого раніше не читала в автора, вважала, що він дуже серйозна людина у піджаку, але ця книжка, нонфік про Англію та Францію часів belle epoque, виявилася смішна! рідко так щастить!деякі моменти я буквально зачитувала подружкам у голосових, бо мені треба цим з кимось поділитися, а потім згадала, що можу писати про них ще й тут!у центрі оповіді — доктор Поцці, французький гінеколог і хірург, власне, він і є цей "чоловік у червоному халаті", зображений на картині. і від його постаті розходяться десятки розгалуджень: клієнти, коханки, друзі, історичні реалії, анекдоти, книги etc.найсмішнішою сценкою для мене поки що був суд над англійським видавцем одного з романів Золя:"Цей процес почався внаслідок кампанії Національної асоціації пильності. Генеральний прокурор у Центральному кримінальному суді, містер Поленд, заявив, що цей роман "непристойний від початку до кінця", і якщо пересічна непристойна книжка містить один, два чи навіть три непристойні абзаци, то "Земля" містить не менш як двадцять один, і він збирається зачитати присяжним їх усі. [...]. Один присяжний похитнувся під тягарем свого обов'язку і стривожено запитав: — Невже обов'язково зачитувати їх усі?"
видавця, до речі, оштрафували 😔
подивилася результати гудрідз евордз! більшою мірою переможці цілком передбачувані: Бакман, Тейлор Дженкінс Рід, Голлі Джексон, Емілі Генрі, Сюзан Коллінз. я впевнена (хоч і не можу довести 🤭), що люди повсякчас голосують за книжки, які не читали, але про які багато чули.здивована я лише категоріями фентезі і роментезі. у роментезі я ставила на перемогу "Alchemised", але точно недооцінила фан-базу Яррос, лише гляньте на третьому скріні ЯКИЙ розрив між цими двома книгами. тим не менш, екс-драміона не лишилася без нагороди, урвавши приз за дебютний роман.у фентезі моєю фавориткою була новинка Кван, "Катабазис" (планую дочекатися видання Жорж 😌), але її обігнала книга В.Е. Шваб. я починала слухати цей роман в аудіо, цікаво, але там різних героїнь озвучували різні акторки — і в однієї я не могла розібрати половину слів, тож вирішила не мучитися, а прочитати очами пізніше. припущу, що у Шваб банально більше книжок — і авдиторія, відповідно, більша. я голосувала за "Чортів" Аберкромбі, але цей твір пасе задніх — дарма!єдина категорія, де виграла книжка, за яку я голосувала, — горор, роман Гендрікса про вагітних і відьом дуже топ, абсолютно заслужено ❤️чи читали ви щось з цього? чи вгадали переможців? 🏆
36!За рік між моїми 35-м і 36-м річними кільцями сталося багато всього:✨ вийшли друком "Дивокровці";✨ я отримала за них премію БараБуки за дебют року;✨ а ще була номінована за них від України на "Єврокон", але програла дитячій книжці про подорож двох слимачків😅;✨ а ще я дописала фентезі "Грибних справ підмайстра", над яким працювала кілька років;✨ кілька тижнів тому пропрацювала редакторські правки по ньому, тож через кілька місяців мій текст вилупиться з лялечки красивою книжкою;✨ ще я написала козі-фентезі;✨ і завела список ідей на майбутні тексти;✨ долучилася до "Своєї полиці";✨ вперше спробувала себе як модераторка і навіть модерувала подію на осінній Книжковій країні;✨ вперше стала учасницею літературних подій (причому дві з них були на Книжковому Арсеналі!);✨ багато зустрічалася зі школярами;✨ продовжувала перекладати;✨ долучилася до надзвичайно прекрасного документального фільму про болота;✨ зараз працюю на неймовірно цікавому документальному проєкті. Це такий привілей — мати роботу, на якій завжди цікаво;✨ познайомилася з величезною кількістю дуже хороших людей;✨ почала вести паперовий читацький щоденник, і це просто найкраще;✨ а ще я відродила свій маленький письменницький канал, і дуже цьому тішуся.Все це, звісно, можливо завдяки ЗСУ. Тому замість (або разом) з привітаннями я буду рада, якщо ви допоможете мені їм віддячити. Все, що прийде на мою банку на ДН протягом тижня, я переведу на збори, яким довіряю.https://send.monobank.ua/jar/8nAEkLcEtsДякую, що читаєте.Без вас нічого б не було❤️
виявила, що останні три книжки прочитала англійською, всі вони хороші, тож гріх буде не розповісти бодай коротенько 😌1) про "How to Lose a Lord in Ten Days" Софі Ірвін уже згадувала вище, але напишу ще раз, що це кумедна і романтична історія. кумедна настільки, що я пару разів гучно хіхікала, а один раз крикнула, що та гієна. мріяла б попрацювати з книгами цієї авторки, шик 💖2) книга "Ink Blood Sister Scribe" Емми Терзс вже виходила українською під назвою "Чорнило. Кров. Сестра. Книжник", видавництво РМ. прикро, що вона пройшла непоміченою широким загалом, бо це чудова історія про магію, родину, книги і, як не дивно, самотність. тут є одна сцена, де надзвичайно самотня героїня закликає до себе лісових тваринок, що та Білосніжка, — і для неї це єдиний можливий момент близькості, погладити їхню мнякеньку вовну, я ледь не розплакалася. це дебют, і я залюбки читатиму подальші книги авторки!3) "Mate" Елі Гейзелвуд мене дуже потішила. якщо в останніх книгах вона дещо натужно випихала з себе щось серйозне, то ця історія — чистий фан, хоч і з драматичною складовою. було дуже приємно повернутися у цей світ, а ще приємніше спостерігати за стосунками уже знайомої нам вампірки Мізері та гібридки (суміш людини і вервольфки) Серени, що виросли разом у доволі специфічних умовах. і хоч цей роман не містить у собі натяків на продовження, я вірю, що Елі схаменеться і втне ще щось класне ❤️читали щось з цього? маєте опінію?
погода абсолютно огидна, на вулиці темно, я в агонії від думки, що так триватиме ще місяців п'ять мінімум, ewhh 🥲настрій мені буде підіймати новий роман кицюнічки Софі Ірвін "How to Lose a Lord in Ten Days". якщо вам здається, що ця назва знайома, то вам не здається.авторка взяла сюжет популярної у 2000х романтичної комедії "Як позбутися хлопця за 10 днів" (усі найкращі ромкоми були зняті у ті часи, треба це визнати) — і частково відтворила його з поправкою на Регентство.онуку заможного фабриканта Лідію покликав заміж неабихто, а сам герцог. для дівчини її стану — це перехід у геть іншу лігу, відмовитися майже неможливо. однак Лідія не в захваті: мало того, що вони з герцогом ледь знайомі, так вона ще й підслухала, як той доволі зарозуміло обговорював із другом потенційних наречених. про заручини оголосять лише за десять днів, тож у Лідії є шанс (звісно, немає) вплинути на рішення герцога, вдаючи з себе нахабну, вульгарну і безтолкову мисливицю за титулом.досі не розумію, чому Ірвін особисто та загалом романси такого штибу практично відсутні на нашому ринку, але її книги — суцільна втіха!квіти — вам для доброго настрою 🌸
