Десятина у скарбницю монастирську – Коні, вівці, борошно, коштовності – Немов роса під сонцем. Хіба не так, о докторе наук? Тіло, розпухле від пристрастей –Як зодягнений в золото труп. Хіба не так, о докторе наук?“Медитації” з прочанкамиЗа дверима на замку́,А потім лекції монахам про Вінаю*. Хіба не так, о докторе наук?(*Віная – устав монаших обітниць; прим. перекл.)Собі найкраща ситна їжа, А на офіри в ритуалах –Як податки примусові. Хіба не так, о докторе наук? Астрологія, гадання, екзорцизм –Фокуси шаманів містечкових –Під машкарою Дгарми. Хіба не так, о докторе наук? Гіпнотичні співи в ритуалах,Що зачаровують вірян,Як пісні сирен, закляття наґів. Хіба не так, о докторе наук? Майно, поля, будинки – Це блеф, веселка в небі. Хіба не так, о докторе наук? Лукавство, фарисейство,В ім’я Вищого пудри́ти мізки учням – Шукати зиску з Дгарми. Хіба не так, о докторе наук? Пишномовно проповідувати Дгарму,Не звідавши її на практиці нутром – Це, бігме, словоблуддя. Хіба не так, о докторе наук? Тяжко, тяжко є допомагати іншим,Якщо не здатні помогти собі,О вчений Ламо, докторе наук. Пісня сильно вразила доктора Яру. Розгублений, розчулений, зі сльозами на очах, він спустився зі свого трону, підійшов до Міларепи і вклонився йому в ноги:-- О, ясновидющий Майстре, Ви як у воду дивитеся! – прошепотів учений Лама... Переклав © Ярослав Литовченко, 2010, 2016, 2018.