Галина Васильченко

Що ухвалила Рада цього тижня? Коротко про головне:🏛 #14128/ 14129— продовжено воєнний стан та загальну мобілізацію на 90 днів.👩🏻 #14123 — Тетяну Бережну призначено Віце-прем’єр-міністром з гуманітарної політики – Міністром культури України.💰 #14097 — підвищено податок на прибуток банків — з 25% до 30%.Мета — додаткові надходження до бюджету в умовах війни.📊 #14103 — зміни до Держбюджету-2025: перерозподіл коштів на оборону, соціальні програми та відновлення.🇺🇦 #13369 — відтепер усі записи в паспортах-книжечках вносяться лише українською мовою.🤝 #0345 — ратифіковано угоду з Хорватією про співробітництво у сфері протимінної діяльності.За основу:📈 #14000-П — ухвалено Бюджет-2026 у першому читанні.Документ повертається до Уряду для доопрацювання з урахуванням правок Комітету, зокрема — збереження 64% ПДФО у громадах.⚖️ #13267 — зміни до Кримінального кодексу та КУпАП щодо діяльності Військового омбудсмана.Передбачено відповідальність за невиконання його законних вимог.🎖 #13646 — посилення соціального захисту військовослужбовців базової служби.📑 #14023 — ухвалено законопроєкт про скасування актів виконаних робіт — для спрощення адміністрування та зменшення бюрократії.

🏛 Рада підтримала проєкт Державного бюджету-2026 у першому читанні.Тепер документ повертається до Уряду для доопрацювання з урахуванням пропозицій і поправок.📌 Під час розгляду було опрацьовано понад 3 тисячі поправок. Серед пріоритетних для мене, підтриманих комітетом і залом:▪️ Оборона. Збільшення фінансування на оборону, зокрема забезпечення ЗСУ!!!▪️ Громади. Збереження 64% ПДФО у місцевих бюджетах — ключовий пункт, який дозволяє громадам залишати ресурси для розвитку, освіти, медицини та підтримки військових. Погашення різниці в тарифах за рахунок субвенції з державного бюджету. ▪️ Ветерани. Додаткові кошти на житлові компенсації, програми підтримки й реабілітації ветеранів і родин загиблих.▪️Бізнес. Збільшення фінансування на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Новий напрям підтримки - часткова компенсація майнових втрат бізнесу внаслідок війни. Підтримана часткова компенсація вартості української с/г техніки. Більше коштів Українському ветеранському фонду на гранти ветеранам для відкриття власної справи.▪️ Соціальна підтримка. Збільшення видатків на забезпечення житлом ВПО. Нова модель оплати праці педагогів середньої школи - збільшення на 50%.▪️ Львівщина. Підтримали виділення коштів на реконструкцію залізничної колії на ділянці Державний кордон-Мостиська ІІ - Скнилів ( м. Львів ) - це важливий логістичний проект не тільки для Львівщини, але й загалом для країни.Дуже прикро, що не пройшла поправка щодо виділення коштів для Української академії лідерства(((💬 Моя позиція незмінна:Сильні громади, сильна оборона, підтримка бізнесу й турбота про ветеранів — це основа економічної стійкості держави.Тепер головне — щоб ці пропозиції були враховані урядом у фінальній редакції бюджету.Попереду — друге читання. Роботи ще багато, але рухаємося у правильному напрямку.Я утрималася в голосуванні за такий проект бюджету, бо нема гарантії, що уряд дасть позитивний висновок на доручення бюджетного комітету щодо поправок, які, на моє переконання, є вкрай важливими. Тому чекаємо і пильнуємо.

🇪🇺 Європа переходить у режим оборонної готовностіЄвропейська комісія представила проєкт Дорожньої карти оборонної готовності до 2030 року.Документ, який окреслює, якою має бути європейська безпека у найближчі роки — з конкретними цілями, термінами та індикаторами.📌 Що передбачає планЄвропейські країни вперше синхронізують свої оборонні спроможності:створюють коаліції у 9 ключових сферах — від протиповітряної та протиракетної оборони до кіберзахисту, ШІ, безпілотників і морських сил.До 2027 року ЄС планує запустити загальноєвропейську зону військової мобільності — із гармонізованими правилами та спільною транспортною мережею, щоб війська й техніка могли швидко пересуватись між країнами.Окрема увага — координації з НАТО та розвитку оборонної промисловості в ЄС.📍 Україна у фокусіВажлива частина цього документу — інтеграція українського оборонно-промислового комплексу у європейську систему.Фактично, йдеться про те, що Україна стає невід’ємною частиною нової архітектури європейської безпеки (an integral part of Europe’s defence and security architecture).💬 Для України це не лише політичний сигнал, а й стратегічна можливість.Бути частиною спільної оборонної системи означає — гарантії, технології, ринки, інвестиції.📌 Для нас це шанс і виклик одночасно.Ми маємо перейти від індустрії військових стартапів — до структурованих команд. Синхронізувати свої плани зі сусідами, навіть якщо вони рухаються повільніше. Готувати інженерів, військових, менеджерів — працювати як один ланцюг.Так виглядає нова архітектура безпеки — де Україна не «під Європою», а разом із нею формує майбутню оборонну систему континенту.Посилання на дорожню карту: https://defence-industry-space.ec.europa.eu/eu-defence-industry/readiness-roadmap-2030_en?

Воєнна економіка Росії: чому Кремль не може без війниНа перший погляд здається, що війна — це тягар для економіки. Але для кремля — це навпаки, спосіб тримати країну на плаву. Війна стала головним роботодавцем, інвестором і навіть соціальним ліфтом. Без неї вся ця система просто впаде.👨‍🏭  Війна — головний роботодавецьПонад третина російського бюджету сьогодні — це армія й оборонна промисловість. Усе інше — медицина, освіта, дороги — фінансується за залишковим принципом.За останні роки оборонні заводи перейшли на роботу у три зміни. На військові виробництва набрали сотні тисяч нових працівників (лише у 2023 році - більше 500 000 тис.) — і тепер кожен двадцятий росіянин працює на війну.Різниця між цивільним і військовим секторами колосальна. Середня зарплата в країні — близько 30 тисяч рублів. Військовий на фронті отримує у сім разів більше — від 200 тисяч і вище. Для більшості сімей із бідних регіонів це єдиний спосіб вижити.💰 Війна — головний інвесторРосійський ВВП сьогодні росте. Проте, таке диво - це ніщо інше як "штучне дихання", яке забезпечують військові замовлення. Ракети, бронетехніка, боєприпаси — усе це створює ілюзію промислового підйому. Та якщо прибрати ці «воєнні вливання», система одразу посиплеться. Бюджети спорожніють, заводи зупиняться, безробіття виросте. Кремль це чудово розуміє.🏠 Війна — соціальний ліфтДля сотень тисяч родин війна стала точкою розвитку. Ті, хто ніколи не мав нічого, вперше побачили гроші. Машини, нові телефони, побутова техніка — усе куплене на "гроші, що впали з неба". Коли ти отримуєш утричі більше, ніж будь-коли в житті, повернутися до старого життя майже не можливо. Саме тому війна перетворилась для Кремля на інструмент лояльності. Вона годує, створює ілюзію добробуту й утримує від протестів.Тож, зупинити війну - для росії не варіант. Підпише мир з Україною — почне нову війну з кимось іншим. Бо якщо перестане воювати назовні — війна почнеться всередині.Так чи інакше, нам роботи своє: посилювати обороноздатність, підтримувати ЗСУ та робити все аби ворог назавжди покинув нашу землю!

✍🏻 Що ухвалила Рада цього тижня? Коротко про головне:👨‍🔧 #13335 — про бронювання працівниківТепер працівників підприємств оборонно-промислового комплексу та критично важливих для економіки можна буде бронювати навіть у разі порушень військового обліку. Це дозволить не зупиняти виробництво і підтримувати економічний фронт.🏥 #13627 — про підтримку звільнених з полонуВійськові, які повернулися з полону і потребують тривалого лікування, отримуватимуть щомісячну виплату у 50 000 грн. Важливе рішення для реабілітації та соціального захисту наших захисників.🕊️ #13622 — про статус учасників Революції ГідностіЗаконом визначено правовий статус постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей Героїв Небесної Сотні. Це про гідність, пам’ять і вдячність тим, хто відстояв свободу України.🌾 #13202-1 — про підтримку агросектору за стандартами ЄССтворюється європейська система управління, моніторингу та контролю за державною підтримкою сільського господарства (IACS, FSDN). Ще один крок до інтеграції аграрної політики з ЄС.⏲️ #14301 — про безперервність роботи місцевої владиПостанова гарантує безперервне функціонування місцевих рад і голів навіть під час воєнного стану. Громади повинні працювати і приймати рішення без зупинки.🏦 #11238 — про створення Національної установи розвиткуСтворюється інституція, яка залучатиме інвестиції у відбудову, підтримуватиме економічні проєкти та розвиток підприємництва. Важливий крок для післявоєнного відновлення.🧑‍🧒‍🧒 #13690 — про парламентський контроль за правами дітейСтворюється Тимчасова слідча комісія з питань охорони дитинства. Завдання — захист прав дітей, особливо в умовах війни та евакуацій.

🌾 Нові правила підтримки аграріїв: Україна наближається до стандартів ЄС Сільське господарство — одна з основ української економіки. Саме від стабільності аграрного сектору залежить продовольча безпека країни, валютні надходження і робочі місця в громадах.Тому законопроєкт, ухвалений у межах Ukraine Facility, є важливим кроком до інтеграції в спільну аграрну політику ЄС. Йдеться не лише про прозорість і контроль — а про довіру. До держави, до фермерів, до інвесторів. 📌 Що зміниться для фермерів і держави: 1️⃣ Виплатна агенція замість Фонду підтримки фермерських господарств.Це буде державна установа, яка адмініструватиме й контролюватиме фінансову допомогу аграріям. Мета — спростити процедури, прибрати посередників і забезпечити чесний розподіл коштів. 2️⃣ Нові стандарти доброчесності.Державну підтримку більше не отримають підприємства, що мають податкові борги, перебувають у процедурі банкрутства або під санкціями. Це справедливо: допомога має йти тим, хто реально працює. 3️⃣ Інтегрована система адміністрування та контролю (IACS).Європейський інструмент, який зробить процес виплат прозорим і контрольованим. Вона дозволить уникнути зловживань, зменшити ризики і чітко розуміти, як використовуються бюджетні кошти.Планується запуск із 2027 року. 4️⃣ Система сільськогосподарських даних (FSDN).Щорічний збір і аналіз даних про діяльність фермерів допоможе уряду ефективніше планувати аграрну політику. І головне — без ризику використання цих даних для оподаткування. 5️⃣ Розробка довгострокової стратегії розвитку.Кожні 7 років уряд разом із науковцями та громадськими організаціями формуватиме план розвитку сільського господарства та сільських територій. Це системність, якої нам давно бракувало. 6️⃣ Більше гарантій для агробізнесу.Фонд часткового гарантування кредитів тепер зможе покривати до 80% суми кредиту (раніше — до 50%). Це особливо важливо під час війни, коли фермери ризикують втратою врожаю або активів через обстріли.Також Фонд розширить функції — надаватиме консультації, освітні програми, гарантії для аграрних нот. Український аграрний сектор — це не лише про землю і врожай. Це про людей, які працюють попри війну, тримають економіку і годують країну. І наш обов’язок — створити для них умови, гідні європейських стандартів. 🌾🇺🇦

📊 Бюджет 2026Перемога неможлива без сильної економіки.А сильна економіка — це не тільки про ВВП, це про громади, підприємців, ветеранів і кожного з нас.Тому до проєкту бюджету на 2026 рік я подала ряд поправок з конкретними цифрами — куди додати і звідки взяти. Бо головне питання не скільки, а на що.Ось на що, на мою думку, варто зробити акцент 👇📍 Сильні громади — сильна країнаГромади сьогодні першими приймають удар — допомагають військовим, тримають медицину, освіту. Але чи мають для цього ресурси?Тому я наполягаю:▪️ залишити громадам 64% ПДФО, а не 60%, як пропонує уряд▪️ скасувати реверсну дотацію — принаймні на час війни▪️ скасувати вилучення залишків з бюджетів громад на ТОТ▪️ зарахувати весь ПДФО від військових і поліцейських у місцеві бюджети▪️ передбачити 1 млрд грн на просторове планування громад▪️ 1,9 млрд грн — на компенсацію ризику для населення в зоні АЕСЦе не бонуси. Це — про стабільність.📍 Підтримка ветеранів — наш обов’язокЧи можемо ми будувати майбутнє, не подбавши про тих, хто тримає наше сьогодення?Я подала поправк, які передбачають:▪️ +500 млн грн — на програму підтримки ветеранів і родин загиблих▪️ +500 млн грн — на компенсацію за житло для людей з інвалідністю внаслідок війниЦе — елементарна повага. І функція держави.📍 Підтримка бізнесу — підтримка економікиМалий і середній бізнес — це податки, робочі місця, місцева економіка.Тож його розвиток має бути пріоритетом, а не темою на «після перемоги».Пропоную:▪️ +500 млн грн — на гранти для бізнесу▪️ +500 млн грн — у Фонд розвитку підприємництва📍 Соціальний захист ▪️ 27 млрд грн — на компенсацію пільг (транспорт, зв’язок тощо)▪️ 67 млрд грн — на погашення боргів за тепло і воду▪️ 1,5 млрд грн — на протипожежний захист у школах▪️ окремо в законі має бути прописаний розподіл освітньої субвенції між громадами — прозоро і справедливоКожна поправка — це не просто цифра. Підтримка на місцях, чесна й зрозуміла податкова система, бізнес, який працює, школи, в яких безпечно — це не «колись після перемоги». Це те, що має бути вже зараз.

🇲🇩 Чому перемога Санду на виборах в Молдові важлива для України?📌 За попередніми підрахунками результатів парламентських виборів проєвропейська партія PAS на чолі з Маєю Санду здобула перемогу з понад 50% голосів. А проросійський «Патріотичний блок» — лише 24%.У час, коли Росія намагається розхитати ситуацію, така перемога — це ще один доказ: дестабілізація не працює, якщо суспільство має чітку мету. А тепер головне: що це означає для нас?📍 По-перше, Україна і Молдова рухаються до Європейського Союзу разом — «у пакеті». Ми подали заявки одночасно, разом отримали статус кандидата, разом відкрили перемовини про вступ. Європейські експерти не раз наголошували на «пакетному» характері шляху України і Молдови, тож збереження молдовського проєвропейського курсу важливе для безпеки України.📍 По-друге, у нас з Молдовою підписаний офіційний Меморандум співробітництва в євроінтеграції. Ми домовились координувати зусилля, обмінюватися досвідом, впроваджувати реформи синхронно. Це не просто меморандум — це практична рамка партнерства.📍 І по-третє: перемога Санду — це поразка Росії.Ті ж самі сценарії, що Кремль застосовує проти України, він намагався реалізувати і в Молдові: підкуп, фейки, політична дестабілізація. Але молдовани чітко сказали «ні» цим методам. І обрали Європу.Тож чи хороший це сигнал для України і Європи - так. Проте, попереду багато роботи, щоб членство в ЄС стало реальністю:👉 маємо тримати темп реформ.👉 маємо посилювати співпрацю з Молдовою: в енергетиці, інфраструктурі, боротьбі з корупцією.Вітаю Маю Санду і всіх громадян Молдови з впевненою перемогою.

📌 Минулого тижня Верховна Рада ратифікувала Угоду про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією. Документ, був підписаний лідерами обох держав у січні цього року. Він задає рамку співпраці одразу на 100 років.Угода охоплює дев’ять напрямів – від оборони і безпеки до науки, культури та економіки.🔹 ОборонаБританія гарантує Україні мінімум £3 млрд військової допомоги щороку до 2030 року і стільки, скільки буде потрібно далі. Йдеться про підтримку авіації (F-16), виробництво боєприпасів, розвиток нашої оборонної промисловості й навіть можливість створення баз і складів в Україні. Також передбачено допомогу на морі – від тралення мін у Чорному морі до спільних навчань і розбудови баз ВМС.🔹 Безпека і НАТОУгода підтверджує незворотний курс України до членства в НАТО. Британія зобов’язується посилювати співпрацю в межах Ради Україна–НАТО та допомагати інтегрувати наші війська у стандарти Альянсу.🔹 Економіка та інвестиціїЙдеться не лише про оборону. Документ відкриває доступ до інвестицій у відбудову: енергетику, транспорт, ІТ, агросектор. Британський уряд через UK Export Finance готовий страхувати контракти й підтримувати проєкти від мостів у Києві до постачання ядерного палива. Для інвесторів створюються зрозумілі правила: прозорі закупівлі, вирішення комерційних спорів і доступ до ринків.🔹 Енергетика та кліматСпівпраця охоплює розвиток відновлюваної енергетики, водню, критичних мінералів і навіть зеленої сталі. Це ті напрямки, які роблять нас менш залежними від російських ресурсів і більш інтегрованими у європейський ринок.🔹 Правосуддя та підзвітністьОкремий блок присвячений відповідальності росії. Йдеться про підтримку Міжнародного кримінального суду, ідею спецтрибуналу за агресію та створення компенсаційного механізму. Також – розширення санкцій і боротьба з тими, хто намагається їх обходити.🔹 Протидія дезінформаціїКремлівські маніпуляції – це теж зброя. Угода передбачає спільні медіаініціативи, обмін досвідом та інструментами для боротьби з фейками й інформаційними атаками.🔹 Наука, технології, інноваціїВід дронів і кібербезпеки до космосу й цифрових сервісів на зразок «Дії». Передбачені партнерства у сфері штучного інтелекту, участь у програмах Horizon Europe, а також співпраця в освіті, медицині та культурі.🔹 Соціокультурні зв’язкиМова йде про розширення програм обміну, підтримку молоді, співпрацю у спорті, культурі та освіті. Це формує середовище, де Україна й Британія ще ближче одна до одної.Ця угода – не просто символічний жест. Це чіткі гарантії й реальні інструменти: зброя, інвестиції, енергетика, культура. І найголовніше – довгостроковий сигнал: Україна має союзника, який готовий бути поруч не на рік чи два, а на десятиліття.Цього тижня їду у робоче відрядження до Великої Британії. І серед ключових тем моїх зустрічей буде саме це – інвестиції в Україну та підтримка нашої держави.

Бюджети громад 2026: що з ПДФО? Як і кілька попередніх років, уряд подав проєкт бюджету з врахуванням лише 60% ПДФО в місцеві бюджети, а не 64%…Правда, як компроміс, передбачив 15,2 млрд грн на субвенцію для покриття різниці в тарифах за воду і тепло. Я хочу нагадати, що питання про зарахування більшого відсотка ПДФО постало дуже давно. Адже громадам з центру постійно додають повноважень. А ресурси навпаки забирають. І ще в 2020 році у співпраці з ОТГ та асоціаціями громад я ініціювала законопроєкт про +5% ПДФО. Дуже багато колег підтримали ініціативу. Довго ми сперечалися з мінфіном, але врешті через рік кабмін подав від себе пропозицію +4%. А зараз вони вкотре хочуть це забрати в громад.Сьогодні взяла участь в засіданні бюджетного комітету, де міністр фінансів презентував проєкт бюджету на 2026 рік. В своєму виступі я чітко зазначила, що послідовно підтримую децентралізацію, громади і збереження не менше 64% ПДФО в місцевих бюджетах. Вже готую відповідні поправки. І сподіваюся на підтримку колег в залі! Впевнена, що така поправка буде від багатьох народних депутатів, особливо тих, хто турбується про місцеве самоврядування.Також нагадала урядовцям про реформу адміністрування місцевих майнових податків, яка чомусь не є наразі в пріоритетах мінфіну. А могла б принести додатково в бюджети громад мільярди гривень без жодного підняття податків, просто через ефективне адміністрування. Але про неї детальніше я писала у попередніх постах.