Моя улюблена частина мови в українській — це прислівники. Ну бо їх безліч і вони часто дуже ємко і влучно передають поняття, для яких в інших мовах (зокрема і в російській) потрібні описові конструкції. Я про оці всі назирці, завиграшки, нанівець, долілиць, знічев'я, нишком, навшпиньки і так далі. А от щойно дізналася нове!

Шматок речення звучить отак:

...could I ride an unsaddled skittish horse in a furious storm?

Переважно нічого складного:

...чи зможу я їхати на [...] норовливому коні у шалену бурю?

Але оце unsaddled мені муляло: дослівний переклад — неосідланий — дещо незграбний, і то ще нічого б, якби поруч не стояв іще один довгий прикметник (норовливий).

Наступний логічний крок — описовий варіант без сідла, але цієї миті мені спадає на думку: точно має існувати прислівник із таким значенням. Ну бо зазвичай в українській мові так і є.

І так, елементарний гугл-запит "без сідла синоніми" одразу дає відповідник: óхляп! Чудове коротке містке слово. У результаті маємо:

...чи зможу я їхати на норовливому коні охляп у шалену бурю?

Обожнюю моменти, коли охоплює оце передчуття слова. Ти ще його не знаєш, але інтуїція підказує, що воно точно має існувати. І найчастіше так і є.