Психологія з Орхідеєю | Про людей, у яких є потреба щось комусь доводити Ч.2Уявіть дорослого ч...

Logotipo de la comunidad de telegram - Психологія з Орхідеєю
2024-07-14

Психологія з Орхідеєю

Número de suscriptores:
747
Fotos:
708 
Videos:
Enlaces:
19 
Categoría:
Religión
Descripción:
✨Психолог з християнськими цінностями✨ Контакти для зв'язку: @Nathalie_Orchid Письменниця 💌 https://t.me/nathalieorchid

Canal Психологія з Орхідеєю - @christianpsychology - №1070

Про людей, у яких є потреба щось комусь доводити Ч.2Уявіть дорослого чоловіка 45 років,який у супермаркеті доводить касиру, що акція була не так написана.Не тому, що зекономить 7 гривень.А тому, що його не можна помилково не визнати правим.Це не про гроші.Це про старе відчуття: «Якщо я зараз промовчу — мене знову знецінять».Люди, які впевнені в собі, майже ніколи не доводять.Вони можуть не погоджуватись, мати іншу думку, залишитись у тиші.Бо їхнє «я є» не залежить від перемоги в діалозі.А от ті, хто виглядає «сильними», але постійно воює за правоту —зазвичай дуже вразливі всередині.Що відбувається в психіці простими словами?У дитинстві: «Мене не чують, значить, я мушу кричати або доводити».Формується переконання: «Моя цінність = моя аргументація».У дорослому віці будь-яка незгода сприймається як загроза існуванню.Вмикається реакція:-бій (доведення, агресія);-або втеча (замикання, образа);-або завмирання (внутрішній сором).Це автоматичний процес, а не свідомий вибір.Клієнтка, успішна, освічена, керівна посада.У житті — постійні конфлікти.Відчуття, що її «не поважають».На одній із сесій вона раптом сказала фразу: «Я відчуваю, що якщо не поясню — мене не існує».І ми вийшли на спогад: у дитинстві її емоції ніколи не сприймали серйозно.Вона мусила логічно доводити, що їй боляче.Тіло це запам’ятало.І тепер кожна незгода = загроза.Після кількох місяців роботи вона сказала: «Я вперше в житті можу мовчати і не відчувати, що мене стирають».Це і є дорослішання психіки.Важливий нюанс! Перестати доводити — не означає стати пасивним.Це означає:* не плутати власну цінність із чужою згодою;* не воювати там, де можна бути;* не захищати те, що вже має право на існування.Найбільше доводять:- ті, кого мало чули;- ті, кого часто виправляли;- ті, кого любили умовно;- ті, кому доводилось «бути дорослим» занадто рано.І це не вирок.Це запрошення до глибшого контакту з собою.І наостанок — питання до вас.У яких ситуаціях ви ловите себе на бажанні довести, навіть коли це вже не має сенсу?Що ви насправді намагаєтесь у цей момент врятувати: істину — чи себе?Тут точно є люди, які впізнають себе.#дитячітравми
220
26-01-29 12:16