😉 Чому читачі можуть не дочитати вашу книгу?Я багато кажу про те, що в наші часи книги конкурують навіть не між собою, а з тіктоком, ютубом, нетфліксом й інстаграмом. Важко виграти увагу читача, втримати її і не втратити дорогою до фіналу. Хотіла зняти на цю тему тікток, але мікрофон суїциднувся, тож напишу текстом 🙄 Дисклеймер: я не експерт, а це не істина в останній інстанції. Все базується тільки на власному досвіді. Також, звісно, не беру до уваги можливі очевидні причини, як-то якість тексту, редактури чи сюжнетні дірки/алогічності чи щось суб'єктивне. Це, скоріш, чому щось може бути не так, якщо, здається, що все ніби так. 1️⃣ Задовгий початокКоли читаєш, читаєш, а цікаво так і не стає, причина може бути в затягнутому початку, коли сюжетний гачок, який, власне, закручує історії і робить читачу "цікаво", розміщений сильно далеко. За Блейком Снайдером, каталізатор змін має бути деть на 12% сюжету, в трьохактній структурі це спонукальний інцидент, що має статися десь на 10-20%. За "шляхом героя" це той самий поклик до пригод і вступ у черево кита. Звісно, це умовні схеми, але має статися щось такееее, що штовхне читати далі. Без цього високий шанс, що читач просто не дочекається і закриє книгу. Може й назавжди 🫣2️⃣ Персонажі, яким не хочеться співпереживатиЧасто рушієм читання є емпатія до персонажів, відчуття споріненності з ними. Вони мають викликати почуття, не бути картонними, ненсідрюшними, мати мету, мотивацію, характер. Персонаж може й не бути дієвим супергероєм, а бути, навпаки, пасивним ледарем, але читач має відчути щось до нього/неї. Саме тому я зазвичай не раджу починати пригоди одразу зі старту історії, а дати оці 5-15% рутини й знайомства. Адже читачеві спочатку має сподобатись персонаж, аби далі хотілося читати про його/її пригоди. Якщо на персонажа пофіг – читати про нього не хочеться 🤷3️⃣ Хибний темпоритм (пейсинг)Про це є відео і конспект Олени ось тут вище. Темпоритм може бути або заповільним, і тоді стає нудно, або ж зашвидким, тоді від тексту захитує і він перевантажує. На темпоритм впливає купа речей – чергування сцен-дій і сцен-рефлексій, швидкість і форма розкриття нової інформації, маркери прогресу, ритміка речень тощо. Тримати це в балансі й управляти темпоритмом історії – рівень профі (ось тут є ще конспект з курсу структурного редагування).4️⃣ Сюжет "топчеться на місці"Час іде, тексту багато, а нічого суттєво не змінюється. Сюжетні лінії не розкручуються, нових гачків й інтриг не додається, чи просто пригоди/дії без якоїсь мети чи змісту. Дії, діалоги, події не рухають сюжет. Ось це якраз класно фіксити, накладаючи на якусь готову сюжетну схему (знайти ту, що підходить) і дивитись, де є провисання і треба підтягнути. 5️⃣ Очікування ≠ реальністьТут все просто. На обкладинці обіцяють "світ, гідний Джорджа Мартіна", а всередині не зовсім воно виявляється. З обіцянками й гучними словами краще бути обережним, адже це може створити хибні очікування, які ведуть до розчарування і прощання 😑💫 А що спонукає вас закрити книгу і вирішити не дочитувати її?