На скільки можна змінювати tROAS: на 5%, 10% чи 15%? Коли його піднімати? Коли опускати? Скільки чекати після зміни? Чому іноді знижуєш tROAS — а кампанія не масштабується? А іноді змінюєш ціль начебто «за всіма правилами» — і результат стає ще гіршим? Роками ринок жив приблизно з однаковими рекомендаціями:— змінюйте tROAS поступово;— не більше ніж на 5–15%;— дайте кампанії час на навчання;— хочете більше обсягу — знижуйте tROAS;— хочете вищу рентабельність — підвищуйте. Але на практиці навіть ці «безпечні» 10–15% дуже часто працювали зовсім не так, як мали б. В одному кабінеті зміна давала приріст обсягу. В іншому — обсяг падав. У третьому — дорожчав клік, а фактичний ROAS майже не змінювався. Тому я вирішила не збирати ще одну добірку рекомендацій із серії «Google радить» або «у нас колись спрацювало». Ми взяли майже 10 000 реальних змін tROAS і перевірили:— що насправді відбувається після підвищення та зниження цілі;— як змінюються обсяг, CPC, конверсії та фактичний ROAS;— чи справді існує безпечний крок у 5–15%;— скільки часу потрібно, щоб оцінити результат;— і від чого залежить, чи спрацює зміна взагалі. І з’ясувалося, що головне питання — не лише:«На скільки відсотків змінити tROAS?»
Набагато важливіше:у якому стані перебуває кампанія в момент зміни та як фактичний ROAS співвідноситься з установленою ціллю.
Тому що tROAS — це не прямий регулятор рентабельності. Він передусім змінює те, наскільки агресивно система бере участь в аукціонах, який трафік купує та скільки готова платити за клік. За результатами дослідження:при зниженні tROAS кількість конверсій у середньому зростала приблизно на 11%, CPC — на 6%, а фактичний ROAS падав лише на 3%. При підвищенні tROAS обсяг скорочувався приблизно на 6%, а фактичний ROAS зростав лише на 5%. Тобто ми значно рухаємо ціль, а реальний ROAS реагує набагато слабше. Основний удар припадає на обсяг і вартість трафіку. А різке зниження tROAS на 30% і більше взагалі не давало прогнозованого результату: розкид був настільки великим, що це більше нагадувало лотерею, ніж кероване масштабування. Ще один важливий висновок: навіть рекомендація змінювати tROAS на 5–15% сама по собі нічого не гарантує. Однакові 15% можуть дати абсолютно різний результат залежно від того:— кампанія вже виконує ціль чи ні;— обмежена вона бюджетом або ставкою;— є в неї запас рентабельності;— скільки часу минуло після попередніх змін;— і чи не намагаємося ми лікувати через tROAS проблему, яка взагалі не пов’язана зі ставкою. Тому вся ця стаття — спроба нарешті відповісти не міфами, а даними на питання:як насправді управляти tROAS у Performance Max. Повне дослідження, методологія та висновки:https://adwservice.com.ua/uk/t-roas-u-performance-max
Поговоримо про серйозні речі, колегиМи точно вперлися у стелю попиту? Або ще одна історія клієнта... Коли ROAS падає після збільшення бюджету, це ще не означає, що ви вперлися у стелю попиту 😈 При 80 тисячах товарів (візьмемо каталог ску мого клієнта) єдиної стелі попиту не існуєСтеля попиту — це не властивість кабінету. Це властивість окремого товару: скільки людей на місяць реально хочуть саме цю річ. У вас таких стель 80 тисяч, кожна своя, і більшість із них крихітні — товар, який купують двічі на місяць, має стелю в два продажі, і жоден бюджет її не підніме. Звідси наслідок, який усе пояснює: сумарна стеля каталогу з 80k SKU настільки велика, що ви в неї не впираєтесь ніколи. Грошам завжди є куди піти — завжди знайдеться ще тисяча товарів, які поки не отримували показів. Тому кабінет із великим каталогом майже ніколи не насичується по-справжньому. Він розмивається — нескінченно, бо хвіст нескінченний. І навпаки: кабінет із 200 товарів упреться в реальну стелю дуже швидко, бо йому нема куди розповзатись. Але і там ми для вас рішення придумаємо☺️🦅
Тобто питання не «чи досягли ми стелі», а «чи досягли ми стелі прибуткової голови каталогу». Ось це число має сенс і рахується. Як їх розрізнити на даних, які у вас уже єКлюч у тому, що приріст витрат буває двох принципово різних природ. Візьміть item-level вивантаження за два періоди — до і після підняття бюджету — і розкладіть приріст витрат на дві частини:Ширина — гроші пішли в товари, яких раніше у витраті не було взагалі (або була копійка).Глибина — гроші пішли в ті самі товари, що вже витрачали. Далі рахуєте маржинальний ROAS окремо по кожній частині. І отримуєте три різні діагнози замість одного розмитого «рентабельність впала»:1. Приріст пішов у ширину, виручки звідти майже нема. Це розмиття. Старі товари не погіршились — просто їхній чудовий ROAS тепер ділиться на витрату, яку створили новачки. Лікується структурою: не даєте бюджету годувати хвіст. Моя VELA — це рівно інструмент проти цього сценарію (це внутрішній інструмент).2. Приріст пішов у глибину, кліків стало більше, CPC не змінився. Це здорове масштабування. Попит ще є, ви його просто раніше не викуповували. Тут можна і треба лити далі.3. Приріст пішов у глибину, але кліків більше не стало — виріс CPC. Ось це і є справжня стеля. Товар фізично не має більше охочих; ви просто доплачуєте за тих самих людей, перебиваючи конкурента в аукціоні. Бюджетом це не лікується взагалі — лікується розширенням самого попиту: бренд, нова гео, новий асортимент.
🛑 Різниця критична, бо в усіх трьох випадках у звіті ви бачите одну й ту саму картинку — «витрати вгору, ROAS вниз», — а робити треба три протилежні речі. У першому — перебудувати структуру. У другому — не заважати. У третьому — взагалі вийти з перформансу в бренд.Практично
Найпростіший індикатор, який видно одразу, ще до розкладу: скільки товарів мали витрату до і скільки після. Було 3 000 — стало 8 000 при тому самому асортименті? Це сценарій 1, і ніякої стелі ви й близько не бачили. А стелю прибуткової голови рахуйте так: беріть товари, які стабільно конвертять, дивіться, чи росте у них кількість показів при зростанні витрати. Ростуть покази — місце ще є. Покази вперлись у поличку, а витрата росте — це той самий товар подорожчав, тобто його персональна стеля досягнута. Просумуйте витрату по таких товарах — і ви отримаєте ту саму «стелю перформансу», тільки не вгадану, а пораховану. І окремо: у брендових кампаніях стеля справжня і рахується прямо — обсяг брендових запитів × досяжний IS × CPC. Це єдине місце в кабінеті, де стеля жорстка, видима і не має хвоста, у який можна розмитись.
Увімкнули AI Max? Перевірте, ЩО він пише у ваших оголошеннях«Модифікація тексту» в AI Max дозволяє Google самому генерувати заголовки й описи — з вашого ж сайту. Звучить добре, поки не подивишся, що саме він згенерував. Як перевірити за 5 хвилин:Вивантажуєте звіт «Комбінації об'єктів в оголошеннях із пошуковими термінами» → дивитесь колонки «Джерело заголовка» і «Джерело опису» → фільтруєте «ШІ від Google». Це і є текст, який написав за вас алгоритм. Свіжий приклад з одного проєкту: найпоказуваніший згенерований заголовок (280 показів за тиждень) — «Тип товару. Распродажа». (тип товару - то там категорія реальна бізнесу) Русизм у кожному третьому показі кампанії. ШІ витягнув його з російськомовної версії сторінки, бо українська була не скрізь. Що робити:1. У налаштуваннях оголошення → «Оптимізація об'єктів» → «Додати правила щодо тексту»: прописуєте «тільки українською».2. Чистите контент сторінок — AI Max пише те, що бачить у вас на сайті. Сміття на вході = сміття в оголошеннях. Мораль: автоматизацію вмикаємо, але звіт комбінацій тепер у щотижневому чек-листі.
**9 червня о 15:00** разом із командою провідних e-commerce експертів презентуємо серію безкоштовних практичних гайдів для роботи з Amazon, Etsy та Shopify 🚀🌍
Це спільний проєкт Укрпошти та Payoneer, до якого я долучилася як одна з авторок і спікерок. Мій навчальний модуль присвячений темі:📈 «Запуск Google Ads для інтернет-магазину на Shopify»
У матеріалі я покроково розповідаю, як запустити перші рекламні кампанії Performance Max за допомогою Google Ads та Merchant Center Next:🔹 як підготувати Shopify-магазин до реклами;🔹 як налаштувати Merchant Center;🔹 як створити та запустити першу кампанію Performance Max;🔹 що важливо перевірити перед запуском;🔹 яких помилок варто уникати, щоб не втрачати рекламний бюджет. Також поділюся практичним досвідом роботи з Google Ads на ринках США, ЄС та України 🇺🇸🇪🇺🇺🇦
А для найуважніших слухачів і читачів у модулі буде окремий бонус від мене 🎁
Під час прямого ефіру ми презентуємо матеріали та відповімо на ваші запитання 😉
Тож якщо ви лише плануєте виходити на Amazon, Etsy чи Shopify або вже продаєте за кордон і хочете масштабуватися — реєструйтеся на презентацію.
📅 9 червня⏰ 15:00▶️ Прямий ефір на YouTube-каналі Укрпошти🔗 Посилання на реєстрацію залишаю нижче. Зустрінемося на ефірі 🫱🏻🫲🏼
Окрема подяка команді Укрпошти та партнерам із Payoneer за організацію і створення корисних практичних матеріалів для українського бізнесу 💙💛 https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdkRm8Yio8xA5RIN7d9SNnf8mzKYybK4xBoTt9yqH0j1s4HVw/viewform?usp=sharing&ouid=102684279088122342592
🤬 Мене розірвало. Не від гучних анонсів Google Marketing Live (зараз переглядаю його, бо треба бути в курсі всіх оновлень) , а від однієї технічної деталі, яку більшість пролистала. ПОчну з того, що нещодавно одна гуглер сказала, що в АІ макс в пошуці ви не бачите пошуковий запит, а категорію наміру чи щось типу цього. Далі буде цікаво вам... Зараз поясню — і якщо ви ллєте на Google Ads, ви теж матюкнетесь. Контекст тої конференції спокійний, наче все ок: запити в AI Mode стали втричі довші, люди пишуть «потрібна компактна кавомашина для маленької кухні, щоб робити і еспресо, і холодну каву». Зі сцени висновок: keywords мертві, довіряйте AI. Ну ок, чули.❗️ АЛЕ. 13 травня Google тихо — без анонсу, без листа — оновив сторінку довідки. Додав розділ про advanced search experiences (Lens, AI Mode, AI Overviews, автодоповнення). Дослівно: для таких пошуків термін у вашому звіті — це «найкраще наближення наміру користувача», а НЕ те, що людина реально ввела. Тобто Search Terms Report, у який ми всі дивимось щодня, тепер може показувати не запит. А інтерпретацію Google того, що людина, на його думку, хотіла.
🧨 А тепер — те, від чого мене реально порвало. Мінус-слова.
Подумайте, як ми працювали 15 років:бачимо широкий запит → вирішуємо, що він нерентабельний → ріжемо мінус-словом → звужуємо трафік. Один-до-одного. Прозоро. Тепер? Якщо рядок у звіті — це наближення, а не реальний запит, то додаючи його в мінуси, ви ріжете наближення. А сам намір повертається наступного тижня під іншим звітним терміном. Колеги на Заході вже назвали це ідеально: «whack-a-mole з тінями». Ви б'єте по тіні. Причина лишається і генерує нові тіні. Матчинг Google роками ставав ширшим (broad, AI Max, інференс наміру), а мінус-слова досі працюють за строгими правилами десятирічної давнини. Інструмент розширення розігнали. Інструмент звуження — заморозили. Це не баг.
😶 І ось вам контрольний у голову. Я полізла шукати: де в кабінеті побачити, що ОЦЕЙ рядок прийшов саме з AI Mode, а не зі звичайного пошуку?Ніде. Немає колонки. Немає сегмента. Немає фільтра. Немає позначки. Звіт виглядає так само, як рік тому. Просто частина рядків у ньому тепер домальована алгоритмом — і ви фізично не можете відрізнити, які саме.🪦 І вишенька: DSA — мій найстабільніший інструмент для e-commerce — Google закриває з вересня 2026. Автоматично переводить у AI Max. Тобто навіть найпрозоріший формат заганяють у ту саму воронку, де реальних запитів не видно ( з однієї сторони я колись в своїх відео про це говорила, але не на стільки ж). Search Terms Report більше не дзеркало мови клієнта. Частина того дзеркала тепер домальована. Сліпо довіряти йому при роботі з фідом і семантикою — вже не можна. А що ви скажете?
Дослідження вийшло.«50+ конверсій на місяць» — це не зрілість PMax-кампанії. Це поріг навчання Smart Bidding. А зрілість — щось зовсім інш е. Ось що в дослідженні:▫️ Аналіз 131 PMax-кампанії за 16 місяців▫️ 198 тис. конверсій, 3.78 млн рядків даних▫️ Класифікація 112 падінь на три типи — системні (68%), структурні (20%), контекстні (4%)▫️ 6 кейсів — від кампанії, що 16 місяців жила з медіаною 306 conv/міс, до сезонного піку, який згорів за 2 тижні▫️ Метод діагностики власних кампаній за 15 хвилин — без BigQuery, без коду▫️ Що робити з кожним типом падіння — окремо, бо лікувати треба по-різномуЯ назвала цю діагностичну рамку PMax Crash Classification (PCC) — щоб мати на що посилатися в наступних дослідженнях і у вашій практиці.─────Найважливіше, що я зрозуміла за ці 16 місяців:Більшість падінь PMax-кампаній — передбачувані. Не «магія алгоритму». Не «погана сесія». Кампанії помирають за два-три тижні до того, як це стає видно в звіті — і той сигнал можна побачити, якщо дивитися в правильне місце. Куди саме дивитися — у статті.
📖 Читати тут: https://adwservice.com.ua/uk/pmax-50-conv-obman─────💬 Якщо знайдете цікаві патерни на власному акаунті — пишіть в коментарях або в особисті. Збираю кейси для наступного дослідження — хочу перевірити, чи розподіл 68/20/4 утримується на ширшій вибірці акаунтів. Дякую всім, хто був з цим дослідженням від першого опитування.
Дякую всім, хто проголосував 🙌
Скільки конверсій на місяць має робити кампанія, щоб її можна було назвати зрілою? Результат:▫️ 24% — 30+ конв/міс▫️ 35% — 50+ конв/міс ← найпоширеніша▫️ 24% — 100+ конв/міс▫️ 17% — 250+ конв/місНайпопулярніша відповідь — 50+ конверсій на місяць. І це дуже показово. Бо саме десь у цій зоні в голові часто з’являється відчуття:«окей, кампанія вже не сира». Її можна скейлити. Їй можна довіряти tROAS. Їй можна давати більше бюджету. Її можна вважати такою, що вже набрала достатньо даних. Я теж довго дивилась на це приблизно так. А потім вирішила перевірити цю логіку на реальних PMax-даних.─────📊 У дослідженні було:▫️ 131 кампанія▫️ 16 місяців історії▫️ 3,78 млн рядків даних▫️ 198 тис. конверсійІ перша цифра, яку я побачила, була неприємною:🔻 95% кампаній, які вже проходили умовний поріг «зрілості», потім мали падіння на 50% і більше. Не кампанії без даних. Не кампанії, які «ще не навчилися». Не кампанії з короткою історією. А кампанії, які вже виглядали дорослими. Одна з них 16 місяців трималась з медіаною 306 конверсій на місяць. Зараз — 4 конверсії на тиждень. І після цього питання «скільки конверсій потрібно для зрілості PMax» починає звучати трохи небезпечно. Бо, можливо, кількість конверсій — це не ознака зрілості. А просто метрика, яка дуже добре маскує майбутню нестабільність.─────Виявилось, кампанії помирають не тоді, коли в них падають конверсії. А набагато раніше — задовго до того, як це стає видно в інтерфейсі. Сама смерть — це лише фінальний кадр. Цікавим є те, що було перед ним. Що саме я побачила в даних — покажу в наступному пості. Там уже буде повний розбір і посилання на статтю.. . .
💬 P. S. Якщо у вас були PMax, які довго працювали нормально, а потім раптом просідали без очевидної причини — напишіть в коментарях. Мені цікаво, чи збігаються ваші кейси з тим, що показали дані.
Бачимо такі запити як "круасани оптом", "журавлина посадка", "діловодство в ЗСУ" — алгоритм підмішує товари, які не мають жодного відношення до фіду (а продаємо ми взагалі канцелярію)📌
PMax не «збожеволів». Він робить свою роботуPMax — це не Search 2014-го. Він вміє доганяти людину, яка вже була на сайті. Зайшла, переглянула, пішла. Через два дні гуглить «журавлина посадка» — бо дача, весна, життя триває. Алгоритм її впізнає і показує ваше оголошення. Це не помилка. Це ремаркетинг по людині, а не по запиту. Архітектурно PMax змішує Search, Display, YouTube, Gmail, Discover і ремаркетинг в один котел. SQR показує вам хвіст цього котла. Ви дивитесь на хвіст і робите висновки про котел цілком. Це помилка інструменту аналізу, а не алгоритму.
📌
Низький ROAS — це не вирок конкретного запитуЗапит «купити кросівки» → ROAS 1.5 → виписуємо в червоне → ріжемо. Стоп. Це нормальний цільовий запит. Просто людина на ранньому етапі — порівнює, читає відгуки. Повернеться через тиждень з конкретною моделлю — і конверсія зарахується вже іншому запиту. Ви оплатили вхід у воронку. Потім вирубали цей вхід, бо «не окупається». Через місяць — *«незрозуміло чому впали брендові»*. Зрозуміло чому.
📌
Як читати SQR по нормальномуТри кроки. В такому порядку.*Крок 1. Відсіяти за обсягом.* Один клік з ROAS 0 — це шум, випадковість, погода. Не варто витрачати 30 хвилин життя на аналіз одного кліка. Рівень значущості — від 6+ кліків, краще 20+.*Крок 2. Розділити за наміром.* Генерики («купити [категорія]») — це upper-funnel. Вони роблять ваші брендові запити через два тижні. Конкретика («[модель] купити») — це low-funnel, тут ви маєте право вимагати ROAS. Назви конкурентів — окрема категорія, рішення залежить від стратегії.*Крок 3. Дивитись на assist, не тільки на last-click.* GA4, Path Exploration, роль «помічника». Якщо запит системно відкриває ланцюжок, який закривається в іншому місці — він заробляє. Просто не в тій графі звіту, в яку ви дивитесь.**Картинка нижче — реальний акаунт, 15 місяців** — 84% «запитів» — покази без кліків. Бюджет нуль. Це фон.— 64% грошей — у запитах з 6+ кліками. Ось де реальні рішення.— 332 топ-запити дають ROAS 11. Золотий хвіст, який ніхто не помічає, бо всі дивляться на круасани.Що різати МОЖНА (бо зараз будете питати)
Щоб не було враження, що я захищаю все підряд. Правдиві червоні прапорці: запити з 50+ кліками і 0 конверсій, включно з assist; тематично нерелевантні без жодного зв'язку з нішею (не «людина була раніше на сайті» — а реальний лівий трафік); бренди конкурентів, якщо ви не хочете за них платити. Це ріжете — без рефлексії. Решту — розбираєте за алгоритмом вище.Підсумок
Аудит — це не «знайди все смішне і вимкни». Це робота зрозуміти систему, перш ніж її ламати.«Вимкнути все дивне» звучить як рішення. Виглядає як рішення. Не є рішення. Рішення — вище.
Google AI по фотці асоціює з Temu — головне фото треба інше.”
Пу-пу-пу.... Google Shopping алгоритм бачить не тільки title, ціну чи бренд. Він бачить ще й сам товар візуально. Якщо у вас фото з фабричного каталогу, яке вже об’їхало пів інтернету, то для алгоритму і для користувача ви не виглядаєте як окремий бренд. Ви виглядаєте як ще одна копія Temu / Shein / no-name маркетплейсу. І ось тут починається найнеприємніше. Ви можете:— мати нормальний сайт— мати кращу доставку— мати реальний сервіс— мати кращу якість товару— мати вищу ціну, бо ви не демпінгуєтеАле в аукціоні вас зчитують за 1 секунду. І якщо головне фото кричить:“я такий самий, як усі дешеві копії”,то далі вже можете скільки завгодно розказувати про переваги. Ніхто їх не побачить. Бо клікнуть не туди.в Shopping головне фото — це не просто картинка. Це частина алгоритмічного позиціонування товару.
Гдє ваши доказатєльства, Яна - запитаєте ви мене. У мене немає прямої статті від гугла, але ж ми знаємо що все взаємоповязано (якщо десь інструмент гугл допилив для зручності пошуку товару під користувачв.- то це напряму буде впливати на те як Гугл буде шукати той товар серед нас рекламодавців). Які пункти можуть говорити про це? - Vision Match (запущений березень 2025) — AI генерує зображення і шукає "visually similar shoppable products" - Google's shopping assistant може аналізувати і інтерпретувати зображення, використовуючи візуальні дані для матчингу продуктів — це називається visual search або image recognition - Сучасна AI-пошукова система у 3 шарах: detection (знаходить об'єкти і атрибути — "dress, floral, sleeveless"), matching (порівнює з каталогом), ranking - Ризик: візуальний пошук не розрізняє оригінальні продукти від lookalikes. Результати можуть включати counterfeit listings або дешеві "dupe" продукти які візуально нагадують item
Чому раніше Google Merchant Center забирав фіди без проблем, а зараз — ні?
Якщо покопатися на іноз ресурсах, блогах і тд. Це питання зараз звучить найчастіше. Коротка відповідь: зміни відбулися з двох сторін одночасно — і з боку Google, і з боку систем безпеки сайтів.⸻🕰 Як це працювало раніше
Раніше схема була дуже проста: • Google Merchant Center приходив за посиланням на фід • сервер сайту віддавав файл • системи захисту майже не втручалисьScheduled Fetch (планове завантаження фіда) —це коли Google автоматично, за розкладом, сам приходить по URL і забирає файл. Тоді цей запит: • виглядав “нормально” • не викликав підозр • спокійно проходив через захист сайту⸻🔄 Що змінилося з боку Google
Google не робив гучних анонсів, але по факту: • Google чітко відокремив сканування сайтів і забір даних • для фідів використовується окремий бот — FeedFetcher (це не Googlebot, а спеціальний “збирач” даних для Merchant Center)FeedFetcher: • працює автоматично • приходить регулярно • не використовує браузер (без JS, cookies, кліків) • забирає великі файли (XML, CSV)➡️ Тобто виглядає як чистий машинний запит.⸻🔐 Що змінилося з боку Cloudflare та інших систем захистуCloudflare — це популярна система захисту сайтів(антибот, firewall, захист від атак). За останній час Cloudflare та подібні системи: • стали агресивніше фільтрувати ботів • перейшли з простих правил на поведінковий аналіз • більше не довіряють просто назві ботаТепер перевіряється: • чи є взаємодія, як у людини • чи працює JavaScript • чи є cookies • як часто повторюються запити • який обʼєм даних запитуєтьсяFeedFetcher: • не клікає • не виконує JS • приходить регулярно➡️ І часто потрапляє під підозру, навіть будучи легальним Google.⸻⚠️ Важливий момент
Це не помилка фіда і не баг Merchant Center. Це результат того, що:Google оптимізував автоматичний забір даниха системи захисту посилили боротьбу з ботамиІ ці два процеси почали конфліктувати.⸻🧩 Чому це видно одразу на різних платформах
Тому що проблема: • не у WordPress • не у Prom.ua • не в плагінахА в тому, що автоматичний забір фідів більше не є “безпечним за замовчуванням”.⸻🟢 Що з цього випливає
Те, що раніше “просто працювало”, тепер: • або потребує окремих дозволів у захисті • або потребує проміжного шару між сайтом і Merchant Center📌 Головна думка
Проблема зʼявилась не раптово. Просто Google і системи безпеки сайтів перестали “розуміти один одного” за замовчуванням. П. С. Не перетендую на істинність, але погуглила і прийшла до цього висновку. Якщо є специ які розуміються на цьому краще - відпишіть будь ласка.
TGLIST.COM.UA
