Ви не уявляєте яка я вдячна собі вчорашній, що я майже зразу випила вчора протизапальне, не чекаючи, коли шось заболить по справжньому. Спина сьогодні після собак відвалюється. Але я впевнена, що могло бути гірше. Ще сьогодні вперше за зиму впала. За ту мить, поки падала, було півтори думки: 1. Тільки не на телефон!2. І не на куприк, за можливості Шо я скажу, сраку качала не дарма. Впала як раз на ліву булочку, обійдусь синцем і легким відчуттям позору. Шо цікаво, то я спочатку вигуляла собак, винесла сміття, допомогла сусідці з її сміттям, а потім аж коли пішла знімати психи об какао, то і впала. Довелось ще трубочку вафельну куплять. Шось нервово-солодкий тиждень. Агов, я худла не для таких переживань!Сходила по наповнювач котам. Будуть срать в лаванду. Потеревенили з продавчинею, звісно. Всі так як до героїні бо мене ставляться з цими чотирма котами, шо невдобно дуже: ці коти взагалі невибагливі. Ну трохи рознесли в спальні шо погано лежало, але там і так піздец, з яким я ніяк нічо поки не дійду зробити. Ну трохи сруть – так в лоточок. Ну трошки хворіють – так же ж лікуються. Це суперські коти, про яких я би взагалі забувала, шо їх так багато, якби не вимушено закриті для собак двері. Ніякого геройства. Задумайтесь ще – може вам треба таких суперів