#123. Як зробити спілкування на вантуванах більш персональнимЯкось на консультаційному дзвінку дизайн-менеджер запитав: "Як зробити спілкування з репортом більш персональним? Ми спілкуємось регулярно, але якось поверхово."Гарне питання. І дуже часте.Типова картина: ван-ту-ван відбувається щотижня. Говорите про задачі, трохи про вихідні, може про новини — і розходитесь. Нікому не незручно. А потім виявляється що в людини щось відбувається — і ви навіть не підозрювали.Ніби спілкувались. Але по суті — ні.Рівні спілкуванняGary Smalley виділив п'ять рівнів спілкування — ще в 70-х, але для робочих стосунків досі актуально:Ритуали або смолток — "привіт, як справи, як вихідні". Потрібні для початку, але поганий фінальний стан.Факти — обмін інформацією. "Задача не закрита", "є зустріч в п'ятницю". Безпечно, бо з фактами не посперечаєшся.Погляди — думки, оцінки, інтерпретації. Тут вже є ризик: можна підставитись, можна не погодитись.Почуття — що реально відбувається з людиною. Потрібна довіра і готовність бути чесними — з обох сторін.Відвертість — розмова про найглибше: страхи, цілі, сумніви, мрії.Більшість робочих стосунків зависають між першим і другим рівнем. Це безпечна зона — обидва не ризикують. І тому нічого справжнього не відбувається.Де це відчуваєтьсяВи говорите про задачі — і це нормально. Але якщо через рік ви досі не знаєте що реально мотивує людину, що її дратує, що вона хоче далі — це симптом.Часто проблема не в репорті. А в тому, що ви самі не виходите з безпечного простору першими. Якщо менеджер тримається в зоні фактів — люди зазвичай туди ж і лишаються.Шо з цим робитиЧасто в мене бувають дзвінки з репортами на яких ми взагалі не торкаємось задач. Тільки — шо робили на вихідних, які переживання допікають по життю, в яку гру грали, якісь історії. І це одні з найкорисніших дзвінків.Кілька речей, які допомагаютьГодинний формат. Не 30 хвилин — бо к 30 хвилинам тільки починається двіж. Якщо дуже зайняті — краще година раз на два тижні ніж пів години щотижня.Готуйтесь. Якщо між дзвінками щось прийшло в голову — занотуйте. Принесіть щось своє: спостереження, питання, рефлексію, книжку. Дзвінок де ви прийшли з порожніми руками дає відчуття шо людина вам не дуже цікава.Прибирайте телефон. Навіть вимкнений телефон в руках дає відчуття шо ви десь інде. Це помітно навіть на відео-дзвінках.Будьте справжніми. Ваші питання не повинні виглядати як анкета. Якщо людина вам реально цікава — це відчувається. Якщо ні — теж.Рухатись до глибшого спілкування можна тільки якщо ви самі відкриті першими. Не техніка, не формат. Просто справжній інтерес до людини.Де ви зараз з кожним репортом на цій шкалі?