Canal Психологія з Орхідеєю - @christianpsychology - №1072
Питання: "Ми з чоловіком у шлюбі вже 9 років. В весь цей час у мене якась "манія" обіймашок)) Я йому буквально не даю проходу - не хочу випускати із обіймів, хочу якомога довше полежати зранку або серед дня. Він уже хочу щось іти робити, а я благаю: "Ну, ще трошечки". Чому це у мене так?"Відповідь:Ви, напевно, дуже тактильна людина, і це повністю нормально. Дотики - це Ваша мова любові. Так Ви відчуваєте і віддаєте любов, відчуваєте безпеку, спокій. Але тут може бути кілька дуже важливих моментів:🔹в дитинстві у Вас можливо було мало обіймів, тому зараз наче хочеться надолужити все;🔹обійми можливо допомагають Вам справитися із стресом і почуватися захищеною.🔹 у дитинстві можливі Ви не відчували себе захищеною, що Вас люблять, тому зараз іде компенсація з чоловіком.В таких випадках до природної, вродженої тактильності, додається набута, яка часто заважає і тому потрібно над нею працювати;🔹 люди можуть бути з різним рівнем тактильності, тобто стільки, скільки комфортно Вам, може бути забагато для Вашого чоловіка.Що з цим можна зробити: 1️⃣ Домовитися з чоловіком про ту кількість часу, яка комфортна для обох. 2️⃣ розібратися в причинах: швидше за все, це пов'язано з дитинством, компенсацією і стресом. Якщо щось з цього про Вас, потрібно подумати, як Ви можете самі справлятися зі стресом, сама давати собі спокій, любов і безпеку. Бо часто буває, що в дитинстві такого не вчили і в шлюбі це може стати проблемою.Рекомендую: попрацювати із психологом над проблемами дитинства (якщо вони є), і для того, щоб навчитися менше компенсувати відсутність любові до себе за допомогою чоловіка, так як це йому заважає і давати це собі самій. Оскільки якщо цього не навчили в дитинстві, буває досить складно навчитися цього самому, бо немає ні уявлення, ні прикладу.#питаннявідповіді
171
26-02-06 10:39