В доповнення попереднього посту.Імовірно FPV-дрони, які використовувалися в операції, керувалися через мобільний інтернет — зокрема через мережі 4G або LTE. Це дозволяло уникати використання традиційних радіоканалів та наземних станцій управління. Завдяки сучасним мобільним мережам, дрони мали достатню пропускну здатність для передавання відео з камери в реальному часі та приймання команд управління на відстані. Тому оператор дрона міг перебувати будь-де за тисячі кілометрів від місця проведення операції.Технічно дрон був оснащений програмно-апаратним комплексом на базі відкритої платформи ArduPilot, яка широко використовується для безпілотників завдяки своїй здатності стабілізувати політ, працювати автономно та функціонувати при значних затримках зв’язку. На дроні був встановлений LTE-модем із Ethernet-виходом, до якого підключався одноплатний комп’ютер типу Raspberry Pi або Orange Pi. Цей міні-комп’ютер приймав відеосигнал з камери та передавав його оператору, а також надсилав керуючі сигнали безпосередньо на автопілот дрона через спеціальний порт.Таким чином, дрон повністю контролювався через інтернет, без необхідності у фізичній присутності людини поблизу. У цьому випадку справжня ефективність операції полягала не в самій технології, а в її організаційній реалізації.