Ціна держави

💥 Паливна криза в Росії стає політичним викликом для Путіна - WSJПаливний дефіцит у Росії перетворюється на новий політичний виклик для Володимира Путіна. Українська кампанія ударів по російських НПЗ, яка триває вже не перший рік, стала масштабнішою: Київ б’є далі й потужніше, зокрема по об’єктах у Сибіру. Переломним моментом нинішньої кризи називають удар 18 червня по головному московському НПЗ, який прорвав щільну систему ППО.За оцінкою Сергія Вакуленка, колишнього керівника стратегії «Газпром нефти», станом на 20 червня не працювало близько 28% російських нафтопереробних потужностей. За його словами, проблема вже не лише в логістиці чи ринку, а у фізичній нестачі пального.Росія, яка десятиліттями була великим експортером нафтопродуктів, уперше за багато років готується імпортувати бензин. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва веде переговори з кількома країнами. Водночас Росія вже обмежила експорт бензину та авіапального, а Путін допустив заборону експорту дизеля.Дефіцит відчувається по всій країні, хоча нерівномірно. У Москві частина АЗС закрита, біля інших — черги на кілька годин. У Сибіру та на Північному Кавказі люди іноді стоять у чергах усю ніч. В Іркутській області влада навіть почала встановлювати біотуалети вздовж багатокілометрових черг.У багатьох регіонах заборонили наливати бензин у каністри, а обсяг заправки обмежили кількома галонами. З’являються імпровізовані системи нормування — від QR-кодів до списків вручну. У Орловській області планують продавати пальне лише авто з місцевою реєстрацією і не частіше разу на тиждень. У Краснодарському краї через паливо вже виникали сутички між місцевими та водіями з Криму, де продаж бензину цивільним зупинили.Аналітик Андрій Колесников називає це соціальною кризою, яка може стати політичною. Вона накладається на кампанію перед вересневими парламентськими виборами. Голосування не вважається вільним, але воно дає людям бодай обмежений канал для невдоволення.Путін уперше визнав проблему публічно, заявивши, що черги на АЗС і труднощі для бізнесу та аграріїв залишаються. Економіст Яніс Клюге вважає, що сам факт його реакції свідчить: криза стала надто масштабною, щоб її ігнорувати.Щоб пом’якшити дефіцит, влада дозволила продавати пальне нижчої якості. За даними «Коммерсанта», Росія також може повернути виробництво бензину стандарту Євро-2, забороненого з 2013 року. Паралельно влада обмежує публікацію статистики цін і переслідує «спекулянтів».Александра Прокопенко, колишня радниця російського центробанку, зауважує: коли влада приховує інформацію, люди припускають, що ситуація гірша, ніж їм кажуть. На чорному ринку в Криму бензин уже нібито продають по понад 500 рублів за літр, а в Забайкаллі місця у 48-годинній черзі перепродають за 35 тисяч рублів.Торік Росія ще встигала ремонтувати пошкоджені НПЗ. Цього року темп українських ударів перевищив її здатність відновлювати переробку, особливо з огляду на санкції, які обмежують доступ до потрібного обладнання.🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Україна просить у ЄС €6,6 млрд із мирного фонду на військову допомогу - ReutersУкраїна закликає партнерів у Європейському Союзі спрямувати €6,6 млрд, доступних у межах Європейського фонду миру, на військову підтримку. Київ розраховує використати ці кошти в період, який у Міноборони називають «вікном можливостей» на полі бою тривалістю від шести до дев’яти місяців.Про це йдеться в листі міністра оборони Михайла Федорова, з яким ознайомилося Reuters.За оцінками української сторони, загальна потреба України в оборонному фінансуванні цього року становить близько €136 млрд. Із цієї суми український бюджет покриває приблизно €53 млрд.Запит до ЄС має допомогти швидше закрити частину критичних потреб армії на тлі інтенсивних бойових дій і необхідності підтримувати темпи постачання озброєння. У Києві вважають, що найближчі місяці можуть бути вирішальними для зміцнення позицій України на фронті.🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌍 Інфляція, борги й клімат: що визначатиме глобальну економіку - BloombergСпоживчі витрати у США в травні зросли, попри наслідки війни з Іраном і найшвидше за понад три роки зростання цін. Індекс витрат на особисте споживання піднявся на 4,1% у річному вимірі — це максимум із квітня 2023 року, свідчать дані Бюро економічного аналізу. Американці поки не скорочують витрати, хоча інфляційний тиск посилюється.Водночас ринок житла демонструє слабкість. Продажі нових будинків у США в травні впали на 7,3% — до 580 тисяч у річному вимірі, найнижчого показника від початку року. Значні знижки не змогли компенсувати вплив високих іпотечних ставок.Президент США Дональд Трамп доручив Міністерству юстиції перевірити ціни на бензин, заявивши, що великі нафтові компанії не знижують ціни на заправках відповідно до здешевлення нафти. Частково повільніше падіння цін пояснюється літнім попитом і сезонними вимогами до пального.Європа, за новим дослідженням Kiel Institute, має суттєвий важіль впливу на США завдяки великим вкладенням у американські держоблігації. Якщо країни регіону, включно з Великою Британією, скасують привілейоване регуляторне ставлення до боргу США, попит на ці папери може знизитися приблизно на $200 млрд за десятиліття. Це здатне збільшити бюджетні витрати США до $42 млрд на рік через вищі дохідності.У Франції державний аудитор заявив, що країна не має переконливого плану скорочення видатків і боргового навантаження. Уряд досі не показав, як саме зменшить дефіцит із 5,1% ВВП торік до 3% у 2029 році, що посилює невизначеність напередодні президентських виборів 2027 року.Китай уперше за понад два роки скоротив накопичений фіскальний дефіцит. Сукупний дефіцит двох головних бюджетів за перші п’ять місяців зменшився на 4,1% — до 3,16 трлн юанів ($466 млрд), попри слабкий внутрішній попит і сповільнення економіки.Банк Японії дедалі частіше наголошує на вигодах від глобального буму штучного інтелекту. Попит на AI-продукти він розглядає як захист від негативного впливу дорожчих енергоносіїв через конфлікт на Близькому Сході.В Індії центробанк не поспішає підвищувати ставки: його голова Санджай Малхотра назвав розмови про жорсткішу політику передчасними. У Мексиці інфляція на початку червня сповільнилася сильніше, ніж очікували, — до 3,55% у річному вимірі. Натомість у ПАР споживчі настрої погіршилися через різке зростання цін на пальне.Центробанки Мексики, Парагваю, Марокко й Таїланду залишили ставки без змін, тоді як Угорщина їх знизила.Попереду — ще один інфляційний ризик: спека й посухи. Економісти попереджають, що екстремальна спека може підвищувати світову інфляцію на 0,3–1,2 відсоткового пункта щороку з 2035 року, насамперед через подорожчання продуктів. За словами дослідника Barcelona Supercomputing Center Максиміліана Коца, це може перетворитися на «новий шок щороку».🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😎 📈 Економіка ШІ вже генерує $110 млрд на рік — і росте швидше за інтернет-бумТакі оцінки наведені у звіті The State of the AI Economy, у якому Азім Азхар, Вільям Гілді, Ханна Петрович PhD, Натан Уоррен і Марія Гаврилова вперше реконструювали економіку ШІ «знизу догори» — через реальні витрати клієнтів, без подвійного рахунку.Економіка генеративного штучного інтелекту за останні 12 місяців принесла $110 млрд продажів. Темпи зростання залишаються високими: у перерахунку на річний темп поточна виручка вже перевищує $175 млрд.Ці оцінки автори дослідження збирали кілька місяців. За їхніми словами, це перша спроба «знизу догори» порахувати споживчі та корпоративні витрати на ШІ по всьому ланцюгу — без подвійного рахунку.Пропозицію на ринку ШІ оцінити відносно просто. Постачальники «лопат і кирок» для цієї золотої лихоманки — чипи, пам’ять, трансформатори, системи охолодження, обладнання для дата-центрів — здебільшого є публічними компаніями. Їхні звіти, продажі й замовлення дають уявлення про масштаб інвестицій в інфраструктуру.Набагато складніше порахувати попит. Значна частина доходів припадає на приватні компанії — OpenAI, Anthropic, Cursor, ElevenLabs та сотні інших, які не зобов’язані розкривати фінансові показники. Інша частина йде до великих хмарних провайдерів — Amazon, Google і Microsoft, але вони також не завжди окремо показують доходи від ШІ.Щоб уникнути завищення, дослідники рахували лише витрати кінцевого клієнта. Якщо користувач платить Anthropic $1 за Claude, а Anthropic витрачає 50 центів на Amazon для обслуговування запиту, у підсумковий показник потрапляє лише $1. Так модель відсікає повторний облік грошей, що проходять через ланцюг постачання.У розрахунки не включали внутрішній ефект від ШІ — наприклад, зростання рекламних доходів Meta чи Google завдяки кращим рекомендаційним системам. Також не враховували економію від внутрішніх інструментів великих технологічних компаній, професійні послуги та системну інтеграцію. Дані щодо Китаю автори мають, але в першу версію звіту їх не включили.Доходи ШІ реальні й зростають швидше, ніж під час попередніх технологічних хвиль — приблизно утричі швидше, ніж мобільний інтернет чи класичний інтернет-бум. Багато компаній уже вийшли за межі експериментів, але ще перебувають на ранній стадії масштабування. Керівники бізнесів у Європі та США говорять, що планують нарощувати інвестиції в ШІ в найближчі роки.Окреме питання — чи здатні ці доходи оплатити інфраструктурну гонку, передусім витрати на GPU. Модель показує, що доходи, які припадають на хмарних провайдерів, майже покривають амортизаційні витрати на ШІ-інфраструктуру. При цьому обчислювальні активи автори амортизують за шість років, а іншу інфраструктуру — за 14 років.Ще один важливий висновок стосується токенів. Попри зниження цін, загальні витрати на ШІ можуть зростати: кожне здешевлення на 10% веде до збільшення використання токенів на 12–18%. Тому токен залишається зручним способом білінгу, але не повністю відображає економічну цінність ШІ. Для цього потрібен показник якості результату — скільки корисних відповідей створюють моделі та наскільки вони стають потужнішими.🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Аналітичні центри закликають українську владу до повноцінного інституційного перезавантаження БЕБ, надання органу необхідного спеціального статусу та належні повноваження, забезпечення фінансовими й технічними ресурсамиУкраїні потрібне сильне Бюро економічної безпеки. Не формально створений орган, а реальна інституція, яка здатна боротися з економічними злочинами, тіньовими схемами та тиском на чесний бізнес.Саме з таким закликом група українських аналітичних центрів звернулася до керівництва Верховної Ради, Кабінету Міністрів і народних депутатів.Що сталося?В Україні призначили нового керівника БЕБ за результатами прозорого конкурсу. Це важливий крок. Але це ще не завершення реформи.Бо проблема БЕБ не лише в керівнику. Проблема — у слабкій інституційній спроможності органу: бракує людей, ресурсів, гарантій незалежності, належного фінансування та чітких механізмів оцінки роботи.А без цього БЕБ не зможе ефективно виконувати свою головну функцію — захищати економіку держави від злочинів, зменшувати тіньовий сектор і не перетворюватися на ще один орган тиску на бізнес.Чому це важливо саме зараз?Реформа БЕБ — це не лише внутрішня українська історія. Це частина міжнародних зобов’язань України.Вона закріплена в процесі європейської інтеграції, Дорожній карті з питань верховенства права, Комплексному плані реформування органів правопорядку на 2024–2027 роки, а також у програмі Ukraine Facility.Європейська Комісія прямо наголошує: БЕБ потрібно реформувати далі. Йдеться про переатестацію персоналу, належні фінансові, людські й технічні ресурси, а також про інституційну незалежність органу.Інакше кажучи, ЄС очікує не вивіски «реформа відбулася», а реального перезавантаження.Ключова проблема — гроші й кадри.Зараз оплата праці детективів БЕБ приблизно вдвічі нижча, ніж у НАБУ чи інших антикорупційних органах. Причина — занижений базовий коефіцієнт: 2102 грн замість 3328 грн.Це означає, що держава хоче від БЕБ складної роботи проти економічних злочинів, але не створює умов, щоб залучити й утримати сильних фахівців.Наслідок уже видно: БЕБ укомплектоване лише на 28%.Із необхідних 4000 працівників фактично працює близько 1145. А у 2025 році орган втратив ще близько 150 людей.У таких умовах важко вимагати від БЕБ ефективності.Тому аналітичні центри закликають уряд підвищити коефіцієнт посадових окладів до 3328 грн і вирівняти систему оплати праці БЕБ з іншими правоохоронними органами.Але питання не лише в зарплатах.Працівники БЕБ мають отримати фінансові умови, соціальні гарантії та інституційний захист, співмірні з працівниками ДБР і НАБУ. Інакше Бюро завжди буде слабшим за ті виклики, з якими має боротися.Ще один важливий пункт — прозорість і підзвітність самого БЕБ.Громадськість має бачити, як працює орган: які результати, які показники ефективності, скільки справ, які наслідки для економіки, чи справді БЕБ бореться зі схемами, а не створює проблеми бізнесу.Для цього потрібні чіткі KPI, регулярна публікація результатів на сайті Бюро, а також контроль за тим, щоб скарги бізнесу на неправомірні дії працівників БЕБ обов’язково реєструвалися і розглядалися.Якщо бізнес скаржиться на тиск або зловживання, це не має зникати в повітрі. Має бути дисциплінарна процедура і зрозумілий результат.Головна ідея звернення проста: БЕБ має стати органом, який захищає легальну економіку, а не створює нові ризики для бізнесу.Для цього потрібно:— надати БЕБ спеціальний статус;— гарантувати інституційну незалежність;— забезпечити фінансування, людей і техніку;— вирівняти оплату праці з іншими правоохоронними органами;— запровадити зрозумілі показники ефективності;— забезпечити контроль за скаргами бізнесу;— провести повноцінне інституційне перезавантаження.Без цього реформа залишиться половинчастою.Україні потрібен БЕБ, який реально бореться з економічними злочинами, допомагає детінізувати економіку, захищає чесний бізнес і зміцнює довіру до держави.Звернення підписали 15 аналітичних центрів: повний текст та перелік підписантів 📩 Підписуйся на "Ціну держави"

😱НБУ наказав «Укрпошті» звільнити її гендира Ігоря СмілянськогоНБУ визнав гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг.«Укрпошта» — це не лише поштовий оператор. Вона також має ліцензію НБУ на фінансові платіжні послуги. Через неї мільйони людей отримують доступ до базових платіжних сервісів. Тому Нацбанк контролює, чи відповідає її керівництво вимогам для роботи на фінансовому ринку.Після наглядових дій за 2023–2026 роки НБУ виявив у діяльності «Укрпошти» низку проблем: порушення у сфері платіжних послуг, фінансового моніторингу, управління ризиками, корпоративного управління та внутрішнього контролю.За цей час Нацбанк неодноразово застосовував до компанії заходи впливу: письмові застереження та штрафи.Після співбесіди з Ігорем Смілянським і аналізу матеріалів Кваліфікаційна комісія НБУ дійшла висновку, що є підстави визнати його таким, що не відповідає вимогам професійної придатності.Комітет НБУ зазначив, що у Смілянського немає достатнього рівня знань законодавства, розуміння та досвіду належного застосування вимог НБУ в обсязі, необхідному для керівника надавача фінансових платіжних послуг.Йдеться, зокрема, про здатність забезпечити належне корпоративне управління, внутрішній контроль, фінансовий моніторинг і систему управління ризиками в «Укрпошті».Що має статися далі?Уповноважений орган АТ «Укрпошта» має протягом 5 робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від керівництва компанією. Після цього протягом 2 місяців має бути призначений новий керівник, який відповідатиме вимогам професійної придатності.Що було раніше?У 2024–2026 роках НБУ застосував до «Укрпошти» такі заходи:▪️ лютий 2024 року — штраф 17 387 053 грн за порушення вимог щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу;▪️ липень 2025 року — письмове застереження через недоліки у внутрішніх документах у сфері фінмоніторингу та управління ризиками;▪️ грудень 2025 року — письмове застереження за порушення законодавства на платіжному ринку;▪️ березень 2026 року — штраф 255 000 грн за неподання НБУ запитаної інформації та документів у встановлені строки;▪️ травень 2026 року — штраф 1 700 000 грн за неналежне функціонування корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками;▪️ червень 2026 року — штраф 2 544 942,03 грн і письмове застереження за численні порушення у сфері платіжних послуг, еквайрингу та роботи з документами, що містять таємницю надавача платіжних послуг.Загальна сума штрафів НБУ для «Укрпошти» за цей період становить майже 21,9 млн грн.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росії доведеться мобілізуватися або програти - Financial TimesВладімір Путін отримує прикрашену інформацію про ситуацію на фронті й погано розуміє, як змінився характер сучасної війни, пише Financial Times із посиланням на колишніх кремлівських чиновників і військових експертів. На їхню думку, хорошого виходу з оперативного глухого кута у Росії фактично немає.За словами одного зі співрозмовників видання, Путін веде війну в режимі мікроменеджменту і майже повністю покладається на доповіді начальника Генштабу Валерія Герасимова. Таких доповідей може бути кілька на день.«Він вважає перемогу питанням часу. Рано чи пізно, але він свого доб’ється, — каже один із колишніх високопосадовців Кремля. — Путін перебуває під сильним впливом військових, які навчилися майстерно його переконувати. Він навіть це розуміє, але все одно їм вірить і спускає це з рук. Якби я сам від ранку до ночі слухав доповіді Герасимова, то теж сприймав би реальність інакше».Особливо помітним цей відрив від реальності став у недавніх словах Путіна про Starlink. Російський президент, схоже, щиро вважає, що експериментальне російське угруповання із 16 супутників «Рассвет» «нічим не поступається Starlink, а може, навіть у чомусь його перевершує».Насправді ж у системі SpaceX уже понад 10 тисяч супутників широкосмугового інтернету. Саме через такі технології українські безпілотні сили можуть керувати ударами в реальному часі.За оцінкою експертів FT, російський військово-промисловий комплекс вийшов на плато виробництва. Виняток — лише кілька вузьких напрямів, зокрема далекобійні дрони та планерні авіабомби. Подальше нарощування виробництва вже потребує не просто наказів, а складного менеджменту, великих інвестицій і якісно іншої організації.Крім того, російська армія тактично й технологічно відстала від Збройних сил України. Навіть окремі проривні проєкти, як-от безпілотна група «Рубікон», не змінюють загальної картини.У підсумку, за оцінкою самої української сторони, Україна отримала можливість ефективно стримувати російський наступ і ізолювати логістику на масштабах усього фронту завдяки 10–20 тисячам операторів безпілотників. Це дозволяє нівелювати головну перевагу Росії — більшу кількість живої сили.«Путіну та його чиновникам залишається лише повторювати, що Росія виграє війну, і відвертатися від дедалі очевидніших результатів української кампанії далекобійних ударів», — пише FT.Відомий військовий аналітик Конрад Музика не бачить способу, яким Росія могла б переламати стагнацію на фронті під час літньої кампанії — якщо не брати до уваги застосування ядерної зброї або нову часткову мобілізацію.Джерело FT, яке має контакти з Росією через неофіційні канали, каже, що в Москві вже усвідомили: потрібно підвищувати рівень мобілізації людей, промисловості та економіки.Питання лише в тому, у якій формі це буде зроблено і під яким прикриттям.Для економіки Росії всі реалістичні сценарії зводяться або до деградації, або, у найкращому разі, до стагнації. Щоб продовжувати війну на нинішньому рівні, Кремлю доведеться дедалі глибше втягувати країну у воєнну мобілізаційну модель — з більшим тиском на бізнес, бюджет, промисловість і населення.Інакше Росія ризикує не просто застрягти у війні, а поступово програти її технологічно, економічно й організаційно.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

"О дальнейших решениях будет сообщено дополнительно"У Криму після ударів по нафтобазі та порому припинили продаж пального і закрили Керченську переправуІз 21 червня в окупованому Криму призупинили продаж пального як для фізичних, так і для юридичних осіб. Паливо відтепер відпускатимуть лише державним службам, які забезпечують функціонування критичної інфраструктури та безпеку півострова. Про це у своїх соцмережах повідомив очільник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов.«Про всі подальші рішення у зв’язку із ситуацією, що склалася на паливному ринку республіки, буде повідомлено додатково. Прошу всіх зберігати спокій і довіряти лише офіційним джерелам інформації», — заявив він.Водночас оперативний штаб Краснодарського краю повідомив, що з 21 червня і на невизначений термін тимчасово припиняються поромні перевезення через Керченська переправа у напрямку Криму.«Оскільки рух великовантажного транспорту через Кримський міст заборонений, водіям рекомендують користуватися альтернативним сухопутним маршрутом — трасою Р-280 через Ростов-на-Дону, Таганрог, Маріуполь, Мелітополь та Сімферополь», — йдеться в повідомленні.За даними видання ASTRA, після нічної атаки в Керч спалахнула нафтобаза, а також порт «Кавказ» на російському березі Керченська протока. Інформація ґрунтується на фото та відео, опублікованих у соцмережах.Крім того, оперативний штаб Краснодарського краю підтвердив атаку на пором «Панагія», який працював на Керченській переправі в районі Темрюцький район.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ну і до позитивних новин. Підписали ліцензійну угоду з міжнародною платформою з дистрибуції контенту. Перекладатимуть ролики Ціна держави (забанена фейсбуком) англійською, іспанською та португальською мовами. Поширення не лише в Ютубі, а й на інших платформах (у т.ч. локальних).Дохід від реклами ділитимемо 50/50Подивимось, що з того вийде. Попередній досвід, коли один великий український медіахолдинг взявся перекладати і озвучувати англійською, був невдалим. Мабуть одна з причин - це залучення до озвучки англомовних дикторів (вартість такої озвучки коливалась на рівні $1,5-2 тис. за ролик) + усі наші вставки (графіки, діаграми, цитати тощо) не перекладалися і у відео йшли українською.У цьому партнерстві інший підхід - озвучка за допомогою ШІ, що має у сотні разів здешевити локалізацію.Як бачите, ми в постійному пошуку нових джерел ресурсів, щоб все реінвестувати у розвиток нашої просвітницької роботи.Наприклад, від MEGOGO ми щомісяця маємо $2,5-3,5. Дрібничка, але на рік це десь $30, які зайвими не будуть. Пасивний дохід, який від нас не вимагає жодних зусиль.Дякуємо усім нашим жертводавцям (Patreon, YouTube, WayForPay). Без вас цього проекту не існувало.📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

👩‍💻👨‍💻 Робота з дому залишиться назавжди — навіть якщо деяким керівникам це не до вподоби - WSJПопри гучні заяви великих компаній про повернення працівників до офісів, дистанційна робота в США майже не скорочується. Вона вже виглядає не тимчасовим наслідком пандемії, а новою частиною ринку праці.Останніми роками Home Depot, Target, Microsoft, 3M, Intel та інші компанії вимагали від працівників частіше бути в офісі. Голова JPMorgan Chase Джеймі Даймон у записі, який на початку 2025 року потрапив до Barron’s, обурювався: «Я приходжу — а де всі інші?». Банк із березня минулого року зобов’язав працівників ходити в офіс п’ять днів на тиждень.Втім, ширші дані показують: повернення до офісів застопорилося. У травні 26% оплачуваних повних робочих днів у США припадали на роботу з дому, свідчить щомісячне опитування економістів Хосе Марії Барреро, Ніколаса Блума та Стівена Девіса. Два роки тому було 27%, у 2022 році — близько 30%. До пандемії, у 2019-му, за даними Міністерства праці США, з дому працювали лише приблизно 7% днів.«Ці дані, схоже, суперечать картині світу Джеймі Даймона, де дистанційна робота померла», — сказала економістка Університету Вірджинії Емма Гаррінгтон.Інші джерела підтверджують цю тенденцію. Kastle Systems фіксує лише незначне зростання заповненості офісів у 10 великих містах проти минулого року. А дані Placer. ai на основі мобільних телефонів показують: у травні кількість відвідувань офісів у робочі дні була приблизно на 32% нижчою, ніж у травні 2019-го.Розрив між гучними корпоративними мандатами й загальною статистикою пояснюється тим, що навіть найбільші компанії — лише частина ринку праці США з 163 млн працівників. До того ж багато професій не можуть бути дистанційними: заводські працівники, медсестри чи кухарі мають бути на місці. Майже дві третини працівників постійно працюють офлайн, повністю дистанційних — близько 10%, а найпоширенішим став гібридний формат.Ніколас Блум зі Стенфордського університету вважає, що важливу роль відіграє вік керівників: компанії з молодшими CEO частіше дозволяють роботу з дому. «CEO, яким під час пандемії було 40 років або менше, нині значно частіше мають у компаніях принаймні гібридний формат», — сказав Блум.Дистанційна робота дає гнучкість, економить час на дорогу й допомагає, зокрема, батькам та людям з інвалідністю. Але дослідження Гаррінгтон, Наталії Емануель та Аманди Палле показує і ризики: американці стали самотнішими й більш психологічно вразливими, а молоді працівники можуть втрачати навички, які формуються поруч із досвідченішими колегами. «Ви не формуєте навички, які здобули б особисто, і цей повільний процес у довгостроковій перспективі може робити людей менш продуктивними», — сказала Гаррінгтон.🇺🇦 В Україні дистанційна робота теж закріпилася, але не стала масовою нормою для всього ринку. Дистанційні вакансії становлять лише близько 5–6% від загальної кількості актуальних пропозицій на українському ринку праці. Водночас попит на такий формат значно вищий: близько 45% шукачів хотіли б працювати віддалено, якщо це дозволяє посада. Конкуренція за дистанційні вакансії може бути вп’ятеро вищою за середню на ринку, а в окремі періоди зростала майже на 50% за місяць.Війна додала віддаленій роботі не лише зручності, а й безпекового сенсу. Info Sapiens на основі опитування для ZOiS зазначає, що до пандемії дистанційно працювали 12% українців, а після повномасштабного вторгнення ця частка зросла приблизно у півтора раза. Формат особливо важливий для ВПО, жінок із дітьми та людей з інвалідністю.🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою