Легенди рубіжних світівОповідка третя — «Сухий закон»Полковник Джексон усе своє життя боровся з алкоголем. Не з власним — із армійським. Саме за це його й зненавиділи у штабі, саме тому його й відправили у заслання — на Полар Стар. На цій планеті з моменту відкриття не сталося жодного збройного інциденту. Не було повстань, саботажу чи навіть спроб втечі. Аванпости будувалися повільно — планета не мала жодної економічної цінності. Це був глухий кут кар'єри. І саме туди призначили Джексона командиром гарнізону. Одного дня, коли він їхав містечком Стоунтаун — що, за іронією, звалося «столицею планети», — погляд його впав на бар. Там весело пиячили офіцери. Всередині у полковника все закипіло, але обличчя залишилось кам'яним. Уже у штабі він дав волю гніву.— Усунути всі забігайлівки в радіусі кілометра від частини! — гримів він. Цієї ж ночі була піднята інженерно-саперна рота. Вони мовчки виконали наказ: жодного бару не залишилося — лише рівні майданчики з гравієм. Полковник чекав бунту. Приготувався до розгону. Але нічого не сталося. Солдати просто перемістилися в бари за межами забороненої зони. Через два місяці до штабу прибіг бухгалтер:— Немає чим зарплату гарнізону видавати!— Як це «немає»?!— Ті бари... Вони ж усі належали нам. Солдати пропивали там свою платню — і гроші повертались у бюджет. А тепер вони несуть її в приватні бари. У нас — касовий розрив. Полковник ще кілька днів лютував, вимагаючи розслідування, шукаючи винних. Але зрештою змирився. Зателефонував у центр, попросив додаткове фінансування. А бари?.. Їх збудували знову. На старому місці. З новими вивісками — «Патріот», «Фортеця», «Гравій».