Назви міських просторів у Херсоні змінюються разом із містом.Тепер у нас є провулок Івана Білокура, який раніше називався провулком Крамського.Попередня назва була пов’язана з Іваном Крамським — російським художником XIX століття, представником мистецького об’єднання передвижників. Його ім’я використовували в радянській топоніміці як частину імперського культурного канону.У процесі перейменування провулок отримав ім’я Івана Білокура.Іван Білокур — український художник, життя і творчість якого були пов’язані з Херсонщиною. Він належав до мистецького середовища півдня України, працював у галузі образотворчого мистецтва та зробив внесок у розвиток регіональної художньої школи.Вшанування таких постатей повертає у міський простір імена митців, чия діяльність пов’язана не з чужими культурними центрами, а з українським півднем і Херсоном.Нова назва замінила ім’я представника російського мистецького простору на ім’я художника, близького до історії нашого краю.Так у топоніміці Херсона зовнішні культурні символи поступаються локальній пам’яті.Так формується сучасна топоніміка.
Сьогодні Петро Коберник та Катерина Цимбалюк не тільки боролися з ворожими фейками, а й розбиралися із питанням:'Чому частина людей звинувачує “своїх”, а не агресора?"
1. Психіці легше шукати близького винногоКоли людина живе під стресом, тривогою, втратою контролю, їй потрібне пояснення. Далекий ворог здається абстрактним, а місцева влада, сусіди, співгромадяни — видимі й доступні мішені.2. Ефект перенесення злостіБезсилля часто перетворюється на агресію до тих, хто поруч. Це типовий механізм у кризах.3. Втома від війниТривале напруження знижує здатність мислити системно. Люди починають шукати “просту відповідь”:“винні не ті, хто стріляє, а ті, хто не домовились”;“винні не нападники, а ті, хто опирається”.4. Ворожа інформаційна роботаРосійська пропаганда десятиліттями просуває наративи про “внутрішню провину України”, “громадянський конфлікт”, “усі однаково винні”. Її мета — розмити відповідальність агресора.5. Когнітивний дисонансЛюдині боляче прийняти, що зло може бути масштабним і тривалим. Тому психіка шукає комфортнішу версію: “не все так однозначно”.Повну версію слухай у форматі аудіо ⏩
‼️ Дистанційна вакансія у 28-й без досвіду роботи Шукаємо оператора НРК / Vampire — формат роботи повністю віддалений, без офісу та зайвих формальностей. Робочі зустрічі проходять у Discord, координація — через месенджери. Основний критерій — не балачки, а результат: виконане завдання і точність у роботі. Працюєш без окулярів, але бачиш далі, ніж більшість «офісних стратегів».Формат роботи: віддалений (де ворог просто так тебе не дістане)Графік: гнучкий, але інколи «горить»Обовʼязки:— доставляти «посилки» туди, куди курʼєри не їздять;— тримати звʼязок навіть тоді, коли його майже немає.Бонуси:— адреналін, який не продається в жодному барі;— команда, яка витягне, навіть якщо все валиться;— перекури після роботи зі смаком виконаного завдання.Без «офісу з видом на місто» та кави з альтернативним молоком. Зате з видом, який змінює хід подій. Якщо тобі від 18 до 24 і ти хочеш не просто «роботу», а вплив — ти знаєш, куди дзвонити.📞 +38 077 666 00 12Працюй дистанційно.Ставай разом з нами!📲 Підписуйся на 28 ОМБр в Instagram | X [Twitter] | Facebook | TikTok | YouTube➕ Наші вакансії
Потенційна ескалація в Естонії – це смерть НАТО. І путін це розуміє. Росіянам навіть не треба буде проводити там естонську версію так званої “есвео”. Утворення чергового квазі під назвою “Нарвська народна республіка” буде достатньо, щоб усе посипалось до біса. І якщо “найпотужніший оборонний альянс” не стане на захист суверенітету Естонії – він таки виявиться “паперовим тигром”, як його обзиває Трамп. Трамп, який зробив усе, аби знівелювати міць і потужність НАТО. І який тепер ображається, що НАТО не хоче допомогти бомбити Іран. То як вчинять країни-члени НАТО, якщо переодягнуті росіяни захоплять адмінбудівлі у естонській прикордонній Нарві? Туреччина вдарить по росії з тилу? Іспанські підводні човни вирушать топити російські? Може Угорщина відправить війська захищати естонців? Чи США відправлять спецназ захопити ботоксного діда, якому ще нещодавно американські військові стелили червону доріжку в Анкориджі? Оборонний альянс увесь в тріщинах. А Нарва його просто може добити. Тому з часом постане питання про створення нового глобального військового оборонного альянсу/союзу. А тепер здогадайтеся, без якої країни цей новий альянс уявити неможливо? Бо є лише одна країна у світі, яка може і вміє бити по росії. І робить це регулярно і дуже ефективно. Але тоді постане інше запитання: а чи потрібні левам паперові тигри?Сергій Притула. https://www.facebook.com/share/1C1JJP3y1G/
20-го лютого — День Героїв Небесної сотні. День людей, що вийшли на площу не заради подвигу, а заради гідності, свободи і права не боятися власної держави. Небесна сотня — не просто символ. Це люди: різні за віком, професіями, характерами. Усі мали звичайне життя, яке обірвалося в момент, коли історія перестала бути підручником.Є дні, які змінюють країну. 20-е лютого — саме такий день. День Героїв Небесної сотні. Революції гідності не віддаляються, як це зазвичай буває з історією. Вони залишаються у розмовах, у відчуттях, у слові «вибір».Небесна сотня — це історія не лише про втрату. Це історія про межу, після якої суспільство перестає бути просто населенням. Про момент, коли люди раптом усвідомлюють, що правила гри стосуються кожного. Ці люди не планували ставати символами. Вони просто не погодилися жити інакше. І саме тому їхня присутність у нашій пам’яті така жива й неспокійна.Пам’ять про Небесну сотню не схожа на музей чи монумент. Вона радше про внутрішній компас. У ті дні країна побачила людей, які стояли не за ідеології, а за відчуття справедливості.Сьогодні ми говоримо про пам’ять. Про вдячність. Про розуміння, що свобода ніколи не з’являється сама. Вона завжди носить чиїсь імена.Сьогодні варто не лише згадати. Варто на секунду зупинитися й визнати: багато речей, які зараз здаються звичними, мають дуже конкретну ціну. Час минає, але сенси залишаються. І головний серед них — людська гідність. За формулюванням у новинах чи календарі стоять реальні життя. Реальні голоси. Та реальні історії.
Юля Володимирівна Тєлєгіна яка стала Тимошенко та полюбила батьківщину після одруження.Першим бізнесом подружжя Тимошенків був підпільний прокат відеокасет.Політичну карʼєру почала в 1997 році, яку досі ніяк не закінчить без допомоги НАБУ.Завдяки діяльності на шкоду України намолотила бабуся бабла за СІМ скликань Верховної радоньки знищення України.Особисто написала 50 наукових праць, деталі яких нам розповіло НАБУ. ▪︎Юлія Володимирівна – лідерка партії «мохерових беретів».Було таке суспільно-політичне явище в постсоціалістичній Польщі – moherowe berety, такий собі відповідник сьогоднішніх «бабушек путіна», носійки сов. консерви під виглядом боротьби за традиційні цінності.А загалом для ЮВТ, цієї основоположниці українського популізму, життя приготувало круте піке – від «газової принцеси» через полум'яну опозиційну лідерку, яка, будучи при владі, здала Україну в газову кабалу кремля, до очільниці партії, що заперечує здоровий глузд і практики розвинених демократій.Ніхто не заперечує, що олдскульні бабусі під під'їздами потребують політичної сили. Але це означає також, що війна не лікує популістів і не зменшує популістські настрої в суспільстві. Може навіть статися, що навпаки. І медичний канабіс – це лише перший суспільний «поділ».Тобто вже можна говорити про силу, яка завжди гальмувала наші реформи повоєнного і воєнного часу. Просто тому, що в неї така функція – критика новацій і реформ. Хоч трохи від такого й ніяково, але це точно не сюрприз. Звичайна констатація.▪︎Юля Тимошенко – це не просто феномен країни, багатої на політичних аферистів, а й символічний аксакал, старожил, мастадонт, динозавр традиційної олігархополітики ще лазаренківських часів. Це одна з небагатьох уцілілих засновників системи топ-корупції й так званої «цинік-політики». Тимошенко – позачасове й позаситуативне явище в укр.політикумі. Там ніде проби ставити, але в неї всі вчилися навикам живучості й пронирливості навіть у час, коли, здавалось би, старичкам із минулого століття вже не місце.Це тому, що Юля – явище зі сфери політичної релігії, де віра заперечує аналіз. Структурно БЮТ будувався за принципом релігійної спільноти, об’єднаної пастором-авторитетом. Виборець Юлі – не раціоналізатор, а адепт, парафіянин, член бульбашки, який незважаючи на шторми й тектонічні зміни дійсності, досі перебуває в емоційно-емпатійному єднанні з Іконою. В цій парадигмі вороги Юлі – антихристи, а критикани – циніки й одержимі нелюбов’ю до Неї. На цій одержимості базується вся кар’єра Тимошенко, яка будучи типовим ліваком, умудрялася в кращі свої роки оберемками збирати націонал-патріотичний електорат Західної України, а також будучи неприхованим автократом, умудрялася подавати себе в іпостасі лідера демократичних сил.У динаміці стався вбивчий коктейль: кумир Помаранчевого Майдану наймала демона Медведчука, аби разом із гаспидом Януковичем скроїти Конституцію на двох. Навіть ролик «Всьо пропало» нікому не відкрив очі.Теперішня халепа «Батьківщини» свідчить про дуже просту річ: уся ця стара гвардія невиправна. За вікном може шелестіти інша ера й епоха – а вони все одно будуть рухатися звичнею лижнею, протореною ще в доісторичні часи бартерно-платного кучмізму. Тимошенко неабияк вписалася в моно-парламент саме тому, що зелені слугенята є гідними продовжувачами старої доларо-науки.▪︎За Кучми - сиділа.За Ющенка - ні.За Януковича - сиділа.За Порошенка - ні.За Зеленського - слідкуємо за анонсами.У сучасній політиці важко шукати систему, але ротація демократії в нас досі вимірюється тюремним режимом.▪︎Але треба просто розуміти, що НАБУ І САП можуть багато, але і у них є табу - Єрмак, Умєров, Юзік, інші ZEvip...Переступивши цю лінію, вони отримують знищення попри Європу і картонний майдан.Добре, що хоч Тимошенко можна...(Коломойський же сидить, а чому його подрузі не можна - В.С.)..Зелебоба Аі Андрій БондарОстап ДроздовРоман ОнишкевичОлександр Бригинець
Мова – це не про минуле, а про майбутнєТа мама в ліфті виховує дитину, яка через 15 років стане дорослою. Якою буде Україна через 15 років? Ми вирішуємо це зараз. Своїми щоденними рішеннями.Але якщо ми зараз виховуємо дітей російською, ми програємо майбутнє. Ми робимо це не через якісь об'єктивні перешкоди. Не через відсутність україномовного контенту чи шкіл. Ми робимо це через інерцію та небажання виходити з зони комфорту.Що робити?Перейти на українську. Просто перейти. Так, буде незручно. Так, перші місяці будете робити помилки, шукати слова. Ну і що?Почніть з публічних просторів. Із кафе, магазинів, дитячих майданчиків. Мозок пластичний. За кілька місяців регулярної практики українська стане такою ж природною, як була російська.Кінець війни не кінецьНавіть коли війна закінчиться, мовне питання не зникне. Росія не перестане бути нашим ворогом. Вони й далі намагатимуться нас асимілювати, розмити нашу ідентичність, довести, що ми «один народ».Головна зброя в цій боротьбі – мова. Поки ми говоримо українською, ми існуємо як нація. Поки наші діти ростуть з українською, у нас є майбутнє.Кожен раз, коли ви обираєте, якою мовою говорити зі своєю дитиною в публічному місці, пам'ятайте: це заява про те, на чиєму ви боці. Це ваш внесок у те, якою буде Україна через 10, 20, 50 років.Якщо цей текст переконає перейти на українську хоч одну людину, значить, я писала його недаремно після безсонної ночі.Якою мовою ви говорите?"На фото авторка @Viktoria Yesaulenko
Обіцяне по Херсонщині. Ще трохи є конкретики, але може згодомПо окупованій Херсонщині поліцейські із собаками разом із місцевими зрадниками проводять рейди - шукають українські супутникові антени, називаючи їх «х*хляцькими драконами». Люди кажуть, що наче є якийсь указ у найкоротший термін все прибрати. Потім, можливо, поставлять рашатарелки "мір". В адміністраціях йдуть скорочення. Частину активних колаборантів, які брали участь в пропагандистських акціях і сюжетах для телебачення, вже звільнили. Ті, хто залишився, переживають, що їх теж виженуть, тому активно вислужуються і теж про антени доносять. До речі, так вияснилося, що частина затятих любителів рф не бажають знімати українські тарілки.Людей на базарах в Генічеську, Скадовську, Чаплинці не багато. Раніше народ збирався за подачками – окупантською гуманітаркою. Але давно вже підгодованих не балують, можуть іноді в церквах щось прострочене від вояків кинуть.Багато говорять про дрони. Майже щовечора люди бачать сліди трасуючих куль. На жаль, поки що відчутного ефекту від дронів по районах не відзначається. Очевидно, більшість цілей не на Херсонщині а в КримуПочали оформляти будинки людей, які не перебувають на ТОТ і не мають можливості приїхати. Люди сподіваються на звільнення, і тоді їх фейкові оформлення будуть до одного місця. Але зараз маємо несподіваний результат - рускіє почали гризтися один з одним. Так, в селі "Х" один будинок займала розгвардія, їх виганяють, будинок оформлюють і як він буде використаний зараз не відомо. Під прицілом ще один будинок, де отаборився інший підрозділ. Це викликає конфлікти між різними рос силовиками.Серед вояк контрактників багато херсонських. У розмові пояснюють, чого в армію пішли. Це строковики 2025 року призову, які через півроку підписали контракт, оскільки вважають що все одно після строкової служби їх мобілізують, ще один фактор - гроші і нарешті через обіцянку не бути відправленими на передову. Поки їх використовують як мобільні вогневі групи проти дронів. В основному молодики 20-23 роки. Їх бачать по всьому окупованому півдню областіSerge Danylovhttps://www.facebook.com/share/16f8zcxB6p/
Бахмут впав. 70 тис. — як Ковель.Соледар впав. 10 тис. — як Новий Розділ. Авдіївка впала. 30 тис. — як Берегове. Мар’їнка впала. 9 тис. — як Тисмениця. Вовчанськ зруйнований. 17 тис. — як Вишгород. Торецьк зруйнований. 32 тис. — як Нетішин. Лисичанськ зруйнований. 95 тис. — як Бердичів. Рубіжне зруйноване. 56 тис. — як Первомайськ. Покровськ під загрозою. 60 тис. — як Нововолинськ. Костянтинівка під загрозою. 70 тис. — як Конотоп.Дружківка, Краматорськ, Слов’янськ — ще тримаються. Дружківка — 60 тис. — як Червоноград. Краматорськ — 150 тис. — як Кременчук. Слов’янськ — 100 тис. — як Рівне. Куп’янськ ще тримається. 27 тис. — як Обухів.Суми ще тримаються. 260 тис. — як Чернівці. Покровське ще тримається. 8 тис. — як Городенка. Я вам це говорю не для пафосу. А щоб ви зрозуміли масштаби розрухи, яку зараз переживає одна частина України. В той час, коли інша частина — робить вигляд, що нічого не відбувається.Це не просто міста. Це — люди, історії, школи, лікарні, кладовища, дерева, вікна, балкони, голоси, пісні, дитячі малюнки. І все це — вже знищено або буде знищено. Будьте людьми. Будьте українцями — на ділі, а не лише на словах.- Донадьте.- Прихистіть біженця.- Волонтерте.- Спитайте військового, що йому потрібно.- Долучіться до волонтерів, яких бачите навколо.- І допомагайте їм.Ви навіть не уявляєте, наскільки більше всього можна зробити, коли об’єднатися. І як легко все втратити, коли кожен лише про себе думає.PS. Про владу і всяких мідічєй навіть не згадуйте. Я - за смертну кару за корупцію в особливих розмірах.Взято з соц мережі
За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури скеровано до суду до суду обвинувальний акт стосовно колишньої директорки однієї зі шкіл обласного центру за фактом розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).Слідством встановлено, що у 2022 році обвинувачена, не маючи на це законних підстав, видала накази про преміювання працівників закладу середньої освіти. На їх підставі у липні-серпні було премійовано 56 працівників, причому розмір премій для кількох із них перевищував 100 тисяч гривень.Своїми діями ексдиректорка завдала збитків місцевому бюджету, розтративши кошти на загальну суму 2 млн 440 тис. грн.Ухвалою слідчого судді накладено арешт на 2 квартири обвинуваченої, будинок та земельну ділянку, загальною вартістю 6,85 млн грн. Також Херсонська міська рада як представник потерпілої сторони заявила цивільний позов на суму завданих збитків, який направлено до суду разом із обвинувальним актом.
