Ще в рамках #щоденне_навчання сьогодні в дорозі слухала різне, зокрема про "звички, які докорінно змінили життя". В списку цих звичок завжди є те, шо в українців і гостей країни викликає нервовий сміх: лишаю телефон на ніч в іншій кімнаті, інакше мозок продовжує перебувати в алерт-режимі, очікуючи на сповіщення. Ну да ну да 😅 Але це не непомічна порада, це просто порада із нормального світу, і добре згадати, що він існує. Із хороших порад там була триколірна система автора "жалюгідний мінімум": – зеленим трекає те, шо пішло на 100%, наприклад, повноцінний воркаут– жовтим те, шо було на рівні жалюгідного мінімуму, наприклад, 10 відтискань замість воркауту (ну чи комусь то буде навпаки, бо я от досі відтискаюсь як кавделик)– червоним коли нічо не зміг. І він робить всьо з прицілом не на зелений колір, а на відсутність червоного. Класно, коли є сили на велике.Але саме малі постійні кроки наближують нас до цілей. ВідеоЦе, до речі, добре римувалось до запису від Ministry of testing, де вони як раз обговорювали ту ж саму концепцію щодо навчання: масивні курси це кльово, але краще 5 хвилин щодня на статті, ніж ніколи на курси. Що краще один маленький допис про вивчене по гарячим слідам, ніж ніколи не сформований ґрунтовний фідбекМоТ тут