Тільки що вийшов з сеансу La Bola Negra – іспанського фільму, з яким Netflix спробує виграти свій перший серйозний оскар (і мабуть таки виграє за міжнародний фільм)

Медіа вже прозвали це "іспанським гей-епіком" – і десь так воно і є. Майже три години історії про три покоління геїв, яку домислили з недописаної поеми Федеріко Ґарсії Лорки

Якщо МакДона у Дикому коні теклить деспотизм і війну гумором, то Чорна куля – слізьми. Я не шучу, коли кажу, що десь пів зали плакало, а на виході роздавали серветки. Тільки іноді показували смішні зіги іспанців у ще більш смішних шапочках армії франкістів. Найбільше сподобався сніжний мотив і те, що я розумів десь 6,5% іспанської у фільмі після дієти з чилійської музики

Здається, нетфлікс потроху вчиться на помилках фестивального кіно, бо це вже виглядає як ріл діл у плані камери і кольору, а не як Франкенштейн дель Торо. Хтось скаже, що це сльозовитискачка і майже не помилиться – але яка ж з біса якісна сльозовитискачка

Пісня буде ця, бо мужик у переході після сеансу грав саме її – ніби знав, шо у Жовтні іспанське кіно показують