[естéт] газета: канал редакції

"...найдавніший в українському іконописі твір, на якому зображена сцена Різдва, — ікона початку XV століття “Воздвиження Чесного Хреста”, яка перебуває у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Ця ікона була у постійній експозиції нашого музею до початку повномасштабного вторгнення. Попри часткові втрати зображення, клеймо зі сценою Різдва можна роздивитися у нижньому правому куті", — розповідає Ольга Цибко, зберігач фонду іконопису та старша наукова працівниця відділу давнього мистецтва Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького твори з постійної експозиції музею, зокрема й давній іконопис, у лютому 2022 року перенесли до сховищ. Пам’ятки — й досі там, чекають завершення війни у безпеці. Втім взимку 2023 року мені неймовірно пощастило зробити цей матеріал ⬇️ХРАНИТЕЛІ РІЗДВА. ПРО НАЙДАВНІШІ УКРАЇНСЬКІ РІЗДВЯНІ ІКОНИ РОЗПОВІДАЮТЬ НАУКОВЦІ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ У ЛЬВОВІдля [естéт] газети, в якому музейні фахівці показали й розказали про найцікавіші давні українські різдвяні ікони 💫 коли як не сьогодні нагадати про цю статтю до слова, деякі з цих творів нині можна побачити на живо на виставці "Наше Різдво"Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

Вертепи, коляди, звізди: куди йти та де дивитися про Різдво цими вихідними у Львові 💫 Наше Різдвояк надихало українських митців на різних етапах та відрізках нашої історії одне з найважливіших свят християнського світу – Різдво? Щоби відтворити святкову атмосферу та розповісти історію еволюціонування культури зображення Різдва, в експозиції “Наше Різдво” (вперше розгорненої у такому масштабі) Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького зібрав понад чотири сотні творів – від давніх ікон XV–XVI ст. до сучасних інсталяцій та відеоарту📍Національний музей імені Андрея Шептицького💫 Дочекатися Різдва. Історії незнищенного святаРіздво у цьому проєкті постає як символ стійкості й перетворюється у вервицю персональних історій, розказаних у малярстві, скульптурі, графіці, мейл-арті, архівних документах та інсталяціях. Виставку поділили на чотири умовні історичні періоди: заборона Різдва, агресивне витіснення свята, активний супротив та період після Незалежності. Загальна хронологія проєкту — від 1920-х і до сьогодні. Глядачам представили роботи понад 30 митців, зокрема Олени Кульчицької, Якова Гніздовського, Леопольда Левицького, Михайла Дзиндри, Миколи Глущенка, Тіберія Сільваші, Сергія Радкевича та багатьох інших📍Артцентр Меркурій💫 Львівська ялинка: від давнини до сьогоденнявід прадавніх обрядових символів до улюблених іграшок дитинства кількох поколінь — виставка показує, як формувалася традиція ялинки у місті, як змінювалися прикраси, матеріали та сенси. У залі представлені обрядові символи, що сягають язичницьких часів, унікальні іграшки XVIII–XIX століть, перші скляні прикраси галицьких майстерень, вироби світових фабрик, а також добре знайомі багатьом іграшки 1950–1980-х років. Доповнюють експозицію рідкісні архівні фото, які показують, як львів’яни святкували понад 40 років тому.📍 Палац МистецтвУкраїнський Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

завтра в межах паралельної програми виставкового проєкту "Сад Зарецького" відбудеться цікава подія:🔹 лекція Діани Клочко "Віктор Зарецький: від чорного до білого"14 грудня, 18:00Віктора Зарецького найчастіше атестують як живописця й монументаліста, оскільки це найзначніша частина його творчості. Хоча малюнків за кількістю — не менше. Подивитись на його колористично різнорідний спадок через призму графічних принципів — завдання цікавеу півторагодинній лекції мистецтвознавиця Діана Клочко спробує пояснити і показати на майже сотні зображень, як поступово від концентрованого чорного як основи композиції художник переходив до активного білого. Не світлового чи тонального, а емоційного акценту, що створював гармонійний стан і тих, кого він портретував, і зображуваних пейзажівчи був це процес переходом від трагедійного сприйняття світу до мистецької медитації? Чи бачив художник його як метод особистісного спротиву або втечі від дійсності? Чи стала сецесійна стилізація для нього психологічним порятунком від соцреалізму? І чому на цьому шляху Зарецький створив чимало композицій, які сьогодні сприймаються як майже кітч?послухати відповіді, версії, гіпотези, поставити питання і озвучити контрверсії запрошує Муніципальний мистецький центр📍Львів, Муніципальний мистецький центр (Стефаника, 11)Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета