Estadísticas de telegram channel - @den2005yurk

Logotipo de la comunidad de telegram - DenYurk
2025-01-06

DenYurk

Número de suscriptores:
116
Fotos:
1500 
Videos:
458 
Enlaces:
191 
Categoría:
Blogs
Descripción:
ТГ-канал Дениса Фантомаса, він же ДенЮрк😋 Публікую все, що можна опублікувати. Ура!!

👥 Número de suscriptores

Promedio/Día: -2
Promedio/Tiempo: -1
Promedio/Mes: 0
Total:
116

👁️ Vistas promedio por mensaje

Promedio/Día: +115
Promedio/Tiempo: +67
ERR: 62.75%
ERR (24): 99.14%
Promedio de 30 días:
73

📊 Mensajes por Día

Último día: 1
Promedio semanal: 1.3
Promedio por día
1.8

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado
2025-01-06

Muro canal DenYurk - @den2005yurk

Нагадую, що Молдова чітко розділена 50/50 між проросійськими і проєвропейськими силами. Всі 3 перемоги Маї Санду за останній рік були дуже і дуже на тоненького, а президентські вибори без голосів діаспори вона би програла. Будь-яка військова операція України проти «ПМР» без участі Молдови означатиме наступні ризики: 1) Повна дестабілізація Молдови і хвиля біженців; 2) Розквіт проросійських сил, які називатимуть Україну агресором і обовʼязково отримують приріст рейтингів; 3) Міграція наглухо проросійського населення (більшість — громадяни РФ) по всій Молдові і зростання електоральної бази русні; 4) Значна частина проєвропейських і проукраїнських молдован звинуватять в цьому нас (бо вони в більшості не хочуть реінтеграції «ПМР») і єдиного проєвропейського політика Маю Санду (бо вона це допустила)5) Шалена політична криза з перспективами заворушень і дострокових президентських і парламентських виборів — з обовʼязковою перемогою проросійських сил. Сама ж Мая Санду, навіть якщо втримається, очевидно не привітає такий крок. Разом із Румунією — державою-патроном Молдови. Обидві також належать до політичної орбіти Франції і мають дуже тісні відносини. Це криза на рівному місці одразу з багатьма союзниками. В результаті ми стаємо агресорами в очах більшості молдован (і проросійських, і проєвропейських), обнуляємо нашого єдиного партнера в Молдові, псуємо відносини з усім регіоном і перетворюємо всю Молдову на ворожу до нас державу. Так наче нам мало Білорусі, Угорщини і Словаччини. Альтернатива: беремо «ПМР» в окупацію і встановлюємо там свою адміністрацію. Ефект буде той самий, хіба що трошки приростем землями. Які саме карти на руках це має нам дати в контексті переговорів, якщо апелювати до аргументів Юрія? Якщо Молдова змінить свою політику і буде готова взяти цю територію під свій контроль — я перший підтримую таку операцію і зрадію деокупації молдовської території. На жаль, вона її поки що не змінить. Отже, це не той кейс, де потрібні прості рішення. У нинішніх умовах ліквідація «Придністровʼя» без синхронізації з Молдовою не вирішить жодної суттєвої проблеми для України і створить цілий ряд нових проблем набагато більшого масштабу. (2/2)
68
25-12-19 21:21
День ЗСУ, але звернутись хочу не до них, а до цивільних (ну себто нас).Я все частіше зіштовхуюсь з позицією «нахуядонатіть, пусть зеленський донатіт» або «йобаная війна заєбала, я її не хачу, хай міндіч донатіт». Ігнорування підтримки війська призводить до смерті не міндіча, зеленського та інших хто вам не подобаєця. Гинуть такі самі люди, як ви. Ті хто вчора сидів з вами в маршрутках та проходив повз на вулицях. Ті хто зараз знаходяться на 0 і будуть знаходитись незалежно від того, чи відчуваєте ви, що договорняк близько, чи взяв шось міндіч, чи звільнився єрмак, чи поставив ще 8 міністрів.Навіть якщо вам 10000 раз єбалась ця держава. Подумайте над тим, що десь зараз сидять мама/син/донька/сестра/бабуся або інший родич військового і в будь-який момент їм можуть повідомити, що їх близької людини не стало. Через не куплений корч, чи дрон, чи ще якусь дрібницю, яку просто не змогли придбати.Донатьте близьким, друзям, знайомим, донатьте тим кому довіряєте. Головне донатьте. Війна - це в першу чергу не про високі матерії, а про людей, які на ній гинуть. Кожна смерть - це одна знищена історія і десяток розбитих сердець тих, хто втратив свою близьку людину.
70
25-12-06 13:40
Отже, вже оприлюднені результати виборів, і я тепер можу особисто підвести підсумки. 1) Я зберіг позиції, на яких був обраний минулого разу. Це і Студрада ФПМВ, і конверенції трудового колектику, і конференції студентів.2) Я пройшов в нові органи студентського самоврядування: Вчена рада ФПМВ і Студентський парламент Університету.3) Єдина позиція, в якій мені не вдалося пройти - Вчена рада Університету. З одного боку, сумно, що за час бакалаврату не зміг стати її членом. З іншого, в мене буде більше можливостей суміщати навчання та громадську діяльність, яка поповнилася новими обов'язками з п. 2.4) Як представник ФПМВ в ЦВК, я бачив попередні результати виборів на Факультеті. Відверто зізнаюсь, що я не очікував отримати таку високу підтримку, а тому хочу щиро подякувати кожному, хто віддав 21 березня голос за мене бодай в одному бюлетені.5) Не знаю, як було раніше, але цього разу Студрада ФПМВ змінилася, не побоюсь цього слова, докорінно: з 15 членів нових - 13! Зі старої гвардії залишилися гарна Голова і ваш покірний слуга. Тож сподіваюсь, що наступний рік для Студради буде максимально насиченим і продуктивним для кожного її члена. 6) В історії Університету Грінченка вже вчетверте Президентом Студентського парламенту став студент рідного ФПМВ (так, здебільшого це студентки, але варто також згадати Станіслава Маляра). Як студент ФПМВ, щиро вітаю тебе, Мирославо, з перемогою. Як новообраний член Парламенту, бажаю тобі досягти найкращих результатів для Університету.Вибори 2025 тепер в історії. Це були останні вибори, в яких я мав змогу взяти участь як кандидат, оскільки через рік я буду на 4 курсі і закінчуватиму бакалаврат. Але скорше і на наступних виборах для мене знайдеться роль, а деяка ще і збережеться!)To be continued
115
25-03-27 09:42
Сьогодні вийшла прем'єра фільму «Смерть Путіна» (поза межами України просто «Putin»), і я встиг його подивитися. Символічно, що через 5 хв після закінчення сеансу в Києві була оголошена повітряна тривога.Хоч цей фільм відносять до політичної сатири, він виконує виконує функції іншого жанру - психологічного кіно. Це виправдовує недотримання хронології, а всі події можна сприймати як спогади кремлівського карлика, що от-от сконає. І це може виправдати, чому в кабінеті Путіна у 1999 р. Крим позначено як територію росії, бо він завжди так вважав.Як на мене, головним героєм є навіть не Путін, а його минуле, яке уособлюють душі жорстокого друга дитинства і матері, яка його покинула. І практично всі свої дії Путін робить під їхню диктовку. Усе, аби мати всеосяжну владу.Фільм показує російського диктатора таким, яким його має бачити світ: жалюгідним, слабким, боягузливим. На жаль, людина, яка не відпускає минуле, загрожує майбутньому. Тож нехай кінець фільму максимально відповідатиме дійсності.
70
25-01-16 13:57