У соцмережах легко натрапити на історію, яка зачіпає за живе. Пост від нібито військового про важкий бій, вихід з оточення чи втрату побратимів може зібрати тисячі реакцій за кілька годин.Як зрозуміти, що перед вами може бути несправжній профіль?▪️ Акаунт створений нещодавно, але вже має велику аудиторію та активність.▪️ Автор називає себе військовим, проте не наводить жодної інформації, яку можна перевірити.▪️ У дописах переважають емоції та гучні заяви, але бракує фактів.▪️ Фото профілю або ілюстрації виглядають неприродно чи можуть бути створені ШІ.▪️ Інформація не підтверджується іншими джерелами або суперечить офіційним повідомленням.Чому це важливо?Тому що такі сторінки можуть використовуватися не лише для поширення неправдивої інформації. Через них збирають кошти на фейкові потреби, маніпулюють суспільною думкою, сіють недовіру та грають на сильних емоціях людей.Тож перш ніж натиснути «поділитися» або переказати гроші за реквізитами з незнайомого профілю, придивіться до нього уважніше.
🧩 З 25 по 31 травня в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності - ініціатива, яка привертає увагу до створення доступного, комфортного та безпечного середовища для кожної людини.Одним із прикладів розвитку безбар’єрного простору у столиці є інклюзивні туристичні маршрути та екскурсії Києва.У місті діють автобусні та пішохідні маршрути, адаптовані для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Зокрема, автобусний маршрут «Київ літописний та сучасний» протяжністю 16 кілометрів обладнаний пандусами та спеціальними місцями для крісел колісних.Також у столиці доступні понад 15 інклюзивних пішохідних екскурсій із перекладом жестовою мовою. Серед тематичних маршрутів - «Київ історичний», «Київ європейський», «Прогулянка театральним Києвом».Маршрути передбачають тактильну навігацію, адаптовані туристичні об’єкти, міні-макети пам’яток зі шрифтом Брайля, безбар’єрні підходи та інші елементи доступності.Детальніше про маршрути та екскурсії Києва Kyiv Guide та «Без бар’єрів»
18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини - Криму. Упродовж кількох днів понад 190 тисяч людей були насильно вивезені до віддалених регіонів, позбавлені дому, прав і можливості жити на рідній землі.Цей злочин, за своєю суттю та наслідками, відповідає міжнародному визначенню геноциду. Його метою було знищення кримськотатарського народу як корінного - через викорінення культури, мови та ідентичності. Попри десятиліття вигнання, втрати і репресії, кримські татари зберегли свою гідність і продовжили боротьбу за повернення додому.Сьогодні російська окупація Криму багато в чому відтворює репресивну політику минулого. Переслідування, тиск і порушення прав людини знову стали реальністю для тисяч людей.Крим - це Україна 🇺🇦Осмислити масштаби трагедії, зрозуміти її причини та наслідки, значення для сьогодення - допоможе історична довідка.Детальніше
Після важких днів особливо гостро відчуваєш прості, але справжні речі - тепло рідних рук, тишу поруч із «своїми», голос, який заспокоює.Саме в такі моменти найбільше розумієш: найцінніше в житті - це люди поруч. Родина, близькі, ті, хто любить, чекає, підтримує. Те, що неможливо замінити й неможливо виміряти словами.Сьогодні - Міжнародний день сім’ї. День тих, хто є нашим світлом, теплом і внутрішньою опорою. Тих, за кого болить серце і заради кого тримаєшся навіть у найважчі моменти.Ми планували теплий захід до Дня сім’ї - зустріч, наповнену дитячим сміхом, обіймами та простими щирими емоціями. Але живемо в час, коли ворог намагається ламати наші плани, спокій і звичне життя, руйнуючи сімʼї, розлучаючи рідних.Та попри все - ми тримаємось. З вірою в наших людей, у наших захисників і в те, що темрява обов’язково програє. Бо поки є любов, підтримка і родина - нас неможливо зламати.Для кожного сім’я має своє значення. Це рідні, друзі, кохані, побратими - або люди, які з’явилися у житті в непростий час і залишилися поруч. І водночас у цей день ми згадуємо тих, кого вже немає поруч, але хто назавжди живе в нашій пам’яті та серці.Сьогодні особливо хочеться сказати просте, але важливе: дякую. Тим, хто поруч. Хто підтримує, чекає, вірить. Хто допомагає не зламатися і не втратити віру.Бережімо своїх. Обіймаймо рідних частіше. Говорімо важливе вчасно. Бо саме любов і люди поруч - це те, що тримає нас навіть у найтемніші часи.
Зараз у Києві триває рятувальна операція на місці російського дронового удару по житловій девʼятиповерхівці – у будинку повністю зруйновано підʼїзд. Врятовано десятки людей. На жаль, одна людина загинула. Мої співчуття рідним і близьким. Під завалами ще можуть бути люди.За ніч росіяни випустили по Україні понад 670 ударних дронів і 56 ракет. Були удари балістикою, аеробалістикою, крилатими ракетами. Головна ціль цього удару – Київ. У місті є пошкодження на 20 локаціях. Це звичайні житлові будинки, школа, ветеринарна клініка, інша суто цивільна інфраструктура. Також є руйнування в Київській області, були такі ж терористичні удари по енергетиці в Кременчуку, портовій та житловій забудові в Чорноморську. Загалом із початку вчорашньої доби росіяни застосували більш ніж 1560 дронів проти наших міст і громад. Це точно не дії тих, хто вважає, що війна йде до завершення. Важливо, щоб партнери не мовчали про цей удар. І так само важливо продовжувати підтримку захисту нашого неба. Програма PURL потрібна, щоб Україна могла захиститися від таких ударів балістики. І так само в інтересах усіх, хто прагне миру, потрібно продовжувати тиск на Росію. Дякую всім, хто разом з Україною.
Напередодні Дня матері голова Голосіївської районної в місті Київ державної адміністрації Софія Дунаєвська привітала матерів, дружин і сестер Героїв.У залі звучали теплі, щирі слова підтримки й вдячності - за силу, витримку, любов, яка не має меж. До привітань долучилися народний артист України, композитор, ректор КМАМ ім. Р. М. Глієра, а також духовий оркестр закладу, наповнивши зустріч музикою, що торкалася найглибших струн душі.Це була особлива зустріч — тиха й водночас дуже сильна за змістом. Зустріч, що об’єднала щирі емоції, спільну пам’ять та творчість,. У кожному слові, у кожній ноті - повага і вдячність матерям💙У фоє для гостей були розгорнуті тематичні локації: флешмоб «ДЕРЕВО ЖИТТЯ», де кожен міг залишити символічний знак пам’яті, та майстер-клас із розпису медяників.Материнська любов -це опора, що тримає навіть у найскладніші часи. Нехай у ваших серцях завжди буде місце для тепла, підтримки й тихої радості, а поруч — люди, які дарують відчуття турботи й світла 💙Переглянути світлини
🎓 Для більшості школярів травень традиційно асоціюється з останнім дзвоником і очікуванням літнього відпочинку. Однак цей навчальний рік для українських дітей знову був непростим — із повітряними тривогами, змінами формату навчання та періодами відключень електроенергії взимку.📚 У Міністерстві освіти і науки України зазначають, що заклади освіти можуть самостійно визначати структуру навчального року з урахуванням безпекової ситуації та необхідності надолуження освітніх втрат. Водночас офіційно навчальний процес може тривати до 30 червня 2026 року.У Києві останній дзвоник пролунає 29 травня, але впродовж червня школи продовжать роботу у форматі додаткових занять, консультацій, освітніх активностей та програм підтримки учнів.Для дітей також організовуватимуть:▪️ мовні клуби;▪️ творчі та STEM-заняття;▪️ тренінги з безпеки;▪️ практичні заняття з домедичної допомоги та цивільного захисту.☝️ Остаточні дати завершення навчального року та початку канікул кожен заклад освіти визначатиме окремо.
#тияк❤️🩹 Піклуватися про ментальне здоров’я важливо вчора, сьогодні… щодня. Саме це послання звучить в Україні у Місяць обізнаності про ментальне здоров’я, що розпочався сьогодні.Ми звикли жити в режимі «треба триматися». Робити свою роботу, дбати про близьких, реагувати на новини, планувати бодай щось, чекати… Утім, важливо не пропустити момент, коли на питання «Ти як?» буденне «норм» уже не описуватиме наш справжній стан і приховуватиме втому, тривогу чи виснаження. Важлива чіткість. Розуміння, що зі мною відбувається, що я зараз відчуваю, що із цим можна зробити. І куди звертатися, коли власних сил недостатньо.Ментальне здоров’я не щось абстрактне чи «на потім». Це наш сон, здатність працювати й навчатися, бути поруч із близькими, витримувати складні дні та все одно відчувати життя. 📌 Саме про це комунікаційна хвиля «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся», яка стартувала в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».💚 Дізнавайся, ти як насправді.Бо розуміння свого стану уже перший крок до турботи про себе. На платформі «Ти як?» зібрані пояснення різних станів: як розпізнати панічну атаку, відрізнити втому від вигорання, встановлювати та відстоювати власні кордони.💚 Піклуйся не лише тоді, коли зовсім важко.Іноді підтримка починається з простих речей: сну, прогулянки, відпочинку від новин, уважності до свого тіла й емоцій. У розділі «Самодопомога» є техніки та інструменти, які можуть стати опорою в щоденному житті.Звертайся, коли відчуваєш потребу.Шукати підтримки не соромно, а відповідально. У розділі «Допомога» зібрані безплатні онлайн- та офлайн-сервіси підтримки й контакти гарячих ліній.🟦 У межах «Ти як?» послуга з підтримки ментального здоров'я стає ближчою до кожного і з’являється в кабінеті сімейного лікаря, Центрі життєстійкості, освітніх просторах, молодіжних центрах, активних парках, ветеранських просторах, бібліотеках і закладах культури.Піклування про ментальне здоров’я – великий спільний шлях, який починається із запитання «Ти як?». Комунікаційна хвиля «Ти як? Дізнавайся. Піклуйся. Звертайся» є частиною Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», що впроваджується за експертної підтримки ВООЗ.
Є дати, які не просто згадуються-вони болять. І з роками це відчуття не стирається, а навпаки стає глибшим.Пам’ятаю, як кілька років тому дивилася серіал про Чорнобиль. Здавалося б-художня інтерпретація, вже стільки сказано і написано. Але в якийсь момент ловиш себе на думці: жоден сценарій не здатен передати реальність повністю. Бо за кожною сценою-чиїсь життя, чиїсь рішення без права на помилку.Натрапила на спогади ліквідаторів. Простих людей. Не героїв з підручників, а чоловіків і жінок, які ще вчора жили звичайним життям. І раптом-вибір без вибору. Вони не чекали наказів, не рахували ризиків, не думали про славу. Вони просто йшли-рятувати. Країну. Світ. Нас.І найстрашніше-навіть сьогодні важко до кінця усвідомити масштаб тієї жертви. Як це-знати про небезпеку і все одно зробити крок уперед? Як це-мовчки прийняти удар, щоб інші могли жити?Чорнобиль - це про людську гідність у найтемніші часи.Сьогодні ми згадуємо. І дякуємо. Тим, хто тоді не розгубився, не відступив, не злякався.Світ не має забувати…«Чорнобиль — це не тільки трагедія. Це попередження». Ліна Костенко
Сьогодні, напередодні 40-х роковин трагедії на Чорнобильській атомній електростанції, відбулися заходи з вшанування пам’яті героїв-ліквідаторів, які ціною власного життя і здоров’я зупинили одну з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства.Мітинг-реквієм об’єднав ліквідаторів аварії - безпосередніх учасників тих подій, представників громадськості, рятувальників, учнівську та студентську молодь. Символом глибокої шани та вдячності стало дерево пам’яті, прикрашене дитячими паперовими ангелами — як уособлення чистоти, надії та незгасної пам’яті.Під час заходу відбувся молебень: помолилися за упокій душ померлих ліквідаторів, за здоров’я живих та за наших воїнів, які сьогодні зупиняють нову загрозу і боронять Україну.Чорнобиль - це трагічний урок відповідальності, мужності та самопожертви. Подвиг ліквідаторів назавжди залишиться в історії як приклад безмежної відданості, що врятувала не лише Україну, а й увесь світ від більшої біди.Світла пам’ять загиблим. Глибока шана і вдячність живим.
TGLIST.COM.UA
