CHORNOBROVA KAROOKA

Тінь лисиці - Джулі КаґаваМоя оцінка: ★★★★☆Мені сподобалось — це дуже непоганий початок трилогії. В нас тут є: ▫️загадкове пророцтво та могутня реліквія;▫️сонячна кіцуне та буркотливий вбивця демонів;▫️вимушена близькість та спільна подорож;▫️команда «випадкових» союзників;▫️та таємниця, яка може все зруйнувати. Я чомусь очікувала, що це буде щось середнє між складним політичним фентезі і роментезі, від якого хочеться пищати і дриґати ніжками (як це було в мене з «Червоною зимою»). Але по суті це радше пригодницька фентезі-мандрівка з купою зупинок, на яких герої дають бій новим демонічним істотам, дізнаються нову легенду чи зустрічають нових союзників.⛩ Світ добре написаний. Я не так давно відкрила для себе книжки на основі японської міфології, але виявила, що мені це подобається. Тут є йокаї, камі, демони, древні прокляття, магія крові, старі храми, самураї, мисливці на демонів, відьми, примари та небезпека, яка нависає над світом і стає все ближчою. Можливо, можна було б більше вдатись в геополітику та детальніше розповісти про клани (ми дізнались про них лише основне), але загалом мені це не муляло — все було чітко і зрозуміло, інформації достатньо, щоб не ставити питань, на які немає відповіді. Книжка дуже атмосферна і добре продумана. Але читати було цікаво здебільшого через героїв. 💝 Юмеко — наполовину людина, наполовину лисиця-йокай. Вона виросла в ізольованому храмі серед ченців, які навчили її ховати свою природу та контролювати дар ілюзій. Вона допитлива, не розуміє сарказм та має схильність довіряти незнайомцям і робити їх своїми друзями з перших хвилин. Вона недосвідчена, але не безпорадна; наївна та добра — але не дурна. Мені дуже сподобалось, що живучи в світі, де майже кожен вважає, що м’якість — це слабкість, вона доводить протилежне, адже її співчуття не означає, що вона не бачить небезпеки — воно означає, що Юмеко не хоче ставати такою ж жорстокою, як світ навколо. І це не раз рятує її та друзів. 📼 Тацумі — самурай Клану Тіней, якого виховували як ідеальну зброю. Він небагатослівний, дисциплінований, холодний і носить меч, у якому замкнений демон, що хоче вибратись на волю. Тацумі не може дозволити собі сильно злитися, боятися, любити чи втрачати контроль, бо емоції — це те, що може використати демон, щоб підкорити його своїй волі. І от Юмеко і Тацумі — кожен з власним заданням — змушені триматись разом в подорожі, прикриваючи одне одному спину. Вона його обманює, він хоче її вбити, і вони обоє такі: «нічого особистого, просто бізнес», і я така: «такі ви брехунчики в мене 🙂 ».✨ Другорядні персонажі теж прикольні. Вони не зовсім друзі, не зовсім союзники, і не зовсім ті, за кого себе видають. Цинічний ронін, благородний воїн та самурай з прихованими мотивами — і всіх їх причарувала загадкова дівчина, яка з усіх сил намагається приховати хвіст і лисячі вуха. Що сподобалось не так сильно, як я очікувала?💚 любовна лініяЯ розумію, що це перша книжка з трьох, і що це янґ едалт, і що любовна лінія тут не головна, але мені хотілось трошки більше взаємодій Юмеко і Тацумі, бо ми отримали лише декілька натяків на почуття, які починають зароджуватись (ДАЙТЕ МЕНІ КОХАННЯ, ХІБА Я ТАК БАГАТО ПРОШУ? 😔 ). 🚪 антагоністи Тут є справді сильні персонажі-поганці, яких буде дуже важко перемогти. Але їм трохи бракує об’єму. Я розумію, що вони хочуть сувій, владу, хаос і здійснення свого бажання. Але це по суті єдине, що ми про них знаєм. Типу… зла людина / істота, яка хоче покришити людство на салат, є, але що за цим стоїть — не дуже ясно. 🗡 багато екшнуВелика кількість битв, втеч від небезпек та постійний порятунок від монстрів — це те, що мене трохи втомлює в книжках. Тут цього було не критично багато, але хотілось би ще трошки менше. Другу книжку однозначно буду читати — хоч фінал першої і був досить передбачуваним, мені все одно цікаво: як герої виберуться з цієї ситуації? чого очікувати від любовної лінії? чим все завершиться? Дуже чекаю продовження 👀Видавництво: 🌟 Лабораторія#тінь_лисиці_джулі_каґава#відгуки_chornobrova_karooka

Місто Попелу - Кассандра КлерМоя оцінка: ★★★★☆456 сторінок за день? Можу, вмію, практикую 🙂Друга частина сподобалась мені навіть більше, ніж перша, та і читалась в рази легше. 📖 Сюжет дуже цікавий: конфлікти, битви, погоні, викрадення і вбивства, більше політики і заплутаних родинних таємниць, старі образи, нові сили, ревнощі, зради і кардинальні зміни, до яких ніхто не виявляється готовим. Мені сподобалось, як тут ростуть і розкриваються герої. ⚔ Джейс моментами все ще засранець, якому варто було б зійти зі шляху саморуйнування, але його можна зрозуміти. Він більше не знає, хто він, не може довіряти самому собі і розривається між бажанням бути важливим і потрібним та прагненням чинити правильно. 🗡 Саймон починає здаватись ледь не найцікавішим персонажем серед усіх. Те, як він потроху стає частиною надприродного світу. Як поступово розуміє, що, можливо, отримати щось справжнє, важливіше, ніж отримати те, що хочеш. За ним і його «смугою невезіння» дуже цікаво спостерігати (звучить так, ніби я не дуже хороша людина, але що я зроблю? 😒)Алек, Магнус, Ізі, Люк… Чим більше я дізнаюсь про них, тим більше люблю 😊📖 А от з Клері в мене так і не складається — я справді намагаюсь її зрозуміти і полюбити, але вона продовжує мене бісити. Тим, як в найбільш небезпечних і непідходящих для цього ситуаціях не слухає нікого і робить по-своєму. Тим, як створює навколо себе драму — куди б не пішла. Тим, як намагається всидіти на всіх стільцях, а потім дивується, чому ж всім боляче. Знову ж таки, їй 16, вона не має бути емоційно зрілою. Але, якщо згадати, скільки фентезі про адекватних 16-річних я прочитала, то вік перестає на 100% пояснювати її поведінку. Ой, кароч, просто вона — не дуже моя героїня 😕А ще... 😕 Після двох книжок серії я все більше переконуюсь в тому, що дуже часто найбільші сюжетні повороти не виростають із історії, а просто падають з неба. Я маю на увазі, що книжка часто не веде нас до певних подій. Наприклад, коли тут відбулась одна важлива річ (назвемо її, кхм, «трансформацією»), я не отримала майже жодних тривожних дзвіночків, що герой перебуває у серйозній небезпеці саме такого типу — якісь речі не пояснювались взагалі, про якісь йшлось одним реченням, а потім авторка така бум — і дістає з кишені нове правило світу — саме в той момент, коли це правило потрібне, щоб перевернути життя персонажа з ніг на голову. Типу шо це взагалі? Чому я замість «Вау, яка трагедія для героя» думаю: «Перепрошую, шановні, а ми коли взагалі дізналися, що так можна?» 🙂А ще, якщо ми вже говоримо про речі, які викликають в мене питання… 😔 То давайте поговоримо про любовну лінію. Я навіть не про трикутник — я вже змирилась, що ми будемо мусолити його ще одну книжку, хоча в жодні почуття між ким-небудь з учасників я не вірю. Я більше про «заборонене кохання» (Боже, як складно ділитись враженнями без спойлерів 😱). З одного боку я розумію, що почуття не вимикаються за командою і що герої не можуть миттєво перестати хотіти одне одного лише тому, що дізнались щось, що робить їхнє кохання неможливим. А з іншого — я дивлюсь на їхні взаємодії з виразом кота, який от-от почне давитись шерстю (бо не стільки важливо те, як все виявиться насправді, як те, у що вони зараз вірять). Для мене головний парадокс читання цієї серії полягає в тому, що є багато речей, які мені не дуже подобаються, але при цьому є значно більше речей, які подобаються, і мені хочеться читати далі, бо ця історія викликає емоції. Я злюсь, я обурена, я не завжди вірю в логіку того, що відбувається, але навіть не думаю про те, щоб не читати далі.Видавництво: 🌟 РМП.С. На сайті видавництва можна придбати комплект з трьох або чотирьох книжок підциклу «Знаряддя Смерті» зі знижкою 25%.#місто_попелу_кассандра_клер#відгуки_chornobrova_karooka

Місто Кісток - Кассандра КлерМоя оцінка: ★★★★☆Я шкодую, що не читала цю серію раніше — років 10 тому я б пищала від цієї історії ще більше😏🧐 Сюжет дуже захопливий, а атмосфера — неймовірна: це все ще великий і шумний Нью-Йорк, але поруч зі звичайними людьми, видатними памʼятками та сповненими нічних розваг закладами існує інший, прихований світ, який всього лише за один вечір відкриває для себе 15-річна дівчина. Тут є нефіліми, демони, вампіри, фейрі, перевертні, чаклуни та інші нижньосвітці. І ніби цього всього мало, Клері також стикається зі зникненням мами, загадковим Інститутом, магічними артефактами, могутніми рунами, любовним трикутником та привабливим білявчиком, який любить сарказм, а мав би любити терапію. Тут є прекрасні герої, які стають командою: 🌺 Джейс — саркастичний, красивий, травмований і настільки впевнений у власній привабливості та дотепності, що іноді хочеться вручити йому дзеркало, щоб він міг хоч трохи поговорити з людиною його рівня. Він жартує, коли йому страшно, фліртує — коли не знає, що сказати, поводиться зухвало — коли не хоче показати, що йому боляче. Він не просто «поганий хлопець», він — дитина, яку вчили бути зброєю, а потім змусили повірити, що любов завжди приносить біль і втрату. 🌺 Алек — замкнений, відданий, подекуди ревнивий, і напружений —настільки, що хочеться помасажувати йому плечі і попросити подихати животиком.🌺 Ізабель — яскрава, ефектна, бойова, гостра на язик і дуже слейна.🌺 Саймон — добрий, турботливий і людяний. Він не знає правил нового світу, не має рун, не вміє битися, не розуміє, чому його найкраща подруга раптом постійно зникає з гарячим блондином, але все одно йде за нею. Він боїться, ревнує, злиться, відчуває себе зайвим, погоджується на менше, але все одно залишається поруч і лізе в небезпеку навіть знаючи, що вразливий, бо не може покинути тих, кого любить. 🌺 Клері… Ну з Клері в мене складні стосунки, бо вона трохи дратує. Вона імпульсивна, іноді лізе туди, куди їй прямо сказали не лізти, не завжди слухає людей, які знають про небезпеку більше. Але мені сподобалось те, що відкривши для себе інший світ, вона не стала одразу безстрашною і непереможною. Вона боїться, не хоче втратити те, що в неї вже є, намагається розібратись, як тут все працює, і не стає автоматично геніальною воїтелькою. Може це звучить дивно, але приємно було побачити, що вона за перші 100 сторінок не опановує руни, зброю та секрети Інституту. І мені сподобалась динаміка між ними усіма — дражнилки, ревнощі, недовіра, підтримка, образи та потреба бути прийнятими.Чому не 5 зірочок?😐 Стрімкий розвиток стосунків між героями — я навіть не зрозуміла, звідки взялись поцілунки, бо до цього було лише декілька натяків на симпатію, а потім герої раптом беруть і поводяться так, ніби оці кохання-зітхання були там завжди. Мені не вистачило глибини і хімії. Я розумію, що вони — підлітки, але я взагалі нічого не відчула до любовної лінії (до жодної з любовних ліній, якщо бути чесною, а той трикутник — взагалі щось вкрай дивне).😱 Я розумію, що це перша книжка у дуже великому всесвіті, але мені хотілось трошки менше біганини і трошки більше ясності, бо, якщо чесно, моє уявлення про світ після цих 528 сторінок дуже і дуже туманне. 😳 Книжка дуже динамічна. Тут так багато подій та локацій, що вже десь після половини я трошки втомилась — герої постійно кудись біжать і / або з кимось бʼються, одні відкриття нашаровуються на інші, за зміною декорацій важко встигати, а світоустрій розкривається буквально по одному факту за раз — саме тоді, коли ситуація цього потребує.З одного боку — тобі цікаво, тобі захопливо, тобі хочеться ще. А з іншого — ти починаєш бачити, що частина сюжетних рішень існує лише для того, щоб додати драми та забороненості романтичній лінії, а також змусити тебе негайно брати другу книжку.(ну я так і зробила, одразу почала другу, всім до побачення 🙂)Видавництво: 🌟 РМП.С. На сайті видавництва можна придбати комплект з трьох або чотирьох книжок підциклу «Знаряддя Смерті» зі знижкою 25%.#місто_кісток_кассандра_клер#відгуки_chornobrova_karooka

Мисливці за душами - Тіна Кепке Моя оцінка: ★★★★★Книжка прекрасна, нічого іншого я не хочу чути — якщо вона і має якісь недоліки, то я обираю заплющувати на них очі 😏Це дуже легеньке готичне роментезі. Тут є: 🌼похоронне бюро та вікторіанський будинок з вампірами, привидом, вовкулакою та відьмою; 🌼жива небіжчиця, яка відкусить вам голову, якщо назвете її «зомбі»; 🌼хлопець, який виріс у родині мисливців за надприродними істотами; 🌼і складне прокляття, яке випадково повʼязало цих двох, викарбувавши їхні імена на серцях одне одного. І хоч антураж досить темний, не варто чекати нічого моторошного чи важкого, бо темрява тут скоріше для декорацій, монстри — дуже милі, а головна загроза для Катріни — це не мисливець, який був навчений вбивати таких, як вона, і навіть не серія загадкових зникнень, яку їй належить розслідувати, а її власні почуття, які ні з того ні з сього в неї зʼявились. Жахлива ситуація, я згодна🙂Книжка така світла, добра, тепла та ніжна, що я майже всі 432 сторінки сиділа з усмішкою від вуха до вуха. 🏠 В Катріни чудова родина. Так, це хаотична компанія надприродних істот із різними здібностями, характерами й уявленнями, і так, вони можуть лякати сторонніх, сваритися й поводитися дуже дивно, але між ними відчувається любов.🧴 Катріна — дотепна, подекуди різка й не дуже зацікавлена в тому, щоб усім подобатися. Вона вважає відсутність сильних емоцій перевагою, бо після смерті більше не мусить переживати біль, страх, ревнощі й тривогу. Але разом із неприємними почуттями вона втратила частину здатності відчувати радість, близькість і справжній зв’язок з іншими.І коли її серце починає робити дуже дивні речі поряд з Тейтом, хочеться пищати і дриґати ніжками 😊🗡 Тейт — значно м’якший, уважніший і відкритіший за Катріну, хоча теж має власні травми та упередження.❤️ Мені дуже сподобалась їхня динаміка — тут є фактично все, що я люблю: заборонене кохання, буркотунка і сонечко, slow burn, фальшиві стосунки, одне ліжко, а вимушена близькість написана просто неймовірно — магічний зв’язок буквально не дозволяє героям розійтися по різних кімнатах і продовжувати ненавидіти одне одного на безпечній відстані. І з одного боку, це створює багато кумедних ситуацій, а з іншого — допомагає їм побачити одне одного в різних станах і поступово зруйнувати ті образи, які кожен для себе створив.Дуже давно любовна лінія не викликала в мене таких емоцій (ще з часів Шіро і Емі), і якщо ви раптом чули високочастотний писк невідомого походження — то була я 😈Книжка дуже легко читається — я проковтнула її за добу. Тут є короткі конфлікти, сімейний хаос, магія, романтична напруга й достатньо подій, щоб історія не стояла на місці.Обʼєктивно є декілька мінусів — я про них розповім у декількох реченнях, але, як я вже казала, мені книжка сподобалась настільки, що я вирішила не знижувати оцінку. ✨ Світоустрій досить поверховий — хотілося більше дізнатися про саме надприродне суспільство: як різні істоти співіснують, звідки взялися мисливці, як працюють їхні правила, чому звичайні люди нічого не помічають і так далі.✨ Часом здавалось, що деякі сюжетні лінії лишились трошки покинуті та забуті — я не скаржусь, я дуже рада, що побачила стільки взаємодій Катріни та Тейта (вони мої любімки), але іноді я ловила себе на думці, що і розслідування, і Смерть, і передбачення, і те, що з самого початку повʼязало героїв (я не про прокляття — просто не знаю, як все не заспойлерити 😔) відійшли на другий план — хотілось більше руху в цих напрямках. Але, з іншого боку, це дилогія, тож я очікую побачити більше всього цього у другій книжці. З нетерпінням чекаю продовження історії живої небіжчиці та мисливця 😏Видавництво: 🌟 READBERRYП.С. Нагадую, що з промокодом chornobrova можна отримати знижку 20%.#мисливці_за_душами_тіна_кепке#відгуки_chornobrova_karooka

Принцовий гамбіт - К.С.ПакатМоя оцінка: ★★★★★Це було добре. Дуже добре. Прекрасно (в рази краще, ніж перша частина, на яку я трохи фукала). Емммм... (якщо подумати, то ця остання ремарка знижує рівень моїх компліментів — забудьте про фукання, не було такого).📖 В другій частині все ще багато важких тем на кшталт рабства, сексуального й фізичного насильства, тортур та експлуатації неповнолітніх, але їх значно менше, ніж у першій книжці, та і сприймались вони мені легше. ⚔ Мені дуже сподобалось, що історія почала ставати масштабнішою і складнішою: політичні ігри тут заплутаніші, другорядні персонажі розкриваються та набувають більшого значення для сюжету, а Лоран і Дамен починають взаємодіяти не лише як принц і раб, а як двоє командирів, яким доводиться покладатися одне на одного. А ще тут значно більше динаміки — подорожі, військові табори, засідки, переговори, штурми й постійна зміна сил.👑 Я трошки перевзулась і почала любити Лорана. По-перше, він неймовірний стратег — те, як він передбачає реакцію ворога, прораховує все на декілька ходів наперед і змушує всіх діяти за підготовленим сценарієм, викликає захоплення (десь тихо плаче один Дамен, який про все дізнається пост фактум).По-друге, в нього є власна травма, а також багато сумнівів і недовіра до людей як базове налаштування. Йому складно просити про допомогу і відкриватись — він далеко не ідеальний, і саме через це він подобається.🎩 Дамен в цій книжці теж відкрився для мене по-новому. Можливо, він не настільки витончено розумний, як Лоран, але добре розуміється на війні та людях. Він чудовий командувач, який може і поле бою оцінити, і прихильність солдат завоювати. Мені також сподобалось, що він починає потроху бачити рабовласницьку систему з іншого боку (хоча, будемо чесними: його подвійні стандарти все ще з нами в одній кімнаті).📜 Саме за рахунок того, що Дамен і Лоран настільки різні, їхній союз дуже органічний — Лоран бачить пастки, які Дамен може пропустити, а Дамен розуміє людей там, де Лоран очікує лише зради.✨ І любовна лінія тут просто прекрасна. Те, як поступово будується довіра. Те, як кожний маленький прояв ніжності має вагу. Те, як потяг існує вже давно, але близькість формується через повагу та поступове руйнування хибних уявлень одне про одного. І саме тому, коли читаєш про їхні стосунки в другій книжці, розумієш, що в третій доведеться хапатись за голову, бо правда наздожене і вкусить обох за дупу.Для мене ця частина — на 5 зірочок. Дуже сподіваюсь, що заключна книжка буде такою ж хорошою 😋Видавництво: 🌟 Богдан#принцовий_гамбіт_к_с_пакат#відгуки_chornobrova_karooka

Нові книжечки від READBERRY 🌟💋 Вічерлі — це перша частина однойменної янг едалт роментезі серії Анналізи Ейвері, у якій на нас чекають альтернативний Лондон епохи Регентства, відьомська атмосфера, магічні випробування, вимушений союз, заборонене кохання, а також інтриги, зради та таємниці.✍🏼 Дочка Хранителя вогню — це напружений янг едалт трилер, який входить до спільного всесвіту романів Буллі Енджелін про Шугар-Айленд, але його можна читати як окрему завершену історію. 18-річна Доніс Фонтейн опиняється у вирі смертельно небезпечного розслідування, а за кримінальною інтригою стоїть глибока історія про ідентичність, приналежність, родинну пам’ять і складний вибір між пошуком правди та захистом близьких. 😈 Запеклі вороги— це друга частина супергеройської янг едалт трилогії «Ренегати» Марісси Маєр, у якій межа між героями та лиходіями розмивається ще більше. На нас чекають моральні дилеми, приховані особистості та закоханість, яка розквітає між людьми, що перебувають по різні боки барикад.❤️‍🔥 Мисливці за душами— це перша частина готичної паранормальної дилогії «Мисливці за душами»» Тіни Кепке. Це похмуре, романтичне й водночас іронічне міське фентезі про 18-річну Катріну Сміт, яка вже рік як жива небіжчиця і цілком комфортно почувається у своїй родині вампірів, відьом та перевертнів, доки по сусідству не оселяється Тейт Вокер — нащадок мисливців на надприродних істот. Тут мають бути вороги, які стають закоханими після того, як опиняються пов'язаними нерозривним зв'язком, чорний гумор, ексцентрична родина та атмосфера, що нагадує «Сімейку Адамсів».Яку книжку ви обрали б для себе? Тиць на відповідну реакцію (і ❤️ — якщо всі, та 👀 — якщо не зацікавила жодна)*ці та інші книжечки READBERRY можна купити зі знижкою -20% з промокодом chornobrova

Усе на кону - Дженніфер Лінн БарнсМоя оцінка: ★★★★☆Що мені сподобалось?✨ темп і ставкиКороткі розділи, постійний рух, багато маленьких гачків, які змушують тебе думати «ну я ще тільки один розділ», а потім прийти до тями через пів книжки (я 240 сторінок за раз прочитала — я знаю, про що кажу). Тут з такою швидкість зʼявляються нові зачіпки, а розслідування змінює напрямок, що іноді навіть трохи складно встигати за сюжетом — доводиться будувати нові версії, міняти свою думку, підозрювати одних, потім інших, а потім сидіти з обличчям «бляха, ну це ж було надто очевидно — ага, було, і саме тому я про це не думала» — помилка новачка, хоч я і не новачок 🐸 *тяжке зітхання*✨ команда В цій частині герої вже не просто купка підлітків із унікальними здібностями. Це вже «віднайдена родина», де в кожного є свій біль, свої захисні механізми і своя роль у групі. Вони захищають одне одного, допомагають і підтримують — навіть якщо не дуже це вміють. І мені сподобалось, що авторка не намагалась знову і знову піднімати тему любовного трикутника — вибір зроблено, всі живуть далі, ну чи принаймі намагаються. ✨ атмосфераКазино, гроші, шоу, цифри, які виглядають як випадковість, але не є нею. Мені сподобалось, що Лас-Вегас був не просто декорацією, на фоні якої розвивались події, а одним великим місцем злочину. 💫 великий фінал, який вже видно на горизонті Хоч всі три книжки і можна читати окремо, через всю серію проходить одна важлива сюжетна лінія, до розвʼязки якої ми нарешті наближаємось — я дуже хочу побачити, чим все завершиться. Що не дуже сподобалось? 📚 Початок давався мені трохи важко, бо на перших 70 сторінках в нас були вже декілька жертв та декілька підозрюваних, і я постійно плуталась, бо не могла згадати, хто є хто.💫 Крім того, в цій частині я вже декілька разів ловила себе на думці про те, що все виглядає занадто нереалістичним і занадто зручним для сюжету — місцями забагато драматичних збігів і особистих зв’язків. Ми кожного разу опиняємось у розслідуванні, яке цілком випадково є максимально близьким до когось з героїв, і іноді виникає відчуття, що світ серії занадто тісний. Усі секрети, травми, вбивці й родинні історії майже ідеально сходяться в одній точці.Але, я цю серію все одно люблю — кожного разу, коли в мене трапляється хоч натяк на нечитун, вона повертає мене до читання. І хоч до цих книжок і можуть виникати певні питання, я обираю не чіплятись до логіки системи — просто прийняти правила серії і насолоджуватись. З нетерпінням чекаю наступну частину 😏Видавництво: 🌟 READBERRYП.С. Нагадую, що з промокодом chornobrova можна отримати знижку 20%.#усе_на_кону_дженніфер_лінн_барнс#відгуки_chornobrova_karooka

Я вже трохи говорила про своє ставлення до перекладу та адаптації тексту, в якому згадуються росіяни, коли писала про «Хімію кохання» (можете тицьнути і почитати, якщо пропустили)Моє ставлення до того, що в українському виданні книжки Ріни Кент російську мафію замінили на італійську, — негативне (сюрпризів не буде🙂)🌺 І ні, це не тому, що я дуже тримаюся за «авторський задум» в тій частині, де пані Кент пише про росіян, і я, ну, знаєте, хотіла б про них почитати і українською 😐Ні. Я просто ілюзії не люблю. Мені не подобається, коли українському читачеві дають те, що йому буде легше проковтнути, в той час як на реальність це ніяк не вплине.😔У всьому світі ці книжки читали й читатимуть як історії, в яких російська мафія відіграє не останню роль. Можна, звичайно, закрити на все очі, вийти з інтернету і читати книжку з твердим переконанням, що там справді італійці, але ідея досить сумнівна, бо там, ну, не вони (яка я капітанка Очевидність).Крім того, для мене є різниця між ситуацією, коли авторка колись написала щось, що їй тоді здавалось нормальним, а потім переосмислила, припинила про це писати й пішла далі. І ситуацією, коли авторка продовжує писати про це і досі. Переписати минуле неможливо. Але припинити... чекайте, як я там казала минулого разу? о, займатись інтелектуальною мастурбацією на російську мову, культуру і історію... — цілком можливо.🐸І так, ви можете сказати, що її книжки класні, і що я кажу, що ми нічого без них не втратимо, відбувається лише тому, що я не розумію, що ми взагалі втрачаємо.І я з вами погоджусь — я майже не читала цю авторку, я не знаю її так добре, як знають ті читачі, які знайомі з її всесвітом, тому ці книжки для мене і не становлять особливої цінності — вони що є, що нема. Це правда, і було б по-дурному це не визнати. І, можливо, вона справді круто пише, але для мене це не перша авторка, від якої я відмовляюсь притримуючись думки, що світ не закінчується на авторах та авторках, які знову і знову повертаються до російської теми.😐На мою думку, простіше й чесніше — не тягнути в українську видавничу сферу тих, хто пише про російське, а потім адаптовувати це під нас. Книжок багато. Не обов’язково купувати права саме на ті, під які читачам треба буде стирати пам'ять, а самі книжки — перекроювати.Тому ні, заміна російської мафії на італійську для мене не вирішує проблему. Мені б хотілося, щоб видавництва не підчищали текст під наш комфорт, а просто не приносили на полиці те, що доводиться так старанно відмивати ще до виходу.#питання_відповіді

Самотність Мередіт - Клер АлександерМоя оцінка: ★★★☆☆📚 Це дуже дивна книжка. Не в поганому сенсі дивна, ні — з одного боку, вона дуже тиха, затишна та обережна, але в той же час її складно назвати комфортною через велику кількість важких тем. ✨ У Мередіт є хороша робота, улюблений кіт Фред, найкраща подруга Сейді, онлайн-спільнота як коло підтримки, книжки, пазли та випічка. А ще в неї є травма, через яку вона три роки не могла вийти за межі свого будинку. ❤️ Темі ментального здоровʼя приділяється дуже багато уваги, але при цьому історія не перетворюється на мотиваційний плакат чи драму заради драми. Зцілення Мередіт — це не диво, яке відбувається за одну ніч. Іноді вона робить крок вперед, а потім — два назад. Іноді вона не просить про допомогу, коли мала б. Іноді звинувачує себе, злиться, розчаровується, а потім змінює стратегію і пробує ще раз. Її шлях — не лінійний, і через це ти в нього віриш.☕️ Сама Мередіт — розумна, іронічна, турботлива, місцями вперта, часто — закрита і недовірлива, але ніколи не самотня. Так, вона живе сама. Так, вона не виходить із дому. Але в неї є люди, які приходять, пишуть повідомлення і залишаються поруч, не намагаючись рятувати її. Це книжка про дружбу, про сестринство, про ту сімʼю, в якій ти народжуєшся, і про ту, яку обираєш сам, про зцілення і про те, що травма не зникне, якщо ти просто сховаєшся від світу, адже ізолюватися від самої себе неможливо.✨ Книжка дуже повільна. Авторка багато часу приділяє побуту, внутрішнім роздумам, дрібним змінам у стані героїні, а більшість подій відбуваються в стінах будинку Мередіт. Для когось це буде перевагою. Для когось — недоліком. Особисто мене десь на ~70% книжка почала втомлювати — зʼявилось відчуття, що історія надто затягнута, і хотілось вже якнайшвидше побачити фінал. Саме через це я поставила їй лише 6/10. Але взагалі не шкодую, що прочитала💫Видавництво: 🌟 Книголав#самотність_мередіт_клер_александер#відгуки_chornobrova_karooka

Індіґо Рідж - Девні Перрі Моя оцінка: ★★★★★Я читала цю книжку пару років тому і поставила їй 8/10, а зараз навіть підняла оцінку до девʼятки, бо мені сподобалось ще більше, ніж коли читала вперше😏Вся серія прекрасна, але перша частина — одна з моїх улюблених. ✨Сильна, кмітлива, хоробра, чуттєва Вінн. ✨Мужній, галантний, турботливий, гарячий Гріффін. ✨І дуже комфортна історія про красиві, гармонійні стосунки двох людей, які не планували ні закохуватись, ні звʼязувати себе довгостроковими зобовʼязаннями, але змінили свою думку, коли зустріли одне одного.💫 Мені дуже сподобалось, що в Гріффа та Вінні дуже адекватні стосунки — чіткі домовленості словами через рот; можливість відстояти себе та свої кордони без страху, що сварка неодмінно стане причиною віддалитись одне від одного, якщо не розійтись остаточно; схильність визнавати власну неправоту, а не тішити своє его, доводячи хибну точку зору; намагання знайти способи поєднати два різні стилі життя так, щоб це спрацювало для обох з пари. Загалом між ними дуже багато вразливості, підтримки, турботи і відчуття, що все складається, саме так, як має.📚 Окремо хочу відзначити, що розв’язку детективної лінії я відгадала не одразу (ні в перший раз, ні в другий — так, я все забула, бо в мене памʼять, як в рибки), — це було цікаво і напружено. ❤️ І я дуже люблю родину Іденів — те, як батько не лізе в справу, яку вже передав синові, як мати не намагається вивідати подробиць особистого життя чи дати непрохану пораду дітям; як брати та сестри завжди допомагають одне одному у всьому; і як Енн та Гаррісон загалом виховали своїх синів та доньок. ✨ Віднайдена родина, маленьке містечко, ранчо, гори та таємниці, які можуть коштувати життя. Для мене це була саме та книжка, яка була мені потрібна. Якщо в неї і є якісь недоліки, то я обираю їх не бачити 😈Всім дуже раджу!Видавництво: 🌟 Bookchef#індіґо_рідж_девні_перрі#відгуки_chornobrova_karooka