🗽 Хочу розказати дещо, про що я б радо промовчала і за що мені й досі соромно. Проте минуле не перепишеш - "Промені Аласі" першовочатково були написані не українською. Усвідомлений шлях до "говорити та писати українською", а тим паче "думати українською" пройдений мною за останні три роки. Та й писати я почала "для себе", без думки про видання, тому робила це так, як було "зручно". По роботі частіше писала англійською, тож моя українська була більш розмовна "за потреби" чи для навчання. Точно не рівень художки.Коли зрозуміла, що хочу видатись, рішення було однозначним - перекладати. Це було ... непросто. Спочатку трохи спробувала з перекладачкою, але це виявилось дорого, та й текст став якийсь "не мій", чужий. Тож надалі перекладала самостійно і, власне, переклала.💎 Які речі допомогли мені це зробити?💫 Багато і уважно читати українською. Це перше, що я зробила, аби заповнити прогалини. Я буквально запам'ятовувала фрази, завчала слова, виписувала звороти, аби потім змогти їх відтворити. Читати, читати і читати. Звичайно, читати хороші тексти та переклади.💫 Почати з малого.В першу чергу, я переклала та переписала свої невеличкі оповідання, які потім виклала на Аркуші. Це допомогло побороти перший острах і невпевненність.💫 Сервіси та онлайн-словники.Ох, вони й досі мої найкращі друзі. Найбільше я люблю Deepl (ним перекладала великі об'єми, а потім вже редагувала кожне слово та речення) і Goroh.pp.ua (шикарний сайт-агрегатор словників, із синонімами, словозміною та іншими корисними функціями).💫 Не боятись просити допомоги.Мені дуже пощастило з альфа-читачками, які чудово знають українську. Тому я відразу казала, що це переклад і просила звертати увагу на можливі моменти. Навіть попри те, що кожен розділ я вичитувала мінімум тричі. Найбільшою нагородою були фрази на кшталт: "якби ти не сказала - я б не здогадалась". Дуже мотивувало.Цей шлях непростий, проте необхідний. Був смішний період, коли я ще не могла писати українською, але вже не могла - р*сійською. Тобто, взагалі не могла писати 😆 Але зараз це позаду. Я й досі перевіряю кожне слово і, можливо, пишу повільніше, але я пишу українською і ніколи не хочу повертатись до попереднього досвіду. 🤷Чому я це розповідаю? Бо знаю, що я така не одна. І, певно, є ті, кого зупиняє складність цього процесу. Хай це буде знаком, що все можливо. Якщо у мене, дівчинки з Криму, це вийшло - вийде і у вас 💗#процес