Духівник | ЧИ СЛІД ВЛАШТОВУВАТИ КОНЦЕРТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ і НАРОДНОГО СТРАЖДАННЯ !У ...

ЧИ СЛІД ВЛАШТОВУВАТИ КОНЦЕРТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ і НАРОДНОГО СТРАЖДАННЯ !У Лондоні під час Бліцу (1940–1941, Друга світова війна)Піаністка Майра Гесс організувала серію щоденних камерних концертів у Національній галереї (National Gallery Concerts). Під час бомбардувань Лондона (люди ховалися в метро) зал галереї заповнювався — грали Баха, Бетховена, Шуберта, Моцарта, духовну музику. Концерти були безкоштовними або за символічну плату, тривали годину вдень (щоб люди могли встигнути до затемнення). За 6 років — понад 1800 концертів. Люди приходили послухати класику, поезію, духовні твори — це рятувало психіку від жаху бомб.У Парижі під час окупації (1940–1944)У окупованому Парижі таємно грали заборонену музику (наприклад, твори єврейських композиторів), співали романси, читали вірші в підвалах і церквах. Камерні концерти в салонах — часто духовні твори, Бах, Шопен — як акт опору. Навіть у таборах для військовополонених (наприклад, Олів’є Мессіан написав і виконав «Квартет на кінець часу» для в’язнів у Stalag VIII-A — духовний твір про апокаліпсис і надію).У США під час Другої світової та громадянської війниАфроамериканські spirituals (духовні пісні) співали в концерти-хорах — наприклад, Fisk Jubilee Singers у 1870-х (після Громадянської війни) їздили Європою та Америкою, виконуючи духовні пісні рабів як символ свободи й надії. Під час Другої світової — концерти в церквах і залах з патріотичними та духовними творами (наприклад, William Grant Still писав музику на теми війни та пам’яті).Також Benjamin Britten’s War Requiem (1962, але натхненний WWI та WWII) поєднує латинську месу з віршами Wilfred Owen — виконується як меморіал, часто у важкі часи.Загальні тенденціїУ війнах люди завжди шукали духовне: церквах грали органну музику, співали гімни, романси, читали поезію (наприклад, Wilfred Owen, Rupert Brooke у WWI). Це не просто мистецтво — це спосіб сказати: «Ми ще живі, ми ще люди».Ці приклади показують, що навіть коли все руйнується, музика, поезія та співи стають зброєю душі. Бо поетичний спів і ноти — то щит від руїн і вогню.Де війна — то рана, а пісня — бальзам.Навіть в коонцтаборах, де кінець життя людей близько,Мессіан грає квартет для неба,і поезія Owen’а, як молитва, лунає,БО В СТРАЖДАННІ — МИСТЕЦТВО ТРИМАЄ НАС РАЗОМ .Так і ми Кияни в часи негоди й болю,співаємо, читаємо, граємо тихо,щоб душа не згасла в темряві ночі,бо музика — вічне, а війна — лиш мить.Прот Роман