Печера Дракона

​​Послухав розслідування депутата Ярослава Железняка про те як героїчно косять від армії два найбільш одіозні медіа-піарники зеленої влади Сергій Іванов і Володимир Петров. Вкотре переконався що цинізму влади немає меж. Почну з Сергія Іванова. Від служби у ЗСУ цей, офіційно, блогер і журналіст, заброньований через мутну фірму, що має чималі контратки з державними енергетичними підприємствами України (щирий привіт Галущенку з Міндічем і двушечкам на Москву).Знаєте, що мене тригернуло найбільше? Іванов - колишній працівник прокуратури. Він колишній держслужбовець-силовик. Він присягу на вірність Україні склав ще тоді, коли я й не думав що опинюся в ЗСУ. Зрештою, рідна для Іванова Луганщина - під окупацією. Іванов довго й системно вивалював тони багна на Порошенка (мовляв, погано Україну захищає). Іванов регулярно цькує у своїх виступах ухилянтів. І цей самий Іванов прямо під час війни косить від служби в ЗСУ. Він бачте, заброньований, в тилу без нього ніяк. Звісно, є така професія - коміків вилизувати. Ще краща історія трапилася з іншим гидотним персонажем - Володимиром Петровим. Фокус в тому що Петров перебуває під підозрою у держзраді.Згідно розслідування Железняка Петров наразі офіційно працює на Національному військовому меморіальному кладовищі і навіть отримує там зарплатню 70 тисяч грн на місяць. 70К грн... Повідомляю, інструктор на БЗВП, який в дощ і мороз ганяє в броніку та РПС по полігону з бусифікованими призовниками, стільки не заробляє. Сам бігав - знаю. Але й це не межа. Справа в тому, що Національне військове меморіальне кладовище підпорядковане Міністерству у справах ветеранів. Тобто замість працевлаштувати ветерана війни, демобілізованого через інвалідність, наприклад, мінветеранів працевлаштував чорного піарника влади, який ще у 2015 - 2016 роках заявляв ніби українське військо стріляє по мирних донбаських містах і захоплювався Захарченком. Зрозуміли? В ЗСУ служить депутат Олександр Погребиський. Служить Валера Прозапас. Служить Мар'яна Ніцевич. Служу я, чорт забирай. Служили Віктор Уколов і Льоша Петров. За дослідженням "Чесно" з "Європейської солідарності" на липень 2023 року воювали 328 депутатів всіх рівнів - найбільше серед усіх політичних сил, включаючи монобільшісну "Слугу народу". І саме прибічників "ЄвроСолідарності" піарники Банкової регулярно вивалюють у багні. Згаданий Петров цькував Олега Барну - Барна загинув на фронті. Знайшлася потвора яка посмертно принизила загиблого на фронті Юрія Каракая. Я регулярно вислухую дорікання за те що в шкірі інструктора навчаю пілотів на БПЛА, а не штурмую посадки (комусь явно не потрібно аби фронт потрапляли гарно підготовлені фахівці). А в цей самий час мінветеранів бронює від служби в ЗСУ чорних політтехнологів з підозрою у держзраді і відверто ватним бекграундом. Бо подвійні стандарти для зелених - їхнє все. І так. Мене ще вразило те, як одностайно мовчать на тему заброньованих Іванова і Петрова всі ті хто постійно обурюються ухилянтами і дихають отрутою в бік депутата Гончаренка. Агов, сонечки! Тут кричущий випадок ухилянстіа осіб наближегих до влади. Тут ТЦК відверто недопрацьовує аби не сказати міцніше. Де обурення? Де гучні заяви? Чи сьогодні зелений пан обурюватися не веліли? Історія вийшла вражаюча. Сподіваюся - її не забудуть швидко. Скажу більше, я знаю ще чимало вилизувателів влади, яких дивним чином обходить ТЦК. Їх, їхніх чоловіків, їхніх діточок призивного віку. Знаю.

​​Знаєте, що це на фото? Це контейнерна акумуляторна станція великої потужності. Від такої прямо посеред поля можна заживити командний пункт бригади з усіма його підрозділами. А це... Знаєте як буває? Ви передаєте частини багато класного автотранспорту. Ви надаєте шикарні засобі зв'язку. Ви передаєте багато-багато ФПВ-дронів. Але...Ворог от просто ударом ракети вибиває підстанцію в районі розміщення КСП бригади, зникає електрика, і... І бригада стає некерованою. Батальйони не розуміють що відбувається перед ними, та у сусідів. Розвідінформація не надходить вчасно, не приходять вказівки, зривається логістика... Сучасна армія дуже залежна від електрики. Але ж не тільки КСП бригади можна заживити. Можна підключити до електрики польовий шпиталь. Можна заживити майтерню з налаштування і вдосконалення ФПВ-дронів. Багато чого. Контейнерні станції - лише один зразок енергетичного обладнання якк "Справа громад" передає на фронт. А ще є великі 20-кіловатні дизель-генератори. А ще є звичайні генератори. А ще зарядні станції та павербанки. Все це потрібне. І все це передаєте на фронт ви. Бо це все - ваші пожертви фронту. Ваша допомога. Наша спільна справа. Наша РЕС ПУБЛІКА. Приєднуйтеся! 💳 ПРИВАТ245169 3305 3948 0845💳 Посилання на банку МОНОhttps://send.monobank.ua/jar/5QZhma2F8k💳 ІНШІ БАНКИ5375 4112 1895 1692🌐 USDT (TRC20)TNNrvJhVJsXZyaMXTPBJM8S4vbbG1MD4tK🌎 Всі реквізити:https://spgr.org.ua/uk/donate/

​​Отже, Буданова призначили "єрмаком". Що це нам віщує? Почнемо з позитивного. Епоха Єрмака остаточно і категорично - фсьо. Скільки б там не розповідали ніби Єрмак з Зеленським, зустрічаються і чаюють (хоч масаж одне одному роблять), весь "вплив Єрмака" тепер буде розбиватися об фігуру Буданова. Треба розуміти, хто такий Буданов? Буданов - це професійний війстковий диверсант. Практично вся його кар'єра - це спецпідрозділи ГУР МО. Буданов тривалий час був головним військовим розвідником країни. Цивільним особам важко це усвідомити. У військових - своя специфічна манера керування. Кадровий офіцер звик наказувати а не просити. Офіцери не терплять коли їхні накази ігнорують. І так, офіцер що керував ГУР, він уміє так командувати: "Лягти! Встати!" що клієнт сам починає лягати і вставати. Військові підтвердять. Мені складно оцінити яким був Буданов розвідником - ми всі пам'ятаємо його "прогнози" які ні фіга не підтвержувалися. Проте треба віддати йому належне, диверсії під керівництвом Буданова ГУР здійснював багато і професійно. Не з чуток знаю, перейти до підрозділів ГУРу з розвідок бригад ЗСУ - це успіх. Багато хто потикається. Буданову це явно плюс, як організатору. Все це означає от що. Зеленський максимально зосереджує увагу на війні. Він явно намагається виправити ситуацію наближаючи до себе військових професіоналів. Факт, нічим більше крім війни, Буданов в своєму житті не займався. Через це, на мою думку, призначення нового голови ОПУ сильно розстроїло головкома Сирського. Відтепер Зеленський матиме оцінку сииуації на фронті, відмінну від оцінки головкома і генштабу. Це - явно плюс. Щодо інших напрямків роботи голови ОПУ крім війни, сказати щось складно. Знову таки, Буданов практично все життя воював. Але можна бути певним, Буданов по-воєнному намагатиметься тримати під контролем геть все. Єрмаку в ОПУ місця більше нема. З гарантію. Чому ж власне Буданов? Я думаю, справа в тому, що Зеленський призначив особу з близького кола. Нікому іншому він більше не довіряє. Буданов з його дружиною давно дружать родинами з Марією Левченко - незмінною секретаркою Зеленського. Дійшло до того, що один період Буданов мешкав в будинку пані Левченко і її чоловіка. Марія Левченко прийшла з Зеленським з Кварталу і пережила на посаді і Шефіра, і Богдана, і навіть одіозного Єрмака. Вочевидь, їй Зеленський довіряє найбільше. Тому призначення Буданова виглядає цілком логічним. І ще. Призначення Буданова головою ОПУ убиває його перспективи на скору політичну кар'єру. Жоден з колишніх керівників адміністрації/офісу президента ще не став президентом. На відміну від екс-прем'єрів, екс-міністрів і екс-голів РНБО. Зараз після Єрмака з Буданова преса дрібну стружку зніматиме. Буданову доведеться рятувати ретинг Зеленського, що стрімко зменшується. А це саме собою справа невдячна. Тому очевидно. Зеленський відчуває сильний кадровий голод, тому й зважився на таке призначення. Зеленський довіряє тільки дуже близьким особам. "Слуга народу" консолідована як ніколи", - ви ж розумієте?!

​​Все хотів підбити підсумки року для України. І знаєте? Обломався. Скажу так. На мій погляд ми все робимо правильно. ЗСУ - воюють. Ті хто для ЗСУ - забезпечують. Бізнес - витягує економіку. Пілоти БПЛА - убивають економіку ворога. НАБУ - розслідує. Галущенко - у відставці. Єрмак - у відставці. Міндіч і Юзик - втекли. Активна частина суспільства вийшла на картонковий протест і відстояла незалежність НАБУ. Опозиція дає жару владі у парламенті - попри тотальну чисельну перевагу влади. Москва тихо гробить власну економіку і плекає надію нас додавити - і цим заганяє себе в пастку. І гробить нереальні кількості своїх орків в численних просочуваннях. Американці намагаються зрубати більше бабла. Китайці бабло рубають на всіх. Продають Мавіки і нам, і Москві. Купують у нас зерно, вибивають росіян зі світових ринків металу, примушують їх продавати нафту в збиток Москві - все це називається "союзницькі стосунки Москви і Пекіну". Все іде як іде. Які будуть результати? Якщо не будемо йолопами - досягнемо успіху. Якщо ні - то ні. Все просто. Не бачу сенсу підбивати підсумки - підбили без мене. Не маю бажання писати прогнози - їх забагато. Просто робимо що мусимо - і хай буде що буде. Я вірю. Ми доб'ємося чого прагнемо. Мусимо добитися.

​​Той випадок коли мене жорстко збентежило і роздратувало. Це - Донецьк. Це там тепер зимою діжки з водою підігрівають за допомогою буржуйок. На дворі - перша чверть 21 сторіччя. Це той самий Донецьк, який палав вогнями реклами щовечора і де в ресторанах було не пропхнутися. Це той самий Донецьк, в який я приїздив у відрядження і мене тягли в шинок та хвалилися як у них все зе бест! Це той самий Донецьк який приймав Євро-2012 і де виступала Бейонс. Донецьк - місто троянд... Тепер Донецьк це місто лайна в пакетиках і діж з водою які підігрівають дровами... Ні, я не питатиму "Як?" і "Чого добилися?" Для мене навала Москви це давно як навала зомбі які знищують і отруюють все до чого дотяглися. Якщо вони зайняли Донецьк - там не може бути інакше. Я просто вкотре усвідомив чому я в ЗСУ і чому не відмовляюся від жодного відрядження у бік фронту. Чому я пишаюся що колишній підприємець, нині я старший сержант ЗСУ. Саме через це. Аби зупинити їх. Аби зомбі made in Russia не дотяглися до того що мені дорого і до тих хто для мене дорогий. Бо буде так само як в Донецьку. Я вкотре усвідомив чому громадяни в Україні зараз можуть бути або в ЗСУ, або для ЗСУ. А всі інші уже готові підігрівати діжки буржуйками і бігати на цирлах перед кадирівцями. Власне, як всі кріпаки. Бо козаки - б'ються.

​​І головна святкова новина. Мій роман "Пташники" увійшов до довгого списку Національного рейтингу Укрінформу «Книжковий інфобум-2025». В номінації "Найкраща прозова книга". "Пташники", це роман, який після виходу я майже не перечитував. Бо... якось воно все дуже особисте. Я написав роман про завнішніх пілотів БПЛА, і я сам зовнішній пілот БПЛА вже багато років. "Пташники" це роман про окремий світ - світ фахівців-безпілотчиків. У "Пташниках" - все. Як зовнішні пілоти добувають техніку для роботи. Чому зовнішніх пілотів колись називали "рембо-замінниками". Про те як повертають борти в складних погодних уомвах. Про те як по екіпажах стріляють і як давлять БПЛА РЕБами. Про складні стосунки з командирами. Чому волонтери для операторів дронів - практично рідня. Про те як на фронті живуть - дружать, сваряться, розстаються, закохуються. І працюють. Літають. Багато літають. Боронять Україну з неба. Книжка про сучасну війну - війну дронів. Це другий довгий список, до якого входить мій роман. Першим був довгий список Книги року ВВС. Дуже приємно потрапити в один перелік з такими людьми як Ірена Карпа, Катерина Липа, Лєна Лягушонкова. І звісно - Тамара Горіха Зерня. Роман Тамари "Шептуха" також у догому списку - щиро її вітаю. Тамара, насправді була першою читачкою і критиком "Пташників". "Пташники" - в довгому списку Укрінформу. 28 авторів на всю Україну - і я серед них. Дуже приємно!

Спеціально для булгакістів, яких як виявилося ще не бракує. Викладаю мою статтю "Біла гвардія без міфів і Булгакова", надруковану в журналі "Український тиждень" ще у далекому 2013 р. Коротко - Булгаков безоромно збрехав, "біла гвардія" з його твору це от просто казочка для дурників. Тобто формування таке справді існувало, але... Прошу звернути увагу на таке. 1. "Біла гвардія" (тобто офіцерські загони генерала Кірпічьова) складалися з ГРОМАДЯН УКРАЇНИ. Отримуючи громадянство всі вони склали присягу на вірність Україні. Всі вони, коли пішли на службу, також склали військову присягу на вірність Україні і гетьману Скоропадському. Тобто коли ці гаврики підняли на казармою російський триколор, вони зламали зразу ДВІ присяги. Хоча виїхати раніше до Денікіна або отамана Краснова вони мали всі можливості. Очевидно, вони всі просто не хотіли воювати з більшовиками. Їм хотілося відсидітися в теплій, мирній гетьманській Україні. 2. З Петлюрою воювати вони так само не рвалися. За штатом їх було 9000, а до фронту доїхало лише 800. Нічого не нагадує? Натомість ці офіцерські загони постійно конфліктували з гетьманськими сердюками, на радість Петлюрі.3. Міфічна "біла гвардія" (в Києві 1918 р. ці загони так ніхто не називав, звісно) оборону проти Петлюри тримала лише на двох ділянках, тоді як Сердюцька дивізія гетьмана - по всьому периметру. Але сердюкам в романі Булгакова місця не знайшлося. Знаєте чому? Бо сердюки були патріотами України. Бо після зречення гетьмана, сердюки в майже повному складі влилися до... Корпусу Січових стрільців полковника Євгена Коновальця. Так, Київська формація Січових стрільців - це Галицько-Буковинський курінь + гетьманські сердюки. При чому чисельно наддніпрянці в корпусі Січових стрільців становили переважаючу більшість. Звісно, ніжна імперська душа українофоба Булгакова такого пережити не могла. І так, я вже чув байки, мовляв Булгаков описував не війну, а сім'ю, побут та інші "традиційні цінності". Ні, шановні, ці корови так не літають. Роман називається не "Історії київської родини", він називається "Біла гвардія". І зараз роман Булгакова - інформаційна зброя проти України. Наскрізь брехлива зброя - як завжди. Читайте. https://tyzhden.ua/bila-hvardiia-bez-mifiv-i-bulhakova/

​​ТРИ ІЛЮЗІЇ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮПроблема українського суспільства в тому, що воно дуже полюбляє жити ілюзіями. Я згоден, реальність навколо нас не надто приваблива. Проте, замість визнати реальність і знаходити з неї вихід, українці свято вірують у казочки просто тому що ті виглядають гарненько.  Колись на таких настроях українці обрали Зеленського президентом, бо увірували в щовечірню казочку про доброго й привабливого президента (серіал «Слуга народу»). Нині українці так само занурюються в ілюзії щодо діяльності реального Зеленського.Особливо це стосується питання мобілізації – найбільш болючого для багатьох українців. Мобілізація – це завжди примушення. Не дивно що вона не може подобатися. Пройдуся по основних ілюзіях які мені довелося почути під час служби викладачем і командиром взводу на БЗВП. Перша. «Якби військовим платили утричі більше, мобілізація не знадобилася б взагалі!» Реальність. Я піднімаюся щодня о 4-5 ранку. Цілий день на заняттях. Увечері після занять сідаю готувати план-конспекти на наступний день або робити інші документи, аби зранку роздрукувати і віддати на підпис. Запропонуйте мені більше грошей, аби я працював ще більше – ви почуєте як я вас пошлю. Скажете, на фронті це подіє? А ви поцікавтеся, чому у ЗСУ заборонено переводити інструкторів у бойові бригади – особливо тих хто не п’є і якісно навчає. Пробую уявити, як мені на фронті пропонують більше бабла, аби я удвічі більше виходив на бойові... чомусь реакція уявляється одна – послати того хто пропонує за русскім ваєнним кораблем. Не все, на жаль, вирішується баблом. Людські можливості мають межі, і нинішній склад ЗСУ уже працює на межі. За не самі великі гроші.Ілюзія друга. «Якби вчасно запустили рекрутинг, проблем з мобілізацією не було б!» Дурниці. У Третій штурмовій бригаді рекрутинг виведений на рівень мистецтва. Знаєте, яку частку особового складу бригади становлять рекрутовані? Біля 50%, за моїми даними. Всі інші – мобілізовані. На жаль, не покриває рекрутинг 100% потреб. Звісно нині рекрутери показують високі цифри. Проте. Скажу так, мені довелося чути історії про те як людей рекрутували... в будівлі ТЦК. Бо спершу їх бусифікували. Подобається це комусь чи не подобається, а без мобілізації Україна припинить своє існування, просто тому що буде захоплена ворогом. І наша ситуація – далеко не найгірша. Ви бачили як в Німеччині молодь виходила на акції «Краще під владою Путіна ніж на війні»? Якщо справді дійде до війни між Росією та країнами НАТО, ми побачимо ще й не таке. І так, якщо справді дійде до загрози війни між НАТО і Росією, я переконаний – ми побачимо як з Європи українських біженців призивного віку масово депортуватимуть до України. Європа це зробить, а потім доведе що саме це – істинний прояв демократії. Європа цинічна. Дуже. Нарешті моя любима ілюзія. «Після закінчення війни всіх ухилянтів і СЗЧ, що не повернулися – амністують, тому з армії краще втекти». Я переконаний, що цього не станеться. Ба-більше, я цілком чекаю після війни масового відлову ухилянтів і дезертирів руками силовиків. Звісно, всіх не переловлять, але старатися будуть. Розумієте, війна не завершиться припиненням вогню. Москва не відчепиться від нас – як не відчепилася після 2014-го. Наступні років 40 після цієї воєнної кампанії ми будемо жити в умовах перманентної готовності до війни. Країна потребуватиме солдатів, у першу чергу – солдатів з досвідом війни. За таких умов на амністію ухилянтів і СЗЧ (тих які вчасно не повернуться - !!) не піде жоден уряд. Бо це – легалізація дезертирства. Навіть уряд затятих пацифістів – не піде. В першу чергу тому, що йому доведеться рахуватися з тисячами фронтовиків. А ми не мовчатимемо, як не мовчали в перший рік влади Зеленського. Усвідомлення того, що війна – реальність і що в разі війни ти зразу підеш в окопи, це надпотужний мотив аби діяти і вимагати. Жити чи не жити ілюзіями – справа особиста. Але реальність – штука підступна. Вона нажене. Доведено новішою історією України.

​​Нема нічого дивного в тому, що зелені медіа-смітники одностайно промовчали щодо інформації про Міндіча, оприлюднену Петро Порошенко. Нагадаю, п'ятий президент України заявив, що люди наближені до Міндіча не тільки мутили схеми в енергетиці та в міноборони. Вони ще й займалися експортом українського зерна, при чому з Одеси через Туреччину ці люди вивозили зерно... до Ірану. Який перебуває під санкціями, в т ч - українськими. А ще Іран - це країна яка надала Росії балістичні ракети і Шахеди для ударів по Україні! Тобто виходить так, що в нас не тільки двушечка в Москву. У нас уходять двушечка в Москву і хлібчик до Ірану! Ігор Лапін до цієї інформації додав ще дещо - зернові термінали ТІС в Одесі належали російському олігарху Федоричеву, наближеному до Патрушева. І от що дивно. Російська ракета убила агропідприємця Олексія Вадатурського. Москва довбала в Одесі по зернових терміналах. Але термінали Федоричева - не постраждали. Проте. Тільки-но Міндіч через розслідування НАБУ втік з України, як росіяни ніби сказалися - б'ють по Одесі як ніколи. А ППО в Одесі різко виявилося не готовим. "Совпадєніє?" Уже наголошено, після такого повороту особою Міндіча точно мають зайнятися Ізраїльська поліція і Моссад - Ізраїль має довгу історію "заповзятої дружби з Іраном". Мене ж цікавить інше. Як ви гадаєте, якщо про цю оборудку дізнався Порошенко - чи знало про неї ЦРУ? І про які ще оборудки веселих хлопців з "Кварталу 95" знають у ЦРУ? І як Трамп, Венс і Віткоф можуть на переговорах в'язати Зеленського вузликом, оперуючи аж такою інформацією? Уявляєте собі картинку, як іранський технолог ласує чаєм з калачем спеченим з українського хліба, а потім іде на роботу збирати Шахед, який потім знищить українця, що виростив зерно для його калача? А Міндіч і його друзяки бодай раз уявляли?

​​Українська дронерія у новинах - щодня. Сили безпілотних систем дають результати. Палають російські НПЗ. Дрони вразили російські нафтові платформи на Каспії. Підводний морський дрон підірвав російську субмарину - носій ракет "Калібр". І це, насправді - маленька частка того, що роблять українські дронарі. Бо щодня тисячі апаратів по всьому фронту піднімаються у повітря. БПЛА розвідують - знаходять все, від російських позицій до груп ворогів що просочуються в наш тил. БПЛА корегують вогонь гармат і дають цілевказання для ракет і ФПВ-дронів. Дрони ретранслюють сигнали - аби збільшити радіус дії для інших апаратів. Безпілотники заходять на ціль - і бомблять. Про дрони-камікадзе навіть згадувати не доводиться - вони у всіх ЗМІ. Без перебільшення, саме завдяки дронам ми ще тримаємося. "Дрони перетворилися на піхоту, а піхота на пішу розвідку" - таке я почув під час останнього відрядження в місця де багато стріляють. Проте. А що власне ви знаєте про пілотів БПЛА? Чи знаєте ви, скільки часу витрачають оператори на обслуговування своїх апаратів та пошук різноманітних комплектуючих? Чи відаєте ви, чому хороший пілот завжди в чудових стосунках з виробниками апаратів? Чи знаєте ви які українські БПЛА створили волонтери - від задумки до масового виробництва? А як з'явилися перші екіпажі БПЛА та на чому вони літали? І що створює для пілотів БПЛА головні проблеми? Чи замислювалися ви колись, що пілоти і оператори БПЛА - живі люди? Зі своїми бідами і радощами. Життя на фронті так само лишається життям. Як всі люди пілоти радіють, сваряться, закохуються. Переживають особисті драми. І літають. Багато літають. Захищають Українське небо і б'ють ворога з неба. Дізнатися про все це можна з мого роману "Пташники". Цей роман я написав перебуваючи на фронті, прямо з натури - бо я сам був пілотом БПЛА. В романі все - і почуття, і робота. Реальність сучасної війни і історії захисників неба. Дмитро КАЛИНЧУКПТАШНИКИРоман про сучасну війну, про дрони і про тих хто водить БПЛА.