Богдан Кротевич | Ви знаєте, насправді я не дуже люблю структури, які дублюють обов’язки...

Ви знаєте, насправді я не дуже люблю структури, які дублюють обов’язки інших структур. Але водночас незалежність або різна підпорядкованість тих чи інших підрозділів може давати певний баланс.Для цього в Україні існує три гілки влади:Законодавча (Верховна Рада),Виконавча (Президент, Кабмін тощо),Судова (тут усе ясно).І в теорії, як задумувалось, в Україні — як і в більшості демократичних держав — повинен існувати принцип стримувань і противаг (checks and balances). Це означає, що гілки влади мають взаємно контролювати одна одну, щоб не допустити концентрації влади в одних руках.І от сьогодні я думаю, що законодавча гілка влади (до речі, нагадаю — саме та, яку обрав народ України, як завжди не розібравшись, хто є хто) показала, що не розуміє, в якій країні вона живе. Ви, звісно, забудете це за кілька днів, але все одно прикро. Особливо прикро через те, що це відбувається під час війни. Але коли я переглядав відео з ВР де ці аплодуючі самі собі депутати, чомусь так сильно радіють, я згадав одну прекрасну фразу Падме Амідалі «So this is how liberty dies... with thunderous applause.»Але в цій історії я хочу наголосити ось на чому:Нинішнього Генерального прокурора я не берусь оцінювати, але нагадати йому, що в його підпорядкуванні є такий орган, як ДБР, я можу. А тепер історія з життя.Спілкуюсь я якось з одним зі слідчих ДБР. На той момент суд уже визнав неправомірність дій ДБР щодо невнесення відомостей в ЄРДР за моєю заявою. І цей слідчий показує мені папірець.На аркуші без шапки, підпису чи номера справи надруковано перелік проваджень. Слідчий показує мені його і, виправдовуючись, каже:— От, ми таке подаємо нашому "першому".А ось тут — він показує на великий хрестик у кутку аркуша — ставлять або плюс, або мінус. Якщо мінус — то не рухаємось, якщо плюс — то можна.Ось така “тіньова документація” у керівника ДБР Сухачова, за діяльністю якого, між іншим, має здійснювати нагляд та контроль Генеральна прокуратура. Але там все «схвачено».Я взагалі не хочу, щоб думали, ніби я захищаю співробітників та керівництво НАБУ та САП. Щоб оцінити ефективність їх діяльності, треба серйозно зануритись у документи, рішення судів і статистику.Але якби Генеральна прокуратура виконувала свої обов’язки належним чином, то, можливо, і САП, і НАБУ не були б потрібні.І саме тому я впевнений що під контролем Генпрокуратури НАБУ і САП краще працювати точно не стануть.Окремо про ситуацію з арештами в НАБУ.Я вважаю, що керівник НАБУ мав би подати у відставку, якби мав хоч краплю гідності, коли в його підпорядкуванні служили й почували себе комфортно відверті агенти РФ.І я зазначу: за заявою СБУ, керівництво НАБУ було поінформоване про одного зі співробітників, але не вжило заходів, попри відповідальність забезпечувати безпеку та прозорість своєї інституції.Але в нас, схоже, ніхто в таких органах не вміє брати на себе відповідальність.І, можливо, якби ці всі керівники думали не лише про свою "дупу" в теплому кріслі, а про інституцію, державу та закон, в Україні було б трішки більше справедливості й верховенства права. "Влада розбещує, а абсолютна влада розбещує абсолютно."— Лорд Актон