Estadísticas de telegram channel - @foodlabel_ua

Громадська спілка «Органічна ініціатива» спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та національним проєктом Дія.Бізнес організовує серію вебінарів про експорт органічної продукції до Європи. Під час онлайн-заходів отримаєте актуальну ринкову аналітику, дізнаєтеся про ефективні канали виходу на міжнародні ринки та зможете обговорити з експертами можливості розвитку експорту для своїх категорій продукції.Розклад вебінарів1) 26 березня, 11:00: Дорожня карта експорту органічних бобових культурОгляд можливостей експорту, попиту в країнах ЄС, Швейцарії та Великій Британії, вимоги імпортерів, підходи до просування продукції на міжнародних ринках та налагодження партнерств.2) 2 квітня, 11:00: Дорожня карта експорту органічної молочної продукціїАналіз ринку, сертифікаційні вимоги, перспективні ніші, структура попиту та практичні підходи до виходу на ринки ЄС і Швейцарії.3) 16 квітня, 11:00: Дорожня карта експорту органічної безглютенової продукціїОгляд сегменту gluten-free продукції: категорії безглютенових продуктів, що мають попит, канали збуту та підходи до позиціювання продукції на міжнародних ринках.4) 30 квітня, 11:00: Дорожня карта експорту органічної продукції для пекарстваЕкспортний потенціал органічних інгредієнтів, ключові країни-імпортери, структура попиту та робочі стратегії виходу на ринки ЄС і Швейцарії.5) 7 травня, 11:00: Дорожня карта експорту органічних ягід Експортний потенціал органічної свіжої лохини та замороженої малини: тенденції попиту в ЄС і підходи до ефективного позиціонування на міжнародних ринках.Для кого? Виробників органічної продукції, переробників, експортерів та компаній, які планують вихід на міжнародні ринки, зокрема Європейського Союзу.Як взяти участь?Щоб долучитися до вебінарів, необхідно зареєструватися за посиланням. Дедлайн подачі заявки на участь у вебінарі щодо експорту бобових культур — 23 березня 2026 року (18:00).З додаткових питань можна звертатися до експертки відділу експортних сервісів громадської спілки «Органічна ініціатива» Ксенії Гулієвої за електронною адресою: [email protected]

Сергій Ткачук: Безпечність крафтового продукту прямо залежить від вибору споживача02 березня 2026 У 2023 році законодавчі зміни закріпили окремий підхід до малих виробництв харчових продуктів тваринного походження, зокрема через визначення малої потужності та принцип пропорційності вимог. Як сьогодні регулюється діяльність малих виробників харчових продуктів рослинного походження та напоїв, зважаючи на те, що для них окремого «ремісничого статусу» в законодавстві поки не передбачено?Сергій Ткачук: Як уже було зазначено раніше, Держпродспоживслужба під час здійснення державного контролю забезпечує єдиний підхід до всіх операторів ринку, зокрема виробників харчових продуктів рослинного походження та напоїв. Слід зауважити, що інспектори територіальних органів Держпродспоживслужби під час проведення заходів державного контролю зобов’язані застосовувати відповідні акти встановленої форми, що містять вичерпні переліки питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти. https://agroportal.ua/publishing/intervyu/sergiy-tkachuk-bezpechnist-kraftovogo-produktu-pryamo-zalezhit-vid-viboru-spozhivacha

🇪🇺 ЄС обмежує “м’ясні” назви для рослинних продуктівЄвропейський Союз погодив нові правила маркування для рослинних альтернатив м’яса. Згідно з домовленістю між Європарламентом, Єврокомісією та Радою ЄС, 31 м’ясний термін буде заборонено використовувати для продуктів без м’яса. Під заборону можуть потрапити назви, що безпосередньо пов’язані з видами м’яса або частинами туші, наприклад:• beef• chicken• bacon• steak• ribs• liver. Що залишиться дозволеним:Водночас деякі популярні назви не потрапили до списку обмежень. Рослинні продукти й надалі зможуть використовувати такі терміни, як:• burger• sausage• nuggets. Це пояснюють тим, що такі слова описують форму або тип продукту, а не вид м’яса.Чому вводять нові правила👇Прихильники рішення, зокрема представники аграрного сектору, вважають, що подібні назви можуть вводити споживачів в оману і створювати недобросовісну конкуренцію для виробників м’яса. Водночас критики — серед них споживчі організації та представники рослинної індустрії — попереджають, що такі обмеження можуть гальмувати розвиток plant-based продуктів і створити плутанину на ринку. Очікується, що після остаточного затвердження компаніям дадуть перехідний період для зміни маркування продуктів.👉 Детальніше:https://www.foodnavigator.com/Article/2026/03/06/eu-ban-on-meat-related-terms-passed-burger-sausage-exempted/https://www.newfoodmagazine.com/news/266381/eu-agrees-ban-on-dozens-of-meaty-names-for-plant-based-foods/

​⚠️ Що потрібно знати про ГМО в УкраїніДержпродспоживслужба нагадує: будь-яка робота з генетично модифікованими організмами (ГМО) - створення, випробування, транспортування або використання - регулюється Законом України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».Мета закону - охорона здоров’я людини і навколишнього природного середовища при здійсненні генетично-інженерної діяльності та поводженні з ГМО, а також контрольований і прозорий обіг ГМО.❌Забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.Щоб працювати з ГМО, потрібно дотримуватися простих правил: зареєструвати ГМО, отримати дозвіл на випробування, правильно транспортувати та зберігати протягом п'яти років з дня передачі продукції, що містить ГМО або отримана з їх використанням, декларацію в якій в обов'язковому порядку зазначаються відомості про суб'єкта господарювання, зазначається інформація, що така продукція містить ГМО або отримана з їх використанням, а також наводиться номер такої продукції у Державному реєстрі ГМО або її копію, а також документацію, яка дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який передав їм відповідну продукцію, суб'єкта господарювання, якому вони передали відповідну продукцію.👉Більше деталей про чинні вимоги і новий закон, який почне діяти з 16 вересня 2026 року.

​#знай_свої_права🖌️✅ Головною умовою для якості нехарчової продукції, що представлена на полицях українських магазинів, є її безпечність. Це, звичайно, стосується і лакофарбових матеріалів. 🔎 Держпродспоживслужба здійснює державний ринковий нагляд щодо їх відповідності вимогам таких технічних регламентів:✔️ Технічний регламент обмеження використання свинцю у лакофарбових матеріалах і сировинних компонентах (постанова КМУ від 28.04.2021 № 432);✔️ Технічний регламент щодо обмеження викидів летких органічних сполук унаслідок використання органічних розчинників у лакофарбових матеріалах для будівель та ремонту колісних транспортних засобів (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 02.10.2018 № 1394). 📍 Зокрема, цими регламентами обмежено використання свинцю та викидів летких органічних сполук (ЛОС), зумовлене їхнім негативним впливом на здоров’я людини та навколишнє середовище.🇺🇦🇪🇺 Через ці фактори в ЄС та Україні діють суворі норми, які обмежують вміст ЛОС у продукції, стимулюючи перехід на фарби на водній основі.❓Що повинен знати споживач?✔ В обігу може перебувати лише продукція, що відповідає встановленим нормам.✔Лакофарбові матеріали, що містять свинець повинні мати знак відповідності технічним регламентам (як на зображенні).✔ Якщо продукція містить свинець, на упаковці обов’язково має бути попередження - «НЕБЕЗПЕЧНО: містить свинець. Не застосовувати на поверхнях, доступних дітям чи вагітним жінкам!».☝️ Радимо споживачам:▫️ Купуйте лакофарбові матеріали лише в офіційних торговельних мережах.▫️ Перевіряйте наявність маркування та знака відповідності.▫️ Уважно читайте попереджувальні написи на упаковці.▫️ У разі сумнівів щодо безпечності продукції звертайтеся до територіальних органів Держпродспоживслужби.🙏 Дотримання цих простих правил допоможе вам обрати безпечну продукцію та захистити здоров’я своєї родини.

​#безпечність_харчових_продуктів🥫 М’ясні та рибні консерви — популярні продукти тривалого зберігання, особливо в умовах нестабільного електропостачання або під час формування домашніх запасів. Проте їх безпечність напряму залежить від умов виробництва, зберігання та дотримання споживачем простих правил вибору.❓ На що варто споживачу звернути увагу при виборі?1️⃣ Стан упаковки:▫️ банка не повинна бути здутою, деформованою або іржавою;▫️ кришка не має прогинатися при натисканні;▫️ відсутність підтікань чи пошкоджень швів.2️⃣ Маркування.🔎 На упаковці обов’язково має бути зазначена обов’язкова інформація про харчовий продукт відповідно до статті 6 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», зокрема:▫️ назва продукту;▫️ склад;▫️ маса нетто;▫️ дата виробництва та кінцевий термін придатності;▫️ умови зберігання;▫️ найменування та адреса виробника;▫️ номер партії.3️⃣ Умови зберігання в торговельній точціКонсерви повинні зберігатися в сухому, чистому приміщенні, без впливу прямих сонячних променів та надмірної вологи.4️⃣ Також важливо дотримуватись таких правил після відкриття консерви:▫️ не зберігайте продукт у відкритій металевій банці;▫️ перекладіть вміст у чистий скляний або харчовий контейнер;▫️ зберігайте в холодильнику не більше доби (якщо інше не зазначено виробником);▫️ у разі появи стороннього запаху, піни, зміни кольору — продукт вживати заборонено.🙌 Держпродспоживслужба закликає споживачів не купувати м’ясні та рибні консерви з рук або в місцях стихійної торгівлі. Відсутність контролю за виробництвом і зберіганням може становити реальну загрозу здоров’ю.🙏 Обирайте відповідально — безпечність харчових продуктів починається з вашого вибору.

​💊 Дієтичні добавки у 2026 році: що важливо знати бізнесу та споживачамВвезення та продаж дієтичних добавок в Україні здійснюється за чіткими вимогами законодавства. Нагадуємо ключові зміни та терміни 👇⏳ Перехідний період триває до 23 березня 2026 року23 березня 2025 року набрав чинності Закон України № 4122, який оновив правила виробництва, ввезення та обігу дієтичних добавок.До 23 березня 2026 року дозволяється:✔️ ввозити✔️ виробляти✔️ вводити в обігдієтичні добавки, що відповідають вимогам законодавства у сфері безпечності харчових продуктів, але ще не повністю приведені у відповідність до нових норм.Такі продукти можуть залишатися в обігу до завершення строку придатності, але не довше трьох років з дня набрання чинності Законом.🆕 Вперше вводите нову дієтичну добавку?З 27 вересня 2025 року оператор ринку зобов’язаний подати повідомлення про намір першого введення в обіг до Держпродспоживслужба.Повідомлення подається також у разі:▪️ зміни обов’язкової інформації про продукт▪️ зміни матеріалу упаковкиПроцедуру визначено наказом Мінагрополітики № 244 — документ встановлює порядок подання та формування відкритого переліку повідомлень.⚠️ ВажливоПродаж дієтичних добавок, щодо яких відсутнє повідомлення про намір першого введення в обіг у відкритому переліку, передбачає штраф:🔹 45 мінімальних заробітних плат — для юридичних осіб🔹 40 мінімальних заробітних плат — для ФОП📌 Нагадуємо: на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби створено спеціальний розділ«Дитяче харчування, дієтичні добавки, харчові продукти для спеціальних медичних цілей та харчові продукти для контролю ваги», де розміщено покрокові дії для операторів ринку.

​Прозорість. Простежуваність. Відкрита взаємодія. Україна запускає систему «еТютюн» 🚭💻Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про запуск електронної системи «еТютюн» — платформи для подання та оприлюднення інформації про інгредієнти і викиди тютюнових виробів.Україна переходить від паперової звітності до повної цифровізації. Відтепер виробники та імпортери подаватимуть інформацію виключно онлайн — через єдину державну систему.Що змінюється? 🔹 один електронний кабінет замість паперових процедур 🔹 централізоване зберігання даних 🔹 автоматичне оприлюднення інформації 🔹 відкритий доступ споживачів до складу продукції 🔹 інструменти аналітики для ефективного державного контролюЦе спільний результат роботи Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства охорони здоров'я України та Держпродспоживслужба за участі Всесвітньої організації охорони здоров'я та партнерів.📌 Першу звітність потрібно буде подати протягом трьох місяців після офіційного повідомлення про запуск системи на вебпорталі Держпродспоживслужби. 📌 2026 – 2027 роки — період впровадження та адаптації бізнесу до нових правил.Система еТютюн є прототипом європейської системи EU Common Gate, тобто вона відповідає європейському законодавству та вимогам Європейська Комісія. Це важливий крок до гармонізації українського ринку з нормами ЄС та інтеграції до внутрішнього ринку Євросоюзу.Цифровізація тютюнової галузі — це більше, ніж технологія. Це — захист здоров’я, відповідальність виробників і довіра між державою, бізнесом та суспільством. 🇺🇦🇪🇺

⁉️😌😌😡😌🙃🙃😝 #питанняпідписників Чи потрібно писати «Не застосовувати дітям до 6 років» для спрею від запотівання окулярів? І чи достатньо просто «Зберігати в недоступному для дітей місці»? Розбираємо 👇🔎Спрей від запотівання окулярів — це хімічна продукція, а не косметика. І тут логіка маркування інша.Якщо продукт класифікується як небезпечний — працює вимога CLP (в Україні — технічний регламент щодо класифікації, маркування та пакування хімічної продукції)І тоді застереження - це результат класифікації.📌 Що впливає на необхідність застережень?1️⃣ Склад (ізопропанол? ПАР? розчинники?) 2️⃣ Класифікація небезпеки (легкозаймистість, подразнення очей тощо) 3️⃣ Форма випуску (спрей = аерозоль? чи механічний розпилювач?)Коли обов’язково буде?🔥 «Легкозаймиста рідина та пари»👁 «Спричиняє серйозне подразнення очей»👶 «Зберігати в недоступному для дітей місці»— якщо це підтверджено класифікацією.⚠️ А що з фразою «Не застосовувати дітям до 6 років»?Ось тут важливо 👇Таке застереження має сенс, якщо:є ризик при використанні дітьми,або це випливає з оцінки безпечності,або продукт потенційно може потрапити в рот/очі при неправильному застосуванні.Але просто «на всяк випадок» додавати це обмеження — ❌ не системно ❌ не завжди юридично коректно ❌ іноді навіть вводить в оману щодо призначення та категорії продукту💡Пам’ятайте:Для хімічної продукції застереження формуються не маркетингом. Їх диктує:✔ класифікація ✔ SDS ✔ технічний регламент ✔ оцінка ризикуА не «щоб було спокійніше».І найчастіша помилка 👇 або не дописати обов’язкові H- та P-фрази, або навпаки — написати зайвого і зробити продукт виглядом небезпечнішим, ніж він є.Обидва варіанти = ризик.📌 25 лютого розберемо це детально на вебінарі «Маркування та claims хімічної продукції»Будемо говорити:-як правильно формувати застереження-коли вони обов’язкові-що перевіряє ринковий нагляді як не нашкодити собі «турботливими» фразами.Особливо ті хто голосував в опитуванні - вам точно варто бути.Реєстрація за посиланням#маркування #хімічнапродукція #claims

​#безпечність_харчових_продуктів🥖🥐 Запашний, щойно спечений хліб — один із найулюбленіших продуктів споживачів, тому хлібобулочні вироби є невід’ємною частиною асортименту майже кожного продовольчого магазину. Часто такі вироби реалізуються без індивідуального пакування. Саме тому в окремих покупців виникають запитання щодо їхньої безпечності та дотримання гігієнічних вимог під час продажу.👓 Давайте звернемось до чинного законодавства. Відповідно до статті 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють.☝️ Оператори ринку зобов’язані забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.📃 Правилами роздрібної торгівлі продовольчими товарами регламентовано, що у разі відпуску хліба і хлібобулочних виробів продавцем, а також у разі самостійного відбору виробів споживачами необхідно користуватися щипцями, ложечками, лопатками, виделками або смужками чистого паперу. 💸 Забороняється відпуск неупакованого хліба і хлібобулочних виробів працівниками, які проводять розрахунки готівкою (приймають гроші). 🚚 Цими ж правилами передбачено, що у разі відсутності в певній місцевості стаціонарних підприємств торгівлі, хліб і хлібобулочні вироби, що реалізуються із спеціалізованого транспорту та лотків, має бути обов’язково упакованим. ☝️ Отже, при реалізації хлібобулочних виробів в стаціонарних закладах торгівлі оператори ринку мають потурбуватись про забезпечення гігієнічних вимог та наявність спеціальних засобів, а у випадку виїзної торгівлі – обов’язково забезпечити його пакування.