Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - [естéт] газета: канал редакції
Añadido 06 dic. 2025

[естéт] газета: канал редакції

@calendART
Número de suscriptores: 4 769
Fotos: 4,830
Videos: 45
Enlaces: 1,470
Descripción:
україноцентричний канал про мистецтво від редакторки [естéт] газети Ії Степанюк

👥 Número de suscriptores

4 769
Promedio/Día:: +1
Promedio/Tiempo:: -6
Promedio/Mes:: +1

👁️ Vistas promedio por mensaje

736
Promedio/Día:: 904
Promedio/Tiempo:: 674
ERR: 15.43%

📊 Mensajes por Día

2.1
Último día: 3
Promedio semanal: 2.1
Promedio por día: 2.1

Historial de cambios de nombre

[естéт] газета: канал редакції 2026-04-06
Український Арт Дайджест від [esthète] Газети 2025-12-06

Historial de cambios de estado

Oficialmente no confirmado 2025-12-06

Muro

Estadísticas de telegram canal

17 червня 2005 року відійшла у засвіти художниця Тетяна Яблонськазнана завдяки своїм життєствердним роботам, які вона розгортала щораз з іншою світлосилою, Тетяна Нилівна прожила досить довге життя і померла у віці 89 років. Останні роки мисткині, утім, були сповнені гіркоти та непоправних змінвід відкритої колірної гами, співзвучної красі ярмаркових картинок, розписних іграшок чи вивісок — до ніжної гами тонів, творчість Тетяни Яблонської розвивалася неабияк стрімко“В кожному квадратному сантиметрі живопису Тетяни Яблонської живе квант енергії, у ретельній заповненості картинного поля – ущільненість згустків кольору і світла. Іноді Яблонська малює легко і натхненно, і тоді її малярство схоже на поезію. Іноді художниця викликає з кольору його найбільше звучання. Баба на базарі, чайна, дівчина, яка розчісує волосся – жодної імпресіоністичної випадковості, все по-справжньому, грубо, зримо” (зі спогадів Ігоря Диченка, мистецтвознавця і колекціонера, про Тетяну Яблонську)"Автопортрет", 1945. Тетяна Яблонська"Насіння", 1969. Тетяна Яблонська(колекція Національного художнього музею України)[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
#промо #анонс🎼 21 червня у світі відзначатимуть “Make music day”, подію, до якої Львів, вже понад 10 років поспіль, долучається у форматі фестивалю — “Свято музики”“Свято музики у Львові” — це частина глобальної ініціативи, що охоплює понад 1000 міст у 120 країнах. У день літнього сонцестояння музика стирає кордони: вона звучить у парках, на балконах, у двориках та на площах і не має поділу на професіоналів та аматорів. Головний принцип залишається незмінним: “Музика всюди — концерт ніде”🙋‍♂️📣 реєстрація учасників події триває до 10 червня. Долучайтеся як музикант, обирайте собі локацію, серед тих, які вже є на сайті, або ж реєструйте свою власну 📍  під час цьогорічного фестивалю у Львові відбуватиметься:🔹 збір на 14 дронів для Сил оборони України в межах кампанії АЗОВ.ONE "Східний Бар‘єр";🔹 імпровізовані концерти у військових шпиталях та реабілітаційних центрах;🔹 на сцені "Пісні без кайданів" будуть виконувати улюблені пісні Захисників і Захисниць, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Це можливість через музику нагадати про тих, хто досі не вдома, зберегти їхню присутність у наших серцях ❤️‍🩹(на світлинах "музичні" натюрморти Михайла Андрієнка-Нечитайла)[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
03 червня 2025 року відійшов у засвіти художник Андрій Ментухробота саме цього мистця була на обкладинці #11 [естéт] газети з матеріалом in memoriam від проф. Ореста Голубця: "...його історія життя, можливо, колись когось надихне на пригодницький артроман. Пам'ятаю момент знайомства з ним, дивне відчуття – такої людини я ще не зустрічав. В його характері поєднувалися діаметрально протилежні компоненти: доброта і щирість з принциповістю, безкомпромісністю та навіть якоюсь жорсткістю у спілкуванні; зворушлива любов до рідної землі – з відкритою ненавистю до ворогів України насамперед до всього, що пов'язане з "радянською імперією" та Росією; безмежне захоплення образотворчим дослідженням людської істоти – зі зневірою у всевишніх силах, бо чому ж вони не здатні зупинити очевидне зло (іноді, жартома, він називав себе "греко-католицьким атеїстом"). Його погляд пронизував і нагадував сканер, від якого важко було щось приховати. Все назване було, напевно, набутим, в результаті неймовірно важких життєвих випробувань, тривалого перебування, без перебільшень і метафор, на межі життя і смерті [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
напередодні вихідних підготували для Вас вже традиційну підбірку виставок у музеях та галереях Львова: 🔹“Обережно, морозиво!” 📍Галерея Львівської національної академії мистецтввиставка Олени Ткач та Анастасії Копач, студенток кафедри монументально-декоративної скульптури ЛНАМ, запрошує до роздумів про те, як насолода формує наші щоденні вибори, та що залишається після неї. Для мисткинь цим символом швидкоплинної насолоди постає морозиво. Гладкі та глянцеві поверхні символізують радість, а зміни текстур та форм ілюструють різні варіанти подальших подій🔹“Калейдоскоп (Інсталяції, вишивка, гравюра)”📍Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицькоївиставка зібрала вишивку на папері й текстилі, скульптурні та текстильні інсталяції, гравюри й рисунки Марії Віти Гораль. Мисткиня осмислює взаємозв’язки між людиною, середовищем і культурою та залишає простір глядачу для особистих інтерпретацій🔹“Явища земні та небесні”📍Zenyk Art Gallery перша велика персональна виставка мисткині Анастасії Подерев’янської у Львові. Експозиція об’єднує кілька серій, серед яких “Кантрі Хорор”, Inner World, “Натюрморт”, у представлених файбер арт роботах переплітаються фольклор, орнаменти та образи з попкультури 🔹“Дикі трави” 📍Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицькогомитець Богдан Кухарський масштабує майже непомітні рослини, дикі трави, які ми можемо ненароком потоптати ногами, до двометрових об’єктів, перетворюючи їх на самостійні скульптурні форми. До слова, це перший проєкт Богдана, у якому він презентує свої великоформатні роботи🔹виставка робіт Софії Короткевич📍Tovarystvo_RPM в експозиції виставки представлені роботи з серії «Ландшафт, записаний зі слів» – понад 100 унікальних принтів, створених у техніках сухої голки, монотипії та змішаних медіа. Художниця формує власне уявлення про степ, знайомий радше через пам’ять, оповіді та внутрішні проекції, ніж через безпосередній досвідпро триваючі виставки у Львові, Києві, Хмельницькому та Вінниці читайте на сайті в нашому новому матеріалі:📌АВАНГАРД, ФАЙБЕР АРТ І КОТИКИ: ВИСТАВКИ ТИЖНЯ, ЯКІ ВАРТО ВІДВІДАТИ[естéт]ичних вихідних![естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
«…1920 року Нарбут занедужав. Не встаючи з ліжка, приймав участь у всіх справах академічного життя, головного графічного відділу — як ректор, як професор, і давав вказівки своїм учням (підмайстрам, як звав нас, жартуючи).Доносилася сильна гарматна стрілянина кругом Київа, наступали наші, а тут ми сиділи втрьох з його нерозлучним приятелем Модзалевським. Нарбут неначе віджив і з повною радістю і надією прислухався до пострілів та казав, що ніяк не може діждатися наших. І не діждався: за кілька день, а саме 23-го травня скінчилося після операції його молоде життя на 34-му році в повному розцвіті творчих сил.Не стало Нарбута — не стало й української Академії Мистецтва, такої, як вона була при ньому, - не стало генія нашого українського графічного мистецтва»зі спогадів Роберта Лісовського світлина: «Ми прийшли провідати нашого професора Георгія Нарбута, що занедужав» (поч. 1920 р.), невідомий художник/художниця[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
підготували добірку травневих виставок у Львові, Києві, Полтаві та Луцьку, аби Ваші вихідні були сповнені мистецтвом🔹“Абракадабра”📍Національний музей у Львові імені Андрея Шептицькогоперша повна презентація циклу робіт, над яким Павло Маков працював у 2014-2025 роках, “Абракадабра” розкриває магістральні теми всієї практики мистця, якими є місто і місце. Кульмінацією львівської виставки стала нова робота, створена безпосередньо у просторі музею: бінарним кодом Маков відтворив цитату з роману Кальвіно про щоденне пекло на землі. Кураторки проєкту Марія Ланько та Лісавета Герман зазначають, мовляв, цей проєкт — про невимовне, про те, чому годі дати визначення, схопити, однак можна здійснити спробу принаймні наблизитися художньою метафорою.🔹“Першоелементи”📍Instytut Avtomatyky (Полтава)Експозиція зібрала тактильні та кінетичні роботи, доповнені ароматами і звуками, які створила ініціативна група Instytut Avtomatyky (Максим Мазур, Андрій Підлісний та Ніка Шумейко). Проєкт також можна тлумачити як своєрідне повернення додому, позаяк принаймні для Максима Мазура та Ніки Шумейко виставка стала можливістю вперше представити творчий доробок у рідному регіоні. Виставка відбувається в імпровізованому артпросторі приміщення колишнього ресторану.🔹"Текстиль малих форм"📍Артцентр Дзиґа (Львів)виставка об’єднує близько 100 художників та художниць з різних регіонів України. Експозиція запрошує до відчування на відстані дотику, досліджує текстиль як особливу форму взаємодії зі світом. Тут він постає не лише як матеріал чи медіум, а як "друга шкіра" — середовище, через яке досвід переживається тілесно, через дотик, поза домінуванням виключно візуального сприйняття.🔹"Королівське полювання"📍Музей сучасного українського мистецтва Корсаків (Луцьк)луцький музей презентує проєкт Костя Борисюка, присвячений найрадикальнішій формі насильства — королівському полюванню; насильство людини над людиною, держави над державою, над самою сутністю — закономірність, а не випадковість. Із розвитком людства, зазначає куратор, насильство стає лише витонченішим і жорстокішим, гібридизується. Масштабні, в інтенсивних барвах, полотна Борисюка порушують теми тиску та спротиву, меж, які водночас обмежують і відкривають нові можливості для внутрішнього звільнення. 🔹"Я так бачу"📍Національний музей декоративного мистецтва України (Київ)у центрі уваги виставки — український наїв у всій його повноті: від народного мистецтва XIX століття до сучасних форм і проявів. У проєкті представлено понад 50 митців і близько 200 робіт: живопис, вишивка, скульптура та графіка, від знаних авторів (Примаченко, Білокур, Дровняк, Параджанов, Собачко-Шостак) до сучасних художників, які сьогодні працюють із темою наїву. Особлива частина виставки — дерев’яна пластика Зінаїди Фоменко, нещодавно вивезена з Краматорська.[естéт]-ичних вихідних!(повний дайджест виставок травня дивіться на сайті)[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
рада директорів Венеційської бієнале офіційно затвердила склад міжнародного журі, яке визначатиме володарів "Золотих левів" цього року. У його складі — Марта Кузьма, кураторка українського походженняМарта Кузьма — професорка Школи мистецтв Єльського університету (де вона стала першою жінкою-деканом в історії цього навчального закладу). Для українського контексту постать Марти Кузьми є знаковою: в 1990-х вона була директоркою Галерейної Програми Центру сучасного мистецтва Сороса у Києві (одна з перших інституцій в Незалежній Україні, що системно підтримувала актуальні мистецькі практики), 2025 року стала артдиректоркою проєкту "Фактура 10" від платформи RIBBON International, та курувала низку мистецьких проєктів у Києві та Львовіцьогоріч на Бієнале не вручатимуть головний приз виставки — “Золотого лева” за визначні досягнення у сфері мистецтва, натомість міжнародне журі присуджуватиме призи у наступних номінаціях:"Золотий лев" за кращу національну участь (національний павільйон)"Золотий лев" кращому учаснику міжнародної виставки "In Minor Keys""Срібний лев" перспективному молодому учаснику(фото: Галина Зварич / The Ukrainians)[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
у п'ятницю, 17 квітня, відбувся вернісаж "Весняного салону" у Львівському палаці мистецтвцієї весни подія "повернулася домів". Національній спілці художників України (НСХУ), яка є організатором Салону, вже не довелось "проситися в прийми", як це було торік восени ("Осінній салон" 2025 року, вперше за 28 років свого існування, відбувався не восени, а взимку (2026) та не у стінах Палацу мистецтв, натомість його приймав Музей митрополита Андрея Шептицького, відтак салон отримав назву "Відторгнутий")люмінесцентні абстракції, химерна керамічна пластика, художній текстиль, імпресіонізм і реалізм та багато омажів Борису Возницькому. Саме 100-річчю від дня народження Бориса Григоровича й присвятили цю виставкуз нового — серед експонентів цьогорічного "Весняного салону" — не лише члени НСХУ, як здебільшого було досі, а й художники з-поза меж цієї спільнотизагалом в експозиції зібрано близько сотні робіт. Оглянути виставку до 5 травня (вул. Коперника, 17)(світлини: Марія Дідич, Лесь Касьянов)[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
#бієнальнеміноборони РФ днями оприлюднило документ зі списком європейських компаній, які, за їхньою інформацією, прямо чи опосередковано причетні до виготовлення БПЛА для України, а замглави радбезу РФ попередив, що всі ці компанії - "потенційні цілі" для різного роду операційу цьому списку є 4 італійські компанії, адреса одної з яких зазначена у місті Венеція. І от вже другий день поспіль (можливо, побоюючись якихось провокацій чи інших шкідливих дій) тамтешні регіональні медіа наперебій пишуть, що, мовляв, справді, є така італійська компанія, але адреса її не у Венеції, а в іншому італійському місті (і «здають всі явки і паролі»)🙈тим часом, губернатор регіону Венето і мер Венеції про участь РФ у цьогорічній бієнале: ...не бачать проблем в участі РФ у цьогорічній події й Альберто Стефані, губернатор регіону Венето, та Луїджі Бруньяро, мер міста. “Ми не воюємо з російським народом, а мистецтво відкрите для усіх” — сказав на одній з пресконференцій Бруньяро. “Якщо російський уряд займатиметься пропагандою, ми будемо перші, хто закриє їхній павільйон”, — запевнив мер Венеції. [естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🖼️ куди сходити і що подивитися на вихідних? Зробили добірку виставок в Одесі та Львові:🔹“Ода Соні”📍Музей сучасного мистецтва Одесипроєкт, присвячений 140-річчю від дня народження Соні Делоне (а народилася мисткиня в Одесі), демонструє впливи, перегуки та тяглість творчих практик художниці. Виставка презентує сучасні інтерпретації мистецьких пошуків і напрацювань Делоне в доробку одеських художників. Експозиція розгортається у форматі тематичних зон, що репрезентують різні виміри впливу, — від роботи з керамікою до моди та графічних систем🔹“Краса буденного”📍Shum Art Gallery (Львів)ця виставка – спроба мисткині Олени Турянської збагнути життєсвіт своєї колеги, художниці Олени Кульчицької, пізнати її творчий метод та долучитися до діалогу з нею. Турянська зростала серед робіт Олени Львівни: від захоплення ілюстраціями до казки “Лис Микита” у дитинстві до спроможності оцінити рівень майстерності Кульчицької під час навчання в училищі прикладного та декоративного мистецтва. В експозиції представлені філігранні витинанки, що зображають дерева, гілки, корені, архіьектуні елементи, віднайдені авторкою проєкт в роботах Олени Кульчицької та майстерно проінтерпретовані на аркушах паперу🔹“Борис Возницький. Пам’ять і час”📍Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницькогоприурочена до 100-річчя з дня народження багаторічного директора Галереї мистецтв, “архітектора музейного простору України” Бориса Возницького, виставка постає своєрідним поверненням у недалеке минуле Галереї. Окрему частину експозиції складає іконографія Возницького — його портрети авторства Володимира Слєпченка, Петра Григорійчука, Володимира Грішина. Представлена зала з роботами львівських митців-сучасників Бориса Григоровича, зокрема твори Емануїла Миська, Миколи Шимчука та Любомира Медвідя. Також відвідувачі мають змогу побачити автентичні предмети з кабінету Бориса Возницького (годинник, робочий стіл та документи), що дають уявлення про робочі будні невтомного музейника🔹“Заземлені розмови”📍Національний музей у Львові імені Андрея Шептицькогомультимедійний проєкт Михайла Барабаша – своєрідне есе про життєстійкість: через об’єкти з вмонтованою шрапнеллю, відеоінсталяції, архівні фотографії та малюнки митець осмислює способи заземлення. Для автора проєкту таким способом "заземлитись" стало чищення картоплі – таким собі ритуальним жестом, способом упорядкувати внутрішній хаос і впоратися з реальністю. Виставка розгортається у п’яти залах музею, кожен із яких фіксує трансформацію звичайного побутового об’єкта на символ опору, пам’яті та надії(📌 більше виставок — у нашій квітневій підбірці на сайті)[естéт]-ичних вихідних![естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram