Єк розвєзати галицке питанє щодо вспільновкраїнства?

Виділи сте вже товмаченє Майнкрафту по галицки а їнчі низові культурні ініціятиви, їкими сі займают поїдинчі галицкі ентузіясти, їкі мают благородну ціль — збереженє місцевої спадщини а мови/діялєктів. Проте перед такими людьми постає цілком зрозуміла дилєма, а вірніще — крайнощі, їкі ведут до ріжних траєкторій.

З їдного боку люди з їнчих реґіонів а чи самі галичєни говорєт, що в тім потреби нема, бо є вкраїнска літературна мова, галичєни є вкраїнцєми, а плеканє того, єк говорєт наші бабусі і єк говорили наші прадіди, є сепаратизмом. І взагалі, то не є архаїчні діялєкти з ще 14-15 столітє, а польско-вкраїнский суржик (до річи, те саме москалі говорили про цілу вкраїнску мову в 19 століті). З їнчого боку є Мінейри, їкі зводєт то до абсурду, і стают на антитезу: єк ми маємо длє того би бути вкраїнцєми бути ги Київ, Полтава а Донбас, то не б'демо ми ніякими вкраїнцєми, б'демо робили галицкий народ а галицку мову, історію їкого б'демо виводили від хорватів а їнчої напівмітичної хуйні.

То є шлєх в нікуди і наслідок цілком зрозумілої фрустрації: галичєни, з їких зробили (ніхто на то формальної згоди не давав, але то прижило сі і длє самих галичєн) "П'ємонт" (а поправді — "Тайвань", куди втекла культура Шевченка і Основ'яненка по змосковленю решти України, але при цім зачєла затирати сі місцева галицка), видєт перед собов значну чєстку "вкраїнців" за ідентифікаційов, їкі не горєт бажанєм ставати вкраїномовними і винуватєт галичєн в усіх своїх бідах. І в'ни справді длє себе годні мати рацію, коли з Галичини знаєш їс тіки за Фаріон а партію "Свобода", і людий з відповідним мисленєм.

І длє всіх їнчих реґіонів і длє блага самої Галичини, в'на має до холєри відкинути п'ємонтизм, але при цім знайти собі нове місце в Україні. До цього мают поставити сі з розумінєм а підтримков і вкраїнці з Центру а Сходу. Коли оголошуют "сепаратизмом" діяльність партій а орґанізацій штибу Україньскої Галицкої, коли всі ініціятиви з просуванє місцевих говорів а наїт СЛЕНҐУ стрічают кричущий опір зі словами про "польский суржик" і "рагулів", їким на смереці не сидит сі, а водночєс з тим галичєни самі затирают і встидают сі того, уєвивши себе місійонерами з українізації всіх решти, і рождає сі ця гримуча суміш.

І галичєни і всі решта повинні перестати таврувати суржиком ті говори центру і сходу, їкі ними не є. Так само, єк має бути даний спокій галичєнам, так має бути даний спокій і полтавцєм, степовикам, слобожанцєм, поліщукам, їкі мають СВОЇ АВТЕНТИЧНІ ГОВОРИ, з рисами а лексиков, їкі справді годні бути подібними на росийску, а наїт бути запозиченєми з неї, але то є абсолютнов нормов длє всіх контактних діялектів. Суржик такі годен перетворити сі на місцеві діялєкти, але я б особисто все таки волів би східнєки а центрєки пригадували говори своїх дідів і прадідів.

Галичина має стати взірцем реґіоналізму в українстві, а не централізму. Вспільновкраїнска культура всьо їдно мусітиме служити нам за парасолькову, ми ніде з тим не дінемо сі, єк не бути фантазерами, бо сама Галичина мало на що б'де здатна, але мож мати диґлосію, тобто паралельно розвивати вспільновкраїнску а галицку реґіональну культуру.

Вкраїна, на мій поглєд, або не має перешкоджєти наїт стандартизації карпаторусиньского а наїт галицкого стандартів в Підкарпаті а Галичині, реґіонах соборної України, (аж до запровадженє їх до навчанє за баварским взірцем за кошт реґіональної громади) або соборизувати спільний правопис, їкий досі є надто києво-полтавоцентричним. Водночєс ми маємо стимулювати реґіональне мисленє про мовні риси і в їнчих реґіонах. Суперечки межи Заходом і Сходом про міф/міт, сти/сті, "галицизми" а їнче має піти до курвої мами на користь НОРМАЛІЗАЦІЇ РЕҐІОНАЛЬНОЇ ВАРІЯТИВНОСТИ. Закріпити її має новий адміністративний поділ України за історико-культурними реґіонами замість совкових областей.

Аґресивно нав'єзувати вкраїньску тим, хто досі того не прийнєв, теж не дає результату. Ті, хто хтіли, ті вже сі українізували, в чім переконав сі єм на тих же дебатах з Рандомом. Водночєс нам тре' буде думати, єк інтеґрувати мільйони змоскалених вже нинішньов Росийов українців. Тож я б хіба таким людєм підкидував ідеї штибу стандартизації росийскої мови в Україні на базі вкраїнскої орфоґрафії і тд, і дивив би сі, що б'де. Але росийскомовні мают навзаєм ставити сі з повагов до галичєн, підкарпатців, наших місцевої мови а культури.

Галичина має стати україньсков БАВАРІЙОВ, не П'ЄМОНТОМ.