Передпасхальна СередаМіркування про зраду ЮдиСатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох. І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його. Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків. І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...(Луки 22:3-6)Бог може створити складне благо з примітивного зла, та це не вибачає - хоча з милосердя і може спасти - тих, хто творить безпосереднє зло. І ця відмінність є визначальною. Злочини будуть чинитися, але горе тим, через кого вони трапляються. Гріхи і справді провадять нас до подостатку благодаті, але ми не маємо це за привід, щоб продовжувати грішити. Розп'яття у своїй сутності - це найкраща, як і найгірша, з усіх історичних подій, але Юда залишається діячем банального зла. Ми можемо першочергово застосувати це до проблеми страждання інших людей. Милосердна людина хоче добра для свого ближнього, і таким чином робить «Божу волю», свідомо працюючи для «простого блага». Зла людина пригнічує свого ближнього, і робить таким чином просте зло. Але здійснюючи це зло, вона, несвідомо та не погоджуючись, використовується Богом для звершення складнішого добра, так що перша служить Богу, як син, а друга - як знаряддя. Бо, як би ви не чинили, ви безсумнівно будете звершувати Божі задуми, але для вас не байдуже, слугуєте ви Йому як Юда або ж як Іван.Проблема страждання#reflectionsforEaster