🐻👻"Оповита тінями" Френсіс Гардінґ, Nebo Publishing, (переклад Родіони Кийки)Здивована, що так мало чула про цю книгу, навіть на гудрідз майже немає відгуків українською. Це темна містична казка про дівчину із певними здібностями, що розгортається на фоні громадянської війни в Англії 16(?) ст. Одиночка, з усіма плюсами і мінусами цього формату. Читалося швидко завдяки гарному перекладу та коротким розділам. А ще – вона красива, ось гляньте.Дванадцятирічна Мироносиця навчилася захищатися від привидів, які ночами, відчайдушно шукаючи притулку, намагалися оселитися в ній. Але одного дня жахлива подія змушує її послабити пильність. І відтоді в дівчинці оселяється привид ведмедя. Він стає для неї єдиним захистом, коли її відправляють жити до заможних і могутніх предків її батька. Насувається громадянська війна, й цим людям потрібні такі, як вона, щоб захистити їхню темну й жахливу сімейну таємницю. Але коли Мироносиця планує втечу та перетинає роздерту війною країну, вона мусить вирішити, що гірше: одержимість чи смерть. Книга була для мене емоційно доволі рівною – я не змогла повністю поринути у персонажку. Знову таки, бо третя особа, яка створює дистанцію, та трохи відсторонений стиль оповіді з розказуванням, а не показуванням. Але насправді це стало плюсом, бо паралельно я читала "Імена тих жінок", що викликали аж забагато емоцій. Тож якщо шукаєте книгу без емоційних гойдалок, проте з цікавим сюжетом – це може бути вона. 👻Мені сподобалась Мироносиця як персонажка – вона рішуча, розумна (як для дівчини, що заледве вміє читати) і сповнена простого бажання вижити. А ще – вона добра, любить тварин і не полишить нужденного в біді, іноді навіть всупереч власним потребам. Їй випала важка доля (багато пригод, друзів і ворогів), та вона стійко зустрічала усі її забаганки. Проте, знову ж, єднання з нею в мене не сталося, хоч і цікаво було за нею спостерігати аж до її 16-річчя.👻Тут немає любовної лінії, взагалі (може, це й заважає книзі стати більш популярною🙄), проте є лінії сестринсько-братерська і дружби. Сподобалося історичне тло, авторка явно використовувала історичні джерела для його опрацювання. Це янґ-адалт, тож, звісно, деякі аспекти війни й тодішнього життя сильно згладжені. В мене були питання щодо механіки життя привидів в її голові (якщо любите історії, де в голові персонажки живуть інші сутності - тут воно є) та їхньої фізіології (як можна поранити привида іншим привидом всередині людини?), але я то просто приймала на віру. Це ж казка 🤷 Загалом, я добре провела із нею час, але історія відчувалась трохи поверхневою, хоч і насиченою подіями. В цілому, як і персонажі. Можливо, мені не вистачило об'єму, аби додати глибини та емоційності. А, можливо, авторка хотіла саме цього – невеличкої темної казочки, яка подарує пригоду. Якщо так – то усе вийшло.Дякую Насті за позичену книжульку, бо сама я б точно її не помітила в повній тиші про неї від Неба👻#почитати