У мене закінчилися думки. На жаль, у магазині не можна купити почуття гумору та натхнення.а проєкт робити треба Тоді я поставила собі питання — з чим в мене асоціюється проєкт. Я пішла в свою бібліотеку — там є Ніцше, Кастанеда, альбоми з фото та картинами, журнали нашого воєнного часу — купую іноді. І я зробила багато фото. А потім зробила багато скриншотів умовних «наративів» — того, що обговорюють в моїй стрічці ( телега, інста, тредс). А там обговорювали новий кліп режисера Ромена Гавраса (буквально блискучий та точно місток з тим, про що я намагалася думати без думок), картини, які подобалися людям, гобелени від Gucci, японську графіку, показ мод від Maison Margiela,де у людей були замотані голови, виставу «Макбет». Закинула це все у всесвіт (на цей раз Джеміні), і ми стали розмовляти про філософію, стоїцизм, оптичні ілюзії, живопис, будувати асоціації. Мені дуже хотілося, щоби нові думки не народжувалися ні з чого, а саме з якогось реального підґрунтя. І так, через годину я вже мала 3 годні ідеї, з яких можна було робити концепт.