Час від часу на різних заходах спливає питання про те, як обирати сильні креативні ідеї. У відповідь на такі питання хочеться одразу або почати філософствувати про таємні знання старійшин креативного цеху (їх не існує), або давати посилання на 7+ HumanKind GPC Scale від Лео Бернета (яка насправді більше підходить для оцінки вже втілених ідей), або довго пояснювати якусь спрощену версію idea scoring matrix (взагалі не розумію, чому в систем оцінки креативних ідей такі нудні назви).Але насправді, якими б не були наворочені алгоритми вибору, зрештою останнім фільтром буде внутрішнє відчуття. Його неможливо перекласти в систему. Підозрюю, що йому неможливо навчити. І навряд вийде масштабувати. І про це чудово сказав Крістофер Нолан в інтерв’ю про свій культовий «Мементо».«Десь у глибині свідомості я постійно думав: а ти взагалі зможеш це зробити? Трясця, ти ж збираєшся зняти фільм у зворотному порядку! Весь час було відчуття: ось-ось хтось увірветься і скаже: “По-моєму, це все маячня”. Коли знімаєш фільм, ти повністю заглиблюєшся в нього, зариваєшся всередину - і зрештою вже не можеш побачити його збоку, настільки в ньому розчиняєшся. І тоді говориш собі: окей, я написав сценарій півроку тому, і тоді це здавалося хорошою ідеєю. Тож єдине, що зараз варто зробити, - довіритися першому імпульсу. Просто сказати: ось що я знімаю. Ось що я роблю. Ось чому я написав цей сценарій. Це має спрацювати. Просто довірся процесу». Складність вибору ідей постає в тому, що робиться він коли ідея ще не набула своєї фінальної форми, не наростила мʼязів і сенсів. Бо всі ідеї народжуються потворами. Тому набагато важливішою складовою вибору ідей мені здаються не всілякі алгоритми, шкали і матриці, а розвиток креативної інтуїції. Яка народжується з надивленості, різноманіття досвіду і постійної рефлексії над проєктами і своїми підходами. І є в мене гіпотеза, що найсильніші креативники світу відрізняються від інших не методиками генерації геніальних ідей, а інтуцією, яка дозволяє побачити їх зерна в океанах лайна.P.S. З «Мементо» таки спрацювало, хоч дистриб’ютори і не повірили в його успіх. Фільм вийшов у прокат лише в одинадцяти кінотеатрах. Зібрав $352 243 за перший тиждень. На другому тижні - п’ятнадцять кінотеатрів і $353 523. Серед дистриб’юторів, які спочатку відмовились від картини, був і Miramax - тепер він кинувся назад і відчайдушно намагався викупити фільм у Newmarket. Третій тиждень - сімдесят шість кінотеатрів і $965 519. Miramax міг лише спостерігати, як фільм злітає: чотири тижні в топ-10. Зрештою - 531 майданчик і понад $40 мільйонів зборів (майже в пʼять разів більше за бюджет фільму). Дві номінації на «Оскар». Рівно через два роки після провального показу для дистриб’юторів.🏴‍☠️ Нотатки креадира