😉 Нещодавно з'явилося резонансне інтерв'ю Ольги Токарчук, де вона розмірковує про зміни в індустрії та згадує, що використовує штучний інтелект для певних аспектів роботи над книгою. Опісля розгорівся справжнісінький скандал – авторку звинувачували у тому, що ШІ нібито а) придумує сюжет за неї, б) пише за неї текст. Спойлер – обидва звинувачення не є правдивими.Коли я в коментарях намагалася довести думку, що ШІ є суто інструментом і сам по собі не є злом, на мене накинулися як на вбивцю усього святого. Проте я дійсно вважаю ШІ корисним інструментом для письменництва. Якщо використовувати його з розумом і знати межі – він може зекономити багато часу на, власне, творчість. Ось пару прикладів, як я використовувала ШІ в "Променях":🔸 Як "розумний пошук".Хто читав, той знає, що перед розділами дилогії є легенди. Кожна легенда опосередковано пов'язана зі змістом розділу сенсами чи ідеєю. Наприклад, якщо в розділі відбувається зрада – легенда буде про ціну довіри. Якщо розділ несе в собі ідею, умовно, "стрибнути вище власної голови" – легенда перед ним опосередковано буде нести той самий зміст. Всього легенд 15. Деякі з них приходили легко, над деякими доводилося довго ламати голову. Перший імпульс – пошукати реальні легенди, щоби надихнутися. Гугл на умовний запит "легенда про ціну довіри" видавав дивні результати. Просте перелистування на сайті з легендами народів світу так само вело в нікуди і займало години, бо їх ну дуже багато. Тоді я попросила ШІ серед усіх наявних легенд світу знайти мені ті, які підходили мені по тематиці. Вже з готовим списком я йшла в гугл і шукала конкретні легенди для натхнення. Зекономлені години на рісерчі. 🔸Як інструмент брейнсторму і моделювання.В "Променях" багато політики, особливо в другій частині. Основні моменти політичної лінії я мала ще в першій чернетці, знала політичні сили та іхні ролі. Проте мені хотілося заглибитися трохи далі та врахувати усе. А головне – побачити, що могла упустити. Я пішла до ШІ, коротко описала йому політичну ситуацію в книзі та попросила змоделювати варіанти можливого розрогтання подій для усіх сторін – оптимістичний, реалістичний, песимістичний. Опісля попросила дати історічні події для референса на усі варіанти, які потім окремо досліджувала вже в інших джерелах. Щось з цього дослідження пішло в сюжет, зробивши лінію глибшою.В обох варіантах ШІ дійсно використовувався для книги, проте не більше ніж інструмент пошуку натхнення та економії часу на рісерчі. Засуджувати подібне чи ні – справа кожного, але жоден автор, що поважає себе, не дасть ШІ придумувати сюжет чи писати текст за нього 🤷