Сьогодні на Радіо НВ обговорювали дві теми: кадрові зміни у зовнішній політиці України та майбутній візит в Україну Кіта Келлога, спецпредставника США щодо України. Цього тижня оголошено про заміну десятків послів України і це найбільша одночасна заміна послів за всю історію незалежної української дипломатії. Ця подія в такий переломний та непростий період - це фактично вирок президента своїй же політиці у попередні 2-2,5 роки, визнання її малоефективною. Очікую, що після всіх призначень буде оголошено про припинення «дипломатії емоцій» та фокус на класичній компетентній прагматичній дипломатії. Водночас все починається з шефа дипломатії - з президента, це його конституційні повноваження.Майбутній візит Кіта Келлога в Україну в січні буде дуже важливий для всіх сторін. Він дуже підтримує нашу країну та володіє інформацією про те, що відбувається насправді, хто є агресор і яка ситуація на полі бою. Потрібно розуміти, що він очікує від нас чесної розмови та реальний план або конкретний сценарій завершення війни в Україні. І разом з тим потрібно враховувати, що інтереси США не дорівнюють інтересам України. Нам потрібно проводити тезу, що вирішення проблеми за рахунок жертви, тобто України, це шлях до третьої світової війни. Більше дивіться у відео: https://youtu.be/ogJOQBB7eb8?si=aZTbk4Xmde_B6ljR
Кілька тез з вчорашньої розмови на Прямому: ⁃ Наші стратегічні партнери констатують, що наразі українська влада немає чіткого бачення реалістичної стратегії припинення війни. ⁃ Відсутність будь-якої реакції на План Перемоги, який був представлений партнерам понад місяць тому, свідчить про те, що документ не відіграє ту роль, яка на нього покладалася. ⁃ Вчора вперше на високому рівні з української сторони пролунала теза про «заморозку» війни. ⁃ Не бійтесь «Мінськ-3», а бійтеся «Стамбул-2». В свій час Мінські домовленості будувалися на 5 «червоних лініях»: ◦ Жодного компромісу щодо суверенітету, незалежності і національної ідентичності України; ◦ Жодного компромісу щодо територіальної цілісності України; ◦ Жодного компромісу щодо Збройних сил України і їх здатності боронити наш суверенітет; ◦ Жодного компромісу щодо санкцій проти агресора; ◦ Жодного компромісу щодо членства України в ЄС та НАТО. ⁃ Наразі ми переживаємо чергову ескалацію на фронті. Росія намагається захопити якомога більше територій до наступного року для того, щоб підійти до переговорного процесу з більшими окупованими територіями. ⁃ Скоріше за все формат Рамштайну буде завершений і його останнє засідання відбудеться в січні. Саме такими є сигнали від команди Трампа. ⁃ Європа має брати більше відповідальності за мир та безпеку в Європі і зокрема в Україні. На сьогодні в Європі немає лідера у питанні забезпечення безпеки та стабільності європейського континенту. Більше дивіться у відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=CdPM_CLzgqA
На 5 каналі обговорювали такі актуальні питання: ⁃ Формування адміністрації Трампа. Логіка призначень проста: лояльність до глави держави. Ми маємо зосередитися на тому, наскільки нові призначення та нова політика Білого дому будуть допомагати нам виграти війну. Очікуємо на оголошення кандидатури спеціального представника з питань України. ⁃ Фінальні тижні роботи Адміністрації Байдена. Сподіваємось на проведення зустрічі «Рамштайн» на рівні глав держав та посилення військової підтримки. ⁃ Безпекове дорослішання Європи. Має бути певна автономність дій наших європейських партнерів, в тому числі щодо озброєння України та надання далекобійних ракет. ⁃ Корейське залучення у війну. Інтерес Північної Кореї - отримання бойового досвіду. У свою чергу ми маємо активізувати роботу з Південною Кореєю, залучати їхніх військових радників, інструкторів, працювати над отриманням озброєння, ракет, боєприпасів. Вже давно назріла необхідність особистої зустріч глав держав для обговорення ситуації, що склалася. У цілому потрібно активізувати роботу на азійському напрямку, можливо призначити Спецпредставника для роботи не лише з Південною Кореєю, а й з країнами азіатського регіону. ⁃ Ключова директива Трампа щодо України: припинення війни. Нам потрібно зробити так, щоб це відбулося на якомога вигідних для нас умовах. Це і є мистецтво вишуканої та ефективної дипломатії. Відео розмови дивіться за посиланням: https://youtu.be/GqhLR-fQrS4?si=td5MD5kMMI_L_iQW
Що очікувати від Трампа? - така головна тема сьогоднішньої ранкової розмови з Властою Лазур на Радіо НВ.Декілька ключових тез: ⁃ Необхідно бути готовими працювати з Президентом США незалежно від його імені. ⁃ Важливо працювати над зміцненням двопартійної підтримки України в США. Ми маємо обʼєднувати, а не розʼєднувати політичні сили США. ⁃ Наступні кілька місяців будуть формуватися базові засади політики Адміністрації Трампа на період його каденції. Ключовою характеристикою його політики буде непередбачуваність. Цього боїться і путін, оскільки не знає чого очікувати від Трампа. Зараз ми бачимо конкурс різних планів та формул. Але це не про Трампа. Наразі відбувається лише перший етап - формування його команди. ⁃ Трамп думає не про росію, і не про Україну, і навіть не про Іран. Трамп завжди думає про Сполучені Штати Америки, про американські інтереси і про власне его. ⁃ На заміну «rules based order» прийде «deals based order».Також в ефірі обговорили підсумки візиту Президента України в Угорщину. Дивіться відеозапис розмови за посиланням: https://youtu.be/Y_pZLWvF4zw?si=3yjfcNt4axhbyOAL
Вчора на Прямому говорили про найактуальніші питання та події минулого та цього тижня: 1. Допомога Україні. Американські партнери з обуренням сприйняли заяву Зеленського про те, що Україна отримала лише 10% обіцяної допомоги. Такі заяви від країни, яка є залежною в своїй обороноздатності, неприпустимі. Хоча за три роки ми могли б більше зробити для розбудови власного оборонно-промислового комплексу. На жаль, до сих пір покладаємось на підтримку наших західних партнерів і повинні бути їм вдячними. Цього тижня в Україну прибув керівник Генінспекції Сполучених Штатів - особа, яка перевіряє наскільки ефективно використовується і грошова, і матеріальна допомога. Це свідчить про те, що американська сторона досить ретельно слідкує за тим, наскільки ефективно використовуються гроші американських платників податків. Після виборів Президента США американська сторона не припинить нам допомагати, але в яких обсягах і на яких умовах буде ця підтримка, покаже час. Потрібно активізувати роботу з європейськими партнерами. Немає належної роботи на азійському треку, зокрема з Південною Кореєю. 2. Щорічний звіт Єврокомісії про розширення.Якщо Україна ставить собі за мету членство в ЄС через 30-40 років, то звіт, безперечно, позитивний. Але якщо амбіція України, як про це заявляють українські очільники, бути готовими стати членом ЄС через 2 роки, то звіт- провальний для Києва. У цьому документі, в першу чергу, звертається увага на базові речі, fundamentals - основи демократії і європейських цінностей. 3. Вибори президента Молдови та перемога Майї Санду. 4. Вибори президента США. Ми маємо поважати будь-який вибір американського народу. За будь-якого результату для нас важливо зберегти двопартійну підтримку в Сполучених Штатах. Нам слід робити все для того, аби наша безпека та безпека Європи не залежала лише від виборчих процесів в США.Дивіться відео за посиланням: https://youtu.be/mLLAS5TPcY0?si=UAkgbsj2y_XFK9bF
«План Перемоги» - основна тема етеру на Прямому.Нарешті через півтора місяця «підігріву» він був презентований українському суспільству. Документ, який містить багато пунктів і в основному завдання для наших союзників. Тішить, що першим пунктом та його серцевиною є запрошення України до НАТО. На жаль, в плані немає, що Україна має зробити, аби цю перемогу здобути. Які ж дії ми могли би включити: ⁃ дієва боротьба з корупцією; ⁃ дії для стабілізації ситуації на фронті; ⁃ інтеграція оборонно-промислового комплексу України до Євроатлантичної системи ОПК, залучення інвестицій та розбудова власного виробництва; ⁃ економічні заходи, які мають бути спрямовані на мобілізацію економіки для перемоги. А це не лише скорочення витрат, що не повʼязані з підтримкою ЗСУ, але й реформи для розвитку держави (наприклад, продовження проведення реформи корпоративного управління, децентралізації);- зміцнення демократичної стійкості держави (верховенство права, парламентський плюралізм, свобода слова, незалежність антикорупційних структур); ⁃ нейтралізація російської «пʼятої колони», боротьба з дезінформацією; ⁃ активізація роботи з українцями за кордоном, турбота про українців, які постраждали від війни; ⁃ посилення міжнародної довіри до України; ⁃ членство в ЄС та НАТО. Запрошення України до Північноатлантичного альянсу - це лише перший обовʼязковий крок на цьому шляху. Більше дивіться відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=YPOQ7dhb1cc
Яким може бути алгоритм вступу України до НАТО? - головна тема, яку обговорювали в етері Прямого. Декілька ключових позицій:⁃ Ми поступово підходимо до можливості застосування так званого «німецького сценарію».⁃ Зараз багато говорять про те, що нібито на зустрічі «Рамштайн» Україні можуть дати запрошення в НАТО. Однак, ця структура не вповноважена вирішувати такі питання. Такі рішення ухвалюються лише в рамках НАТО. Мої очікування від саміту в форматі Рамштайн: ухвалення комплексного документа щодо підтримки оборонно-промислового комплексу України. Ми маємо самі виробляти зброю, в тому числі далекобійну, і не залежити від політичної конʼюнктури в інших країнах. ⁃ Прикро, що багато часу та зусиль було витрачено владою на укладення двосторонніх так званих «безпекових угод», які насправді нічого не гарантують. На жаль, ці угоди не допомогли ані у Вугледарі, ані у Красногорівці, і зараз не допомагають в районі Покровська. Найкращою та єдиною дієвою гарантією безпеки є членство України в НАТО. ⁃ Чи може бути питання запрошення до вступу в НАТО предметом торгу з путіним? Так, але ми маємо розуміти, що це питання глобального лідерства і ми маємо відстоювати позицію, що запрошення України до Альянсу є елементом примусу путіна до миру, а членство - ключовим елементом перемоги України. ⁃ Окремі країни-скептики не можуть поставити «шлагбаум» на нашому шляху як до НАТО, так і до ЄС. ⁃ Наміри Генсека ООН Гутерреша відвідати саміт БРІКС у росії в жовтні - це ганьба. Українська дипломатія не повинна цього допустити. Дивіться відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=wQMsjiz6upw
Нова Європейська Комісія: що чекати Україні? Наразі мова йде про перелік кандидатур на посади членів нової Європейської Комісії, внесений сьогодні Президенткою Урсулою фон дер Ляєн після консультацій з державами-членами Євросоюзу. Тепер м’яч на боці Європейського Парламенту, який має заслухати та схвалити запропоновані кандидатури як з точки зору особистих якостей, так і їх відповідності запропонованому досьє. Нагадаємо, що у попередні рази Європарламент блокував 2-3 внесені кандидатури, яким очільники Комісії та уряди держав-членів мали шукати заміни. Тому чи отримають всі фігуранти цього списку кандидатів «зелене світло» євродепутатів покажуть результати слухань. Для нас очевидним є те, що Урсула фон дер Ляєн робить ставку на ефективний технократичний європейський уряд. У списку дуже обмаль гучних політичних імен, які могли б працювати більше на власний політичний імідж, ніж на результат. Тому вочевидь є ставка на командну роботу та досягнення поставлених цілей.Важливо, щоб вже з перших днів спрацював дует Урсули фон дер Ляєн та її «правої руки», колишньої прем’єр-міністерки Естонії, а тепер Віце-президента-Високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Каї Каллас. Політична вага Ляєн та потужна енергія Каллас мають працювати в унісон та синергії одна до одної, уникаючи можливої політичної конкуренції. Є всі підстави стверджувати, що позиція нового складу Європейської Комісії щодо України залишатиметься сприятливою та конструктивною. По-перше, Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн розглядає підтримку України та успіх нашої держави на треку відсічі російської агресії та вступу до ЄС як глибоко особисте політичне завдання та ключовий елемент власного політичного та історичного спадку. Тому і роботу Єврокомісії Президентка спрямовуватиме на просування «українського досьє». По-друге, очікуємо, що всі кандидати пройдуть ретельну перевірку на проукраїнську позицію під час слухань у стінах Європарламенту. По-третє, кандидати на ключові важливі для України посади з точки зору політико-безпекової підтримки обрані з традиційно союзницьких для нашої держави країн із урахуванням їхньої потенційної доданої вартості. Це і Андріус Кубіліус від Литви, який є автором і промоутером стратегії ЄС щодо перемоги України та виділення гарантованих 0.25 відсотків ВВП на військову допомогу нашій державі. Це і Валдіс Домбровскіс від Латвії, який вже багато років є своєрідним янголом-охоронцем української макрофінансової допомоги з боку ЄС. І власне Кая Каллас з Естонії, щирий друг України та ворог путінського режиму.З точки зору політики розширення та переговорів про вступ заслуговують на увагу два моменти. Перший - символічним є виведення «середземноморського досьє» з портфеля комісара з питань розширення. Чи можна вважати це рішення завершенням епохи так званої «європейської політики сусідства», а з нею і Східного партнерства та Союзу для Середземномор’я, стане зрозумілим вже скоро, але це точно вивільнить час для профільного комісара для зосередження на прискоренні процесу вступних переговорів і для України, і для Молдови, і для країн Західних Балкан, представниця яких власне і може обійняти цю посаду - Марта Кос із Словенії. Другий - переговори про вступ та їх динаміка залежатимуть не лише від комісара з питань розширення. Вступні переговори - це наближення до всього комплексу політик ЄС, а відтак позиція кожного члена Єврокомісії має значення. Тому в пріоритеті має зберігатись активна робота та діалог з усім складом Єврокомісії. Українській владі слід повчитися в ЄС у питанні щодо засад формування владної команди. В ЄС бачимо відкритість, системність, детальні обговорення та аргументи на користь підходів та стратегії. Українським урядовцям слід було б вибудовувати контакти з профільними комісарами. Це стосується і міністра закордонних справ України, який свій перший закордонний візит мав би здійснити до Брюсселя.
У новому випуску токшоу Суспільного «Новий відлік» говорили про плани перемоги України.Обговорювали такі питання:Чи готова росія до переговорів з Україною?Чи готова Україна до переговорів з росією?План перемоги Зеленського - який він? Що він включає? Чи реалістичний? Чи є план Б? Наскільки ефективними є дії Зеленського та його команди для досягнення перемоги України? Наскільки ефективною є дипломатія сьогодні? Чи заважає політична лояльність в дипломатії досягненню перемоги України?Вчергове озвучив 5 червоних ліній, які мають бути витримані у будь-яких планах:⁃ Ніяких компромісів щодо суверенітету, незалежності та національної ідентичності України;⁃ Жодних компромісів щодо територіальної цілісності в обмін на мир;⁃ Жодних компромісів щодо зміцнення обороноздатності української держави;⁃ Жодних компромісів щодо відповідальності та застосування санкцій проти агресора;⁃ Ніяких компромісів щодо членства України в ЄС та НАТО.Наші головні тактичні завдання на зараз - це припинити втрачати території, людей та час. Дивіться повний випуск за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=JUKrzfaQ89o&t=1671s
Наразі спостерігаємо появу та конкуренцію «мирних планів». Скільки їх? Чому відбувається така «миролюбна какофонія»? В чому проблема таких мирних ініціатив? На мою думку, мирний план має бути один, диктувати його має Україна і він повинен грунтуватися на таких базових принципах: ⁃ нічого про Україну без України; ⁃ жодних територіальних поступок в обмін на мир; ⁃ забезпечення незалежності, суверенітету і національної ідентичності України; ⁃ створення умов для зміцнення обороноздатності українських збройних сил; ⁃ заходи санкційного характеру для покарання агресора; ⁃ жодних компромісів щодо членства України в ЄС і НАТО.Майбутній візит Премʼєр-міністра Індії в Україну. Яким він буде і чому саме зараз? Що можна від нього очікувати? Яка насправді була реакція Моді на обстріл агресором дитячої лікарні Охматдит?Вибори в США. Що має робити українська дипломатія, влада і політикум, аби забезпечити двопартійну підтримку?Безпекові угоди. Навіщо вони? Яка їх якість? Нам потрібні не т.зв. “гарантії безпеки”, які не містять ані гарантій, ані безпеки. А гарантії членства в НАТО! Десятки договорів про співпрацю у сфері безпеки і оборони з Україною не зроблять для миру, безпеки і стабільності у світі того, що здатен зробити один єдиний документ - Вашингтонський договір 1949 року. Чому?Про ці та інші питання говорили на Прямому, дивіться у відео: https://youtu.be/f77G4Ex-rSM?t=3042
