Продовження...Type 23 стрімко зникаютьНині виглядає ймовірним, що до 2030 року у строю залишиться лише один або два фрегати Type 23. Розраховані на 18 років служби, ці кораблі експлуатуються вже понад 30 років завдяки дорогим програмам подовження ресурсу.Легкі сталеві конструкції, виправдані на етапі проєктування, сьогодні страждають від корозії та втоми металу, особливо з огляду на тривалу службу в теплих і вологих регіонах. Проблемою стають не бойові системи, а сама платформа, що наближається до межі морехідної безпеки.Попри розвиток безпілотних систем і морської патрульної авіації, фрегат залишається ключовим елементом протичовнової оборони. Буксировані гідроакустичні антени у поєднанні з досвідченим екіпажем і вертольотом Merlin не мають повноцінної альтернативи.Тонкий балансУгода Lunna House передбачає ще тіснішу оборонну співпрацю між Великою Британією та Норвегією. Разом із найбільшим експортним контрактом на бойові кораблі з часів Другої світової війни це загалом позитивно для Королівського Флоту і британської оборонної промисловості.Норвезькі Type 26 виконуватимуть ті самі завдання, що й британські — полювання на російські підводні човни у Північній Атлантиці та Високій Півночі. Об’єднане угруповання з 13 фрегатів у межах концепції Atlantic Bastion може суттєво обмежити свободу дій російських ПЧ у районі Bear Gap і південніше.Втім, питання розподілу кораблів між двома флотами потребує вкрай виваженого підходу. В ідеалі графік постачання передбачав би передачу Норвегії кораблів №3 і №7, що дозволило б Королівського Флоту швидше відновити власну чисельність. Це стане предметом переговорів, але оперативні потреби Королівського Флоту мають переважати над суто фінансовими міркуваннями.Ключове завдання — забезпечити збалансований і раціональний розподіл 13 фрегатів між двома флотами та, перш за все, гарантувати, що Королівський Флот отримає вісім Type 26, які їй було обіцяно.British Armed Forces