ВечірСьогодні без детальних статусів. Лише коротко: водопостачання відновлено, тисячи будинків залишаються без тепла, світло потроху повертається в райони. В деяких легше, в деяких складніше. Не швидко. Але настільки швидко, наскільки це взагалі можливо в нинішніх умовах.Проте зараз - не про статуси.Кожен такий обстріл, як сьогодні, - це тривога. Невідомість. 3 години без світла чи 9? Доба? Більше - як було 9 січня? Чи дотягне павербанк? Чи вистачить батареї? Чи буде вода?У цей момент енергетики кидають усе, що мають. Не відновлюють - на це потрібен час. Вони вигадують, як запитати місто тут і зараз: як дати електроенергію водоканалу, як втримати критичну інфраструктуру, як бодай частково повернути світло людям.Зараз немає «це ДТЕК», «це Укренерго», «це комунальники». Зараз усі - одна команда.Тому в мене просте прохання. Коли після обстрілу й паузи - довгої чи короткої - у вас знову з’являється світло, просто подякуйте енергетикам.Публічно або особисто. Без різниці. Побачили бригаду - запропонуйте каву. Не маєте кави - посмішку й «дякую». Цього достатньо. І ім це правда приємно. А я, у свою чергу, дякую великому й малому бізнесу, які публічно підтримують і дякують енергетикам, які в мороз, під обстрілами, без пафосу й без камер кожного разу роблять одне й те саме - повертають нам світло.