🚶👕🧥Нова колекція LITKOVSKA, представлена сьогодні в рамках розкладу Тижня моди у Парижі має назву FIREFLY (Світлячок). Символом цього стали пов'язки з led-ліхтариками на головах моделей, а спеціальний парфюм у залі був схожий на запах київського метро"Вона народилася з темряви.Є ночі в Києві без електрики, без опалення, інколи навіть без води. Люди пересуваються містом із маленькими вогниками в руках. Здалеку вулиці виглядають так, ніби небо впало на землю і розсипалося тисячами крихітних рухомих зірок — світлячків. Цей образ став душею колекції. Вона створювалася в екстремальну зиму, при мінус 30 градусах. В ательє, де іноді не було електрики. У кімнатах, де було видно подих у повітрі. Але всередині було тепло.FIREFLY — це про внутрішнє світло, яке ми оберігаємо. Воно тихе. Воно не кричить. Але воно відмовляється зникнути",- каже про колекцію Лілія ЛітковськаТакож одним із джерел натхнення став зворушливий японський анімаційний фільм-трагедія "Могила світлячків" режисера Ісао Такахати, випущений Studio Ghibli в 1988 році
Якщо минулого сезону всі фешн-очі були сфокусовані на Парижі - з одночасними дебютами нових креативних директорів у Dior, Chanel, Balenciaga та Celine, то цього разу (по-хорошому - вперше за дуууууже довгий час), в фокусі інсайдерів - саме Мілан. Чому? Бо ми побачимо першу повноцінну колекцію Демни Гвасалія для Gucci, продажі якого впали майже вдвічі з пікового 2022. Із цікавого - він говорить про те, що буде фокусуватись на мінімалізмі, який був частиною ДНК бренду у 1960-х роках. Це доволі радикально, враховуючи те що попередні 10 років за каденції Алессандро Мікеле Gucci закріпився як максимально яскравий та еклектичний всесвіт - це буквально розворот на 180 градусів. Хто був на моїх ефірах, той знає - я не прихильниця Демни (і це м'яко сказано), ще з часів Vetements, тому поблажек йому не буде від мене так точно.Також дебютує з першою колекцією для Fendi - Марія Грація Кьюрі, яка на своїй попередній роботі в Dior збільшила продажі бренду в чотири рази. Відродити бренд, який після смерті Карла Лагерфельда суттєво здав позиції - буде непросто, ну і по-хорошому - Марію в індустрії не люблять за надто комерційні колекції (хоча продажі говорять на її користь). Для Кьюрі це буде повернення у Рим, де багато років вона почала робити своє ім'я у Valentino - на посаді co-creative director разом з Пьєрпаоло Піччолі (який творить надзвичайну красу тепер в Balenciaga). Менш гучний по масштабу, але не менш очікуваний для мене - це дебют бельгійської дизайнерки Меріл Рогге в Marni. Тут розмір бренду суттєво менший за попередні два, але випускниця Антверпенської королівської академії мистецтв вже заробила собі непогане ім'я quirky естетикою у власному бренді. Тому цікаво подивитись, як вона розкриється у Домі дещо більшого розмаху.Ну і - звісно - я планую дивитись Prada, аби, в першу чергу, переконатись, чи дійсні чутки про те, що креативний дует Рафа Сімонса та Міуччі Прада остаточно приречений, чи ще має шанс на існування. Ех, а коли лише вийшла новина про те, що Раф доєднаться у Prada до Міуччі - це відчувалось, наче твої два улюблених університетські професори оголосили про запуск власної академії, тільки для "класнєнькіх". А от показ Луіз Троттер у Bottega Veneta - майже гарантовано - стане естетичною віддушиною. Для мене за нею спостерігати наразі так само захоплююче красиве, як і Chanel версії Матьє Блазі. Ці покази, а потім ще й паризький тиждень моди, я вже традиційно дивитимусь в прямому ефірі в рамках мого проєкту "фешн вік на дивані", який цього сезону включить 13 онлайн-трансляцій - виходить по 2 євро за один ефір. Тобто дешевше за чашку кави, Карл! А інформація, вайб та спілкування щоразу - безцінні 🤌 бо збирається на мій диван ще купа інсайдерів та просто цікавих людей, в мене талант притягувати до себе саме таких.Детальніше про проєкт можна почитати тут - https://www.instagram.com/p/DUyJ3juikng/?img_index=1 Долучитись до мого "диванного" двіжу можна за цим посиланням - https://secure.wayforpay.com/button/bd91b3d5f4629 Стартуємо 25.02, записів ефірів, традиційно, не буде 😎
У Києві сніг, а значить — саме час згадати, хто відповідає за прибирання вулиць.Писав про це раніше, але коротко нагадаю:Керуючі компанії — прибудинкові території;КП, підпорядковані Департаменту транспорту — тротуари, дороги, мости;КП по утриманню зелених насаджень — парки, сквери.Вирішив перевірити одну гіпотезу, бо неодноразово чув, що людей невичтачає. Взяв відповідальних за тротуари, дороги, мости. Комунальна корпорація «Київавтодор»КП «Магістраль»КП «Київавтошляхміст»ШЕУ (Шляхово-експлуатаційні управління) кожного районуА тепер про те, чи справді “немає людей через війну і мобілізацію”. Зауважу дані за 2024, за 2025 не дали.Загальна чисельність працівників: • 2021 рік: 3 554 особи • 2024 рік: 3 343 особиЗменшення: –211 працівників (–5,94%)На фоні повномасштабної війни — мінус 6%, не критичне падіння, особливо якщо врахувати, що і до повномасштабки бували проблеми.Люди є. Проблема скоріше не у відсутності людей, а в організації та управлінні. Коли штат не зникає, а сніг залишається — значить: Або штат тільки на паперіАбо хтось неефективний Пс. З цікавого Муніципальна варта виросла з 400 до 1500 за час війни, а Київпастранс впав з 6300 до 4500
Сьогодні в рубриці #графікроботи Аня Білоус — співзасновниця комунікаційної агенції ahentsiia, піарниця та підприємиця, у минулому авторка подкастів та журналістка. Лекторка у Skvot, KAMA та Майстерні.Про робочий деньУ мене немає стабільного розкладу з однаковими ранками, але є чітке розуміння пріоритетів. Зазвичай я прокидаюся близько 8 або трохи раніше та маю кілька годин на час для себе. Ранок люблю починати з йоги та прогулянки за кавою у якесь з кафе поряд з домом – Липу або Перший поверх.Робочий день починаю о 10:00. Я керую агенцією, яка працює з багатьма проєктами одночасно, викладаю й постійно перебуваю в комунікації. Тому головний лайфхак для мене – не намагатися “встигнути все”, а чітко відрізняти важливе від шуму. Я завжди знаю 2-3 ключові задачі дня. Якщо вони зроблені – день уже не зафейлений.Зазвичай у мене 3-5 дзвінків або зустрічей на день: з командою, клієнтами, партнерами або медіа. Часто це обговорення стратегій, ідей, запусків або кризових моментів, які потрібно вирішувати швидко й з холодною головою. Між дзвінками я залишаю собі час для мовчазної роботи – планування й стратегування, структурування, вигадування ідей для клієнтів або над мерчем ahentsiia. Робочий день триває десь до 19. Два рази на тиждень я читаю лекції з піару, після них зазвичай просто валяюся та дивлюся TikTok. Це, без жартів, моє велике джерело професійного натхнення й спостережень за трендами.В інші дні мене тішить після роботи повечеряти десь у красивому місці. У компанії чи наодинці – не так важливо. Також часто ходжу на навколоробочі або культурні події: виставки, покази, презентації, концерти.На вихідних люблю проводити час на природі. Частина моєї родини родом з Півночі Київщини. Це неймовірно мальовнича місцевість з дикою, ще не до кінця захаращеною людьми, природою. Там древні хвойні ліси та піщані береги річки Тетерів, яка впадає у Київське море. Я маю будиночок в селі, який збудував мій тато. Люблю туди приїжджати на вихідні й іноді залишаюся попрацювати ще на кілька будніх днів. Багато гуляю, готую їжу на вогнищі, кидаю палки у річку, гладжу кота та складаю плейлисти.Про натхненняМене надихають прості речі – похід у театр або галерею, класний фільм, смачна їжа, келих хорошого вина, гарні квіти, приємні парфуми, ліпка з глини, м’який мох у лісі чи прикольна калюжа на вулиці біля дому. Люблю створювати гарні події, прикрашати простір та робити щось своїми руками. Також я завжди помічаю дрібні деталі під час прогулянок містом – саме з них часто народжуються цікаві ідеї або несподівані думки.Але найбільше мене надихають люди навколо. Особливо жінки – мої колеги, подруги, знайомі, які у складні часи продовжують запускати бізнеси, керувати компаніями, писати й видавати книжки, створювати мистецтво та культурні або просвітницькі проєкти.Ще одне джерело натхнення – нон-фікшн література. Роботи Джона Сібрука про музику та попкультуру, “Нью-Йорк у нестямі” Рема Колгаса, “Марсіани на Хрещатику” Віри Агеєвої, а також книжки з історії, урбаністики й культурології. Вони допомагають краще розуміти контекст, у якому ми живемо й працюємо, та дають відчуття довшої перспективи, ніж щоденна стрічка новин. 〰️ Муза&Селінджер
Любі Skvot виступили партнером нового сезону "Нелегкої промисловості" Ксюші Шнайдер – чудовий мув, щоб нагадати про те, що скоро на майданчиках сквоту має вийти документалка про українську моду "Весна-Літо". Героїнею першого випуску стала Аліна Качоровська, співзасновниця Kacho Group та галереї Mistrika. Супер цікавий випуск і Аліна – надзвичайно цікава спікерка, яка щиро ділиться досвідом. Наприклад, структура компанії, якою вона її зараз побудувала, або поради щодо масштабування та досвід виходу на іноземні ринки. Проте одразу ж скажу, що є й одна теза, з якою геть не можу погодитись – в блоці про структуру компанії Аліна каже, що не вірить у маркетинг в моді і тому команда маркетингу зараз трансформується у комунікаційно-креативну агенцію всередині Kachorovska. Можливо, питання тут саме у визначеннні слова "маркетинг" проте мені здається, що marketing and comms команда бренду в 2023-24 роках вивела компанію на геть інший рівень впізнаваності й присутності. Було би цікаво послухати більше про те, чому ж "маркетинг не працює". Хто подивився? Кажіть свої думки!
27 лютого в Києві у павільйоні КИТ відбудеться прем'єра театральної постановки «Орландо» від режисерки Тетяни Костинюк та сценографки Анни Шкрогаль. Адаптацію однойменного роману Вірджинії Вулф для сцени здійснила драматургиня Людмила Тимошенко. У центрі сюжету — розповідь про чоловіка Орландо, який проходить крізь століття та змінює соціальні ролі. Це історія про свободу, кохання, самотність, гідність та виживання людини, що не вписується в чужі уявлення і шукає власний шлях. Головний герой народився чоловіком в епоху Єлизавети І, і протягом століть переживав глибоку еволюцію особистості. Поворотним моментом стає його раптове перетворення на жінку, після якого розпочинається переосмислення власного «я». «Тема пошуку себе, своєї ідентичності, яка є центральною в “Орландо”, резонує з настроями багатьох українців, особливо молодих, які намагаються зрозуміти, ким вони є в новому світі», – каже шоуранерка Марина Кошкіна.«Орландо» обʼєднає акторів провідних київських театрів. У виставі, зокрема, зіграють Олена Хохлаткіна, Марина Кошкіна, Ілля Чопоров, Марія Рудковська, Христя Люба та Антон Соловей.Композитором постановки став Ілля Чопоров, а за пластичне рішення відповідає солістка Freedom Ballet Катерина Фірсова.Прем’єра відбудеться 27 та 28 лютого. Квитки доступні за посиланням. Новини та додаткову інформацію можна прочитати на сторінці «Орландо» в Instagram.
Кейс Привату: шакалячий експрес почекає, а от робота над помилками – ніЯкщо винести за дужки емоції на кшталт сорому як за себе, теорій змов державного рівня (перенесення конкретного кейсу на «от так до захисників ставиться держава) і решти, що я бачу з боку страткому:
1. Війна скасовує модель “середньостатистичного користувача” aka типовий портрет ЦА, але практики в системах неадаптовані. Державні й сервісні системи досі проєктуються під уявного середнього користувача. Комунікації, побудовані на цьому, неминуче ламаються.2. Процедура без сценарію винятку х на людський фактор = стратегічна сліпота.У цьому кейсі очевидно: для людини безпечніше допустити очевидну несправедливість, ніж створити прецедент. Бо виняток потребує мислення і відповідальності, а несправедливість – ні.Це одна з ключових слабкостей управлінських систем у війні.3. Комунікаційна криза може виникати без жодної помилки в меседжі.Тут немає хибної заяви, невдалого формулювання чи поганого спікера. Є лише точка контакту, в якій система виявляється неадекватною реальності. Це важливий урок: дії, а не слова.4. Кризу тут неможливо “відкомунікувати”, лише перепроєктувати.Цей кейс показує межу можливостей комунікації. Жоден спіч, жодне пояснення, жодна заява не знімає напругу, якщо немає дій зі змінами реальності. Саме тому Пишний пообіцяв (я впевнена, що так і буде) картку особисто відвезти ветерану.Хоча тут треба не картку, а профінансувати протезування швидше збоку Привату. Що б я робила вже зараз:1. Ефективні практичні тренінги щодо взаємодії з ветеранами для всіх співробітників відділень.Принципово, щоб це читала людина з бойовим досвідом, релевантними професійними знаннями і умінням перекласти одне й друге в чіткі інструкції до дій. 2. Замість пообіцяти розібратись і вжити заходів (ні про що) зробити чітко три речі в комунікації:- назвати чітко проблему: не помилка співробітників/складна ситуація, а «Процедури банківської ідентифікації не враховують наслідків війни для частини клієнтів, саме тому плануємо їх переглянути і адаптувати до Х числа Х місяця» - скласти короткий action plan змін і публічно його озвучити- ініціювати публічний діалог про зміни, що назріли на власних помилках3. Зафіксувати в ключовому меседжу принцип змінЗапровадити альтернативні сценарії ідентифікації для поранених військових і людей з обмеженою фізичною дієздатністю і сказати про це публічно.Чого НЕ варто робити публічно і не тільки❌ Не дякувати за “сигнал”❌ Не говорити “розберемось” без дедлайну❌ Не виносити внутрішні догани❌ Не закривати тему одним емоційним жестомБо нам всім реально треба змінювати буденні звички і ставлення до звичних, автоматичних речей з поправкою на те, що нічого не буде як раніше.
Про 5 колосків BEVZA…Весь тиждень думала над тим, як прокоментувати цей реліз:BEVZA представляє нову ялинкову прикрасу з глибоким змістом —пам’ять поколінь у колосках, символ відродження, сили та надіїукраїнської нації.Від моменту, як команда поділилася цією новиною до сьогодні минув тиждень, протягом якого я обдумувала доречність та етичність цього продукту. Ялинкових прикрас, що презентовані в тиждень вшанувань мільйонів жертв Голодомору. Я відразу відписала команді, що ця тема надто чутлива та делікатна для такого проявлення, і не впевнена, що така естетизація суто в комерційних цілях не викличе хвилю негативних емоцій. Що власне і сталося.Для мене цей продукт є помилковим і таким, який краще не просувати. Чому, більш експертно пояснила в сторіз Ярина Сізик (скрін одного на фото).Я звернулася за коментарем до Музею Голодомору, оскільки вони точно можуть дати оцінку та рекомендації щодо того, як правильно працювати з темою трагедії. Не знаю, чи бренд брав консультації в профільних експертів та інституцій в процесі роботи над прикрасами та це ще одне нагадування для всіх інших брендів звертатися до фахівців, якщо ви не розбираєтесь в темі. Наостанок, помилитися може кожен, важливо вміти визнавати ці помилки.UPD: ось тут допис директорки нашого Музею Голодомору. Завтра обіцяють надіслати мені ще коментар від імені музею, але відписали, що за допомогою до них ніхто не звертався.Менторка в telegram • instagram • apple podcast •
Для тих, кого надихає нове навчання та знання. Серія лекцій від Наталії ЧуловськоїОНЛАЙН-ІНТЕНСИВ З ПІАРУ ТА КОМУНІКАЦІЙ ВІД МЕНТОРКИ УКР БРЕНДІВ Короткий та насичений інтенсив про те, як брендам налагодити роботу з медіа, навчитися комунікувати з інфлюенсерами, планувати колаборації та соціальні ініціативи. Це база, яка допоможе налаштувати ваші піар-активності, якщо ви ще їх не впроваджували, або приведе знання до структури.Програма інтенсиву складатиметься з 4 лекцій.Кожна зустріч триватиме до 2 годин. Онлайн. Запис лекцій буде доступний учасникам протягом 3 місяців у закритому телеграм-каналі. А також презентації та додаткові корисні матеріали.Старт 20 жовтня.Вартість інтенсиву з 4 лекцій 6900₴. Програма інтенсиву:20.10 Робота з медіа: від пресрелізу до перших публікацій;22.10 Комунікація з інфлюенсерами: як почати отримувати результативні співпраці;27.10 Колаборації — дієвий інструмент піар-стратегії, про який усі говорять;29.10 Соціальні ініціативи в бренді: як запровадити свідомо та правильно.Для кого цей інтенсив:• для засновників, власників, CEO малих, середніх бізнесів у фешн, бʼюті, лайфстайл напрямі та їхніх команд;• для тих, хто вже працює в PR, маркетингу чи хоче перейти в цю нішу й розширити свої знання та нетворк;• для всіх, хто тільки мріє чи планує запустити свій бренд, але хоче вибудовувати комунікації відразу зі знанням справи.Пройшовши інтенсив, ви:• здобудете структуровані та актуальні знання про те, як працює піар локальних брендів сьогодні;• розберетеся, як комунікувати з медіа та блогерами самостійно;• отримаєте шаблони та чеклісти, які допоможуть зробити перші піар-кроки;• навчитеся розвивати свій бренд системніше та свідоміше.Приєднатися до інтенсиву можна за посиланням.Заплануйте собі чи вашій команді це корисне навчання.
британський музей Вікторії & Альберта весною 2026 року відкриє розширене крило своєї Гілбертівської Галереї, де, серед іншого, будуть експонуватися викрадені у 1920-х роках храмові врата з Києво-Печерської Лавринові виставкові площі Гілбертівської Галереї представлятимуть проєкт присвячений дослідженням масових грабунків культурних цінностей нацистами та "совітами", проблемам провенансу та реституційу пресрелізі проєкту зокрема йдеться про храмові врата Києво-Печерської Лаври, виготовлені Олексієм-Тимофієм Іщенком приблизно в 1784 році та викрадені з Лаврського монастиря у 1920-х роках; пам'ятка "спливла" 1935 рокувже в Європі, коли американський медіамагнат Вільям Рендольф Герст придбав її у єврейських артдилерів С. та Дж. Гольдшмідтівврата стануть предметом обговорення на конференції, яка відбудеться у музеї Вікторії та Альберта наступного вересня, і на якій буде розглянуто минуле та сучасне української спадщини крізь призму матеріальної культури, йдеться в офіційному повідомленні інституціїУкраїнський Арт Дайджест ▪️telegram▪️подкаст▪️[естéт] газета
