Багато хто просить прокоментувати новини про програму з МВФ.Перенесення податкових ініціатив із попередніх вимог до структурних маяків розблоковує винесення на розгляд і прийняття нової програми Виконавчою радою Фонду, що має відбутись найближчим часом до кінця лютого. Окрім власне першого траншу за програмою EFF на 1,5 млрд дол., це в свою чергу дозволяє отримати перші виплати за ухваленим нещодавно пільговим кредитом від ЄС обсягом 90 млрд євро, що мають піти на армію та бюджет. Це важливо для забезпечення ліквідності, безперервності фінансування оборони, захищених статей бюджету, насамперед на соціальну сферу. Питання щодо змін у податковому законодавстві – посилки, цифрові платформи, військовий збір, ПДВ для ФОПів – переноситься щонайменше на кінець березня, коли буде готуватись перший перегляд програми EFF. Вважаю, остаточне ухвалення законопроекту буде залежати від багатьох факторів. Насамперед, ситуації в енергетиці по завершенню опалювального сезону, критичний стан якої накладає додаткове навантаження на бюджет, бізнес, населення. І головне – прогресу у мирних перемовинах, що впливатиме на очікування тривалості продовження активних бойових дій і відповідно на оцінку макроекономічного сценарію, в т.ч. прогноз дефіциту бюджету. З позицій на сьогодні – я не бачу потенціалу у прийнятті законопроекту, названого в ЗМІ one big beautiful tax bill, який має об'єднати усі перенесені ініціативи. Продовжуватимемо консультації з урядом, колегами по парламенту та міжнародними партнерами для ухвалення оптимального рішення в інтересах України.
❗️Річна інфляція у січні 2026 року досягла нового мінімуму – 7,4%, – дані Держстату.У січні 2025 року цей показник був на рівні 12,9%, у грудні 2025 року – 8%.🔹Водночас ціни на продукти харчування та безалкогольні напої за місяць зросли на 0,8% (січень 2026 року до грудня 2025 року). Найбільше зросли у ціні: овочі (+14,7%), фрукти (+2,5%), риба (+1,7%), соняшникова олія (+1%), хліб та хлібопродукти (+1%). Подешевшали: яйця (-7,7%), масло (-1,8%), цукор (-1,3%), м’ясо (-1,1%). 🔸Продуктовий кошик за рік виріс на 9,7% (січень 2026 року до січня 2025 року). За цей період подорожчали: яйця (+33%), м’ясо (+18,5%), риба (+17,6%), фрукти (+16,9%), соняшникова олія (+15,2%), безалкогольні напої (+13,8%), хліб (+11,9%). Подешевшали: овочі (-23,7%), цукор (-10,3%). Попри поступове зниження річної інфляції, ціни на ключові продукти харчування відчутно зростають: протягом року яйця, м’ясо, риба, фрукти та навіть хліб подорожчали в ціні на 10-30%. Через таке стрімке зростання вартості продуктового кошика, дедалі більше українських родин змушені економити навіть на базових продуктах.Саме тому питання суттєвого перегляду соціальних стандартів зараз надважливе. Встановлення прожиткового мінімуму, якого дійсно вистачає на життя. Зростання мінімальної зарплати та пенсії. Все це кроки, над якими потрібно працювати разом парламенту та Уряду.Ресурс для цього – у тіні. Це близько одного трильйона гривень. Тому детінізація – безумовний пріоритет.
Повністю розумію і навіть поділяю стурбованість мілітаристськими амбіціями росіян з боку голови Мюнхенської конференції з безпеки (MSC) Вольфґанґа Ішинґера. Проте категорично не згоден з тим, щоб Україна здобувала безпеку для Європи, виграючи час за рахунок продовження війни на власній території, сплачуючи за це життями наших людей. Тим більше – затягувати мир, поки наші партнери вирішать, що вже достатньо підготувались до відбиття потенційної агресії.Дійсно, зниження загроз на східному фланзі ЄС – надважливе, але колективне – спільне для всіх зацікавлених країн – завдання. Україна готова взяти в цьому участь, як рівноправний член ЄС. Ми доводимо це чотири роки. Нам потрібен мир і надійні гарантії безпеки, які можуть стати основою для нової системи колективної безпеки і стримування агресії в Європі. Саме в побудові цієї нової колективної безпекової системи за участі України бачу відповідь на виклики російської агресії.Але по-дитячому безпосередній егоїзм партнерів багато на що дає відповіді, погодьтеся.https://www.dw.com/uk/isinger-poki-ukraina-voue-nebezpeka-dla-evropi-nevelika/a-75852953
❗️Експорт ІТ-послуг у грудні 2025 року виріс до 685 млн дол., що на 142 млн дол. або +26,2% більше ніж у листопаді, – дані НБУ.У грудні 2024 року експорт ІТ-послуг був на рівні 616 млн дол.: у порівнянні грудня 2024 року до грудня 2025 року показник виріс на 69 млн дол. або +11,2%. 🔸Водночас загальний експорт ІТ-послуг за 2025 рік досяг 6,656 млрд дол., що на 210 млн дол. або +3,3% більше ніж у 2024 році. (Торік українські IT-компанії експортували за кордон послуг на суму 6,446 млрд дол.).Найбільше з Україною у 2025 році співпрацювали: США (2,392 млрд дол.), Мальта (578 млн), Велика Британія (557 млн), Кіпр (480 млн), Ізраїль (264 млн). У 2024 році ці ж країни залишались лідерами з точки зору обсягів українського ІТ-експорту. Зростання на 3,3%, до 6,656 млрд дол., у порівнянні з 2024 роком, вочевидь є гарним результатом, а особливо – в умовах війни. Проте до показників 2022 року, коли експорт галузі сягав 7,349 млрд дол., ми, на жаль, так і не повернулися. Однак ІТ-галузь безперечно має величезний потенціал для розвитку та реалізації нових проектів. Зокрема, в умовах війни значна кількість компаній зосередилась на створенні продуктів в напрямку Defense Tech: дрони, оптичні пристрої, РЕБи, роботизовані системи, захищений зв’язок тощо. Головним інструментом прориву у цьому контексті має стати спецрежим Defence City, що стартував у січні 2026 року. Він пропонує виробникам ОПК податкові пільги, підтримку в експорті та допомогу з релокацією.Впевнений, що розвиток військових технологій та державні стимули через Defence City не лише зміцнять обороноздатність, а й дозволять українському IT-експорту найближчим часом вийти на довоєнні показники.
❗️Чому Україна потребує Комплексної національної програми відбудови та реновації житлового фонду.1. Надзвичайні масштаби руйнувань житлового фонду. Житло – найбільш постраждалий сектор: за оцінками RDNA4 станом на 31.12.2024, загальні збитки житлового фонду оцінювались в 57,6 млрд доларів, а потреби у відновленні у наступні 10 років – у 83,7 млрд дол. Втратили житло, за експертними оцінками, 2,5 млн домогосподарств. Найбільше постраждали Харківська, Донецька, Луганська, Херсонська, Миколаївська та Запорізька області. росія за роки повномасштабної війни знищила фактично те, що Україна будувала впродовж 6-7 років – і цей процес не припиняється, збільшуючи масштаби проблеми. 2. У країні залишається майже 5 млн внутрішньо переміщених осіб, для більшості з яких житло є найскладнішим викликом, з яким вони мають справу – не тільки сьогодні, але й на найближчу перспективу. Для великої частини громадян, які виїхали за кордон, втративши при цьому житло, питання можливості його набуття може стати визначальним при вирішенні питання повернення до України. Станом на 01.01.2015 року, 657 тис. сімей перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов в органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, що ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві (Міноборони, СБУ, Нацполіції, Нацгвардії та ін.), і ця так звана «квартирна черга» практично не рухалась ще до початку повномасштабної війни.3. Житловий фонд, якому вдалось уникнути пошкоджень чи руйнувань – перебуває у жахливому чи поганому технічному стані, у якому поточні чи капітальні ремонти не вирішують більшість проблем, а лише відкладають їх на потім. Понад 80% існуючих житлових будівель були побудовані в період до 1991 року, на сьогодні є фізично зношеними, не відповідають сучасним вимогам до будівництва та мають низький рівень енергоефективності. Станом на 1.01.2022 офіційно було визнано «ветхим» 4,0 млн кв. м житла (38,8 тис. будинків), «аварійним» - 900 тис. кв. м (16,3 тис. будинків). Середній питомий показник енергоспоживання будівлями в Україні становить близько 194 кВт⋅год/м², перевищуючи відповідні показники європейських країн на 30-50%.4. Значна частина житлового фонду не надає мешканцям доступу до базових послуг належної якості. Лише близько 65% населення мають доступ до систем питного водопостачання, з яких централізованим водопостачанням забезпечено менше 30% населених пунктів України. Менше половини житлового фонду забезпечені системами водовідведення, гарячого водопостачання та центрального опалення. Близько 20% населення не охоплено послугами з вивезення твердих побутових відходів.5. Хаотична несистемна забудова декількох останніх десятиліть породила декілька ключових проблем: а) спотворення «облич» населених пунктів, знищення їх історичної, культурної, архітектурної самоідентичності; б) стрімке зменшення площ зелених зон, погіршення стану навколишнього природного середовища; в) поступове перетворення населених пунктів у зони, все менш комфортні до життя. Масова практика «вбудовування» багатоповерхівок у зони низько-етажного будівництва минулого століття призвели до значного збільшення навантажень на комунальну інфраструктуру та мережі, які фізично не витримують нові додаткові обсяги споживання та регулярно зазнають пошкоджень та руйнувань. 6. Житлові стандарти, як і за часів колишнього срср, продовжують базуватись на підході «забезпечення часткового задоволення мінімальної фізіологічної потреби» замість перетворення житла, де людина проводить не менше половини доби, у територію особистого комфорту та розвитку. В Україні до останнього часу вважаються нормальними умовами 13,65 кв. м загальної площі на людину, з яких 9 кв. м – житлової.Це далеко не повний перелік проблем, які накопичувались десятиліттями, і їх розв’язання окремими точковими рішеннями вже є неможливим і недоцільним.
❗️Середня зарплата в Україні у грудні 2025 року досягла відмітки у 30 926 грн, що на 13,8% або на 3 759 грн більше, ніж у листопаді (21 167 грн) – Держстат.🔹Найвищі середні зарплати за галузями: • ІТ – 74 981 грн (за місяць +8 047 грн)• Авіатранспорт – 72 649 грн (+17 601 грн)• Фінанси та страхування – 63 912 (+11 721 грн)🔹Найнижчі середні зарплати за галузями:• Творчість, мистецтво та розваги – 17 766 грн (за місяць +2 367 грн)• Текстильне виробництво – 18 573 грн ( +686 грн) • Бібліотеки, архіви, музеї – 18 665 грн (+3 575 грн) 🔸Зарплати за регіонами: найвищий показник середньої зарплати – у Києві – 48 449 грн (за місяць +7 816 грн), найменший – на Кіровоградщині – 22 110 грн (+3 031 грн).🔸Заборгованість по зарплатам станом на 1 січня 2026 року сягнула 3,6 млрд грн (3,8 – у попередньому місяці).Статистика по зарплатам у грудні 2025 року вкотре показала суттєве зростання у сферах IT, авіатранспорту, фінансів та страхування. Водночас фахівці культури, бібліотек та архівів досі отримують у 3,5–4,2 раза менше, ніж представники високооплачуваних галузей. Але згідно з податковою звітністю платників податків, цифри інші. За даними податкової, зарплати значно меншими, ніж вони є у звітах Держстату — розрив сягає 23%. Це чергове нагадування про те, чому детінізація зарплат є важливою.
На одній зі стін в цьому закладі є малюнок, щось схоже на фотозону. Не кидається в очі, особливо зараз, коли світла не так багато. Так от, там в людський зріст зображені крила, і поряд напис: «Тут справжні ангели».В цьому – головне, що треба знати про цих неймовірних людей.Цього тижня відвідав Центр комплексної реабілітації та надання соціальних послуг у Бородянці. Відданість справі, яку побачив у всього персоналу та директора Центру Марини Ганіцької – надзвичайна.Турбуватися про людей, у яких часто нікого й нічого не лишилося, вимагає не лише професійності, але і надзвичайної людяності.Пережили окупацію. В надскладних умовах евакуювали людей. Пізніше – власними силами повертали. Відновлювалися після руйнувань. Але це така історія, яку потрібно розповідати окремо.Зараз у Центрі перебуває 475 людей, з яких 88 – ВПО. Тут люди з Харківщини, з Донеччини. Більшість з них втратили все. Заклад надає стаціонарний догляд, реабілітаційні та паліативні послуги, психосоціальну підтримку, працює з ветеранами та людьми з інвалідністю. Робота в Центрі вимагає не лише багато фізичних сил. Окрім того, щоб забезпечити базові потреби людей, потрібно підтримати, бути поряд. І це все – про величезний труд.Марині та всьому її колективу хочу сказати величезне людське дякую. Почув про проблеми, які їх турбують. Серед важливого – чому для них недоступні пільгові умови кредитування під 3% за «єОселею». Багато працівників закладу втратили житло, або ж воно дуже пошкоджене, тому це питання для них болюче.Уже наголошував раніше про необхідність розширення пільгової ставки за «єОселею» на соціальних працівників. Буду звертатися з відповідною пропозицією до Уряду.
Рішення НБУ щодо зниження облікової ставки на 0,5 в.п. – з 15,5% до 15% стане стартом циклу пом’якшення монетарної політики, оскільки знижується інфляція та зменшуються ризики щодо неотримання фінансування від зовнішніх партнерів. 🔹За оцінками регулятора, таке зниження відповідає планам зниження інфляції до 5% у 2028 році та допоможе підтримати економіку.НБУ очікує, що за результатами 2026 року річна інфляція сягне 7,5% (у грудні 2025 року – 8%). Досягненню цього показника сприятимуть кращі врожаї, проте значним стримувальним фактором залишатиметься тиск від масштабних руйнувань в енергосистемі. Водночас, за прогнозами НБУ, у 2027 році інфляція знизиться до 6%, у 2028 році – до 5%.Продовження війни, руйнування енергетичної інфраструктури, великі бюджетні видатки на підтримку оборони, продовження міграції українців за кордон й дефіцит кадрів залишатимуться основними ризиками для української економіки й обмежуватимуть ділову активність підприємств та обсяги виробництва. 🔹В НБУ наголошують, що в рамках зниження облікової ставки до 15% знизяться й інші ставки Нацбанку. Це рішення підтримає темпи кредитування, яке наразі досягло понад 30% р/р, проте монетарні умови залишатимуться жорсткими. НБУ також допускає подальше зниження ставки, однак може призупинити цей процес у разі зростання економічних ризиків. Вважаю, що зниження облікової ставки до 15% стало очікуваним рішенням від НБУ. Старт пом'якшення монетарної політики позитивно впливатиме на активізацію кредитування, оскільки попередня ставка у 15,5% стримувала вартість кредитних продуктів. Тепер важливо прослідкувати, щоб зниження облікової ставки до 15% трансформувалось у реальне зниження кредитів для бізнесу та нарощування їх обсягів, а також пожвавлення іпотеки, адже рівень кредитування в економіці залишається незадовільним. Нагадаю, у 3 кварталі 2025 року валові кредити бізнесу були на рівні 11,4% до ВВП проти 25,8% у 2018 році. На черзі – активізація програм підтримки, таких як "5-7-9" та енергомодернізація. Важливо, аби кожне таке рішення НБУ перетворювалося на нові інвестиції у відновлення країни.
Як і мільйони українських громадян, уважно слідкую за подіями на мирному треку. На мій погляд, за період, що минув від початку тристоронніх консультацій в ОАЕ, з’явився ряд позитивних моментів. Передусім, вважаю дуже важливим, що серед умов майбутньої мирної угоди всерйоз обговорюється питання набуття Україною повноправного членства в ЄС вже у 2027 році. Переконаний, що всю «домашню роботу» ми в разі необхідності зможемо швидко виконати, адже у питанні європейської інтеграції в українському суспільстві й політиці майже повний консенсус. Доказом налаштованості України на мир є готовність нашого Президента на проведення зустрічі лідерів, щоб остаточно узгодити найскладніші питання. А також — прагнення української команди переговорників прискорити консультації на рівні експертів і провести їх вже цього тижня, не відкладаючи зустріч на початок лютого.Сподіваємось, що оцінки Президента США Д. Трампа, який заявив, що завершення війни в Україні вже наближається, будуть реалізовані якомога швидше. Чекаємо на продовження тристоронніх консультацій. І віримо, що послідовна позиція України, наших партнерів та союзників, змусять російську сторону відмовитись від тактики «затягування перемовин» і спонукають до пошуку компромісу.
Для мене розмінування – один зі стратегічних напрямків відновлення України. Адже це не лише про безпеку, а й про економічну спроможність держави та умови для роботи бізнесу. На превеликий жаль, сьогодні наша держава є однією з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами країн у світі. Я вже не перший рік подаю відповідні поправки щодо збільшення фінансування програми гуманітарного розмінування. Проте окреме питання – ефективність використання цих коштів. У 2025 році у Державному бюджеті було передбачено 2,2 млрд грн на реалізацію цієї програми. Фактично ж використано лише 1,27 млрд грн. Тобто майже 1 млрд грн залишився невикористаним.Звертаю увагу, що запроваджена Мінекономіки та Центром гуманітарного розмінування методологія дозволила суттєво знизити очікувану вартість робіт порівняно з середньою світовою вартістю – 59 тис. грн за гектар. Це дало змогу законтрактувати більші обсяги робіт без збільшення фінансування. Водночас результати реалізації програми свідчать про наявність управлінських викликів: за весь період дії механізму компенсації було підписано договори на очищення понад 27,8 тис. га, тоді як фактично розміновано лише 12,3 тис. га.Переконаний, що у 2026 році маємо зосередитися на:• повному використанні передбачених бюджетних ресурсів;• суттєвому збільшенні фактичних площ очищення;• посиленні контролю якості виконання робіт.
TGLIST.COM.UA
