🤍 | Архів: з документального фільму Sky Sports про Рауля Гонсалеса Бланко. • Хорхе Вальдано: «Він був хлопцем, якому судилося стати великим чемпіоном». • Стів Макманаман: «17 років на найвищому рівні, забивав голи та бив рекорди». • Альфредо Ді Стефано: «Боєць і справжній мадридист до глибини душі». • Іван Кампо: «Стільки голів, легких, важких...». Цитата самого Рауля:«Я завжди думаю про голи: вони найважливіші в матчі. Ти можеш грати 90 хвилин, але якщо не забиваєш, то не перемагаєш». • Ренато де Лакур, один з перших тренерів Рауля: «Були гравці, які мали більше техніки чи класу, але жоден з них не працював так, як він». Рауль про свій перехід з молодіжної академії «Атлетіко» до «Мадрида»:«Я думаю, що це був крок на краще. «Атлетіко» – чудовий клуб, але вони не дуже добре піклувалися про свої молодіжні команди. У той час мені зателефонував мадридський «Реал», і я не думаю, що є краще місце для вдосконалення». Рауль про Вальдано:«Для мене Вальдано був дуже важливою людиною через впевненість, яку він мені вселив, і цінності, яких він мене навчив. Будучи 17-річним дитиною, ти грав за найкращу команду світу, з усім тиском, усією відповідальністю, але він дуже допоміг мені своєю впевненістю». • Вальдано про дебют Рауля: «За день до того, як я дав йому дебют, я підійшов до нього і сказав: «Я думаю зіграти з тобою завтра, але боюся, що ти злякаєшся». Він сказав мені: «Це залежить від тебе. Якщо хочеш виграти, грай зі мною, а якщо не хочеш вигравати, грай з кимось іншим». У нього була велика впевненість у собі». Рауль про свій перший офіційний гол у ворота «Атлетіко»:«Один з моїх найкращих спогадів: дебют на «Бернабеу» та забитий гол. Не думаю, що я коли-небудь святкував гол так. Це була мрія, що збулася. Я був у раю. Це було неймовірно для мене, для моєї родини, для моїх батьків та для моїх друзів». • Вальдано про гол Рауля у ворота «Атлетіко»: «Я думаю, що з того дня всі зрозуміли, що Раулю судилося досягти величі». • Вальдано про гольовий інстинкт Рауля: «Рауль, перш за все, є синонімом голів. Він завжди мав перевагу над усіма в штрафному майданчику завдяки своєму чуттю, тому що він думав набагато швидше за своїх суперників, і він перемагав завдяки інтелекту». • Іван Кампо про те саме: «Я думаю, що він гравець, який завжди знав, де ворота, і точно знав, що йому робити, коли він був у штрафному майданчику. Коли він отримував м'яч, він був там: іноді ти не знав, де він, але раптом він з'являвся і забивав». Рауль та його опортунізм:«Я завжди думав про забивання голів. Завжди був напоготові до будь-якої можливості, півмоменту, будь-якої помилки в обороні, яка могла призвести до можливості забити гол». • Фернандо Морьєнтес та його дует з Раулем: «Ми дуже добре знали один одного, бо грали разом у збірній до 20 років, і ми так добре доповнювали один одного... тому що обидва мали різні якості. Він забивав своїми рухами, а я грав у центрі та створював для нього простір». 7️⃣@madridukr