Згадую літо в дитинстві – і перше, що приходить у памʼять, це відчуття довгого-довгого часу попереду.Ніби канікули тільки почалися і триватимуть майже вічно.Табір або поїздка в село, природа, кури, гуси, корови, свіже повітря. Батьки могли просто сказати: їдеш на два тижні в табір, потім на місяць до бабусі. І ти їдеш. Десь бурчиш, десь не хочеш, а потім саме так і стається твоє найпрекрасніше літо.Зараз я розумію, що саме такі речі й залишаються із нами надовго…У підприємця з літом стосунки складніші.Бізнес не зупиняється, бо на календарі липень. Ніхто не видає офіційний дозвіл видихнути. Тому цей час треба створювати самому: делегувати, виїжджати за місто, змінювати картинку, хоча б на кілька днів повертати себе в нормальний ресурсний стан.На це літо в мене немає великого списку планів.Хочеться більше часу на природі. Більше зустрічей із близькими. Відкрити сезон рибальства з друзями. Більше читати. Подарувати рідним їхні літні спогади.І самому не пропустити це літо так, ніби це просто ще один робочий квартал.А у вас як? Знаходите час на відпочинок?