Настя, що почитати?

​«За маму, за тата» Каріна Саваріна Моя оцінка: 3 з 5Після цієї книги у мене залишилося більше запитань, ніж відповідей. У передмові зазначено, що це перша в Україні художня книжка про розлади харчової поведінки. І саме тому я очікувала дізнатися більше: що відчувають люди з РХП, чому вони стикаються з цією проблемою, який шлях зцілення можливий. Але за величезною кількістю болючих і тригерних тем головна тема, на жаль, ніби загубилася.Що сподобалося:📖 Манера авторки. Попри серйозність і важкість порушених тем, текст читається доволі легко та швидко.🫂 Терапевтичні моменти. Дуже сподобалася ідея, коли доросла героїня звертається подумки до себе в дитинстві, намагаючись подарувати собі захист, підтримку й любов.👵🏼 Образ бабусі. Її тепло, віра та підтримка для малої Варі були тим промінчиком світла, який рятував у найтемніші моменти.Що не сподобалося:😔 Надмірність тригерних тем. Алкоголізм, булінг, неприйняття матір’ю, фізичне та моральне насильство — здавалося, що гірше бути вже не може, але кожна нова сторінка додавала ще більше болю. І все це звалилося на плечі маленької дівчинки.❓Деякі сцени залишили питання. Зокрема дитяча мастурбація та релігійні роздуми про гріхи — вони виглядали недоречно і не зрозуміло, що саме мали донести.🧐 Недостатній розвиток героїні. Хотілося бачити не лише хаотичні дитячі спогади й біль, а й поступове формування шляху до зцілення.📖 Фінал. Він здався мені невдалим, бо ніби знівелював основну ідею, озвучену в передмові.Ця книга викликає дуже багато емоцій і залишає після себе відчуття важкості. Довго не могла скласти цей відгук саме через суперечливість вражень. Хотілося глибшого розкриття теми РХП, а не нагромадження болючих сюжетних ліній, де кожна мала «вдарити» по читачеві.

​«Сосни» Блейк КраучМоя оцінка: 4 з 5Це одна з тих книг, під час читання яких мозок буквально працює на повну потужність: зʼявляються десятки запитань, власних теорій, здогадок — і все це хочеться терміново перевірити, дочитавши до розв’язки. І чесно? Ту розгадку, яку запропонував Крауч, я навіть не уявляла. Це був неочікуваний поворот. «Сосни» — не просто трилер. Це історія, в якій немає однозначних рішень і простих відповідей. Вона постійно кидає виклик: «А як би вчинила ти?». І ти мимоволі ставиш себе на місце героїв.Облудні Сосни — це містечко, яке на перший погляд виглядає як ідилія, але дуже швидко стає ясно: тут щось не так. Разом з Ітаном — головним героєм — ми поступово розплутуємо цей клубок дивних подій, поки не стикаємося з правдою, яка лякає і водночас змушує задуматися: а чи є взагалі правильне рішення в таких умовах?Книга тримає в напрузі. Іноді моторошно, іноді навіть трохи страшно. Але найсильніше — це післясмак: важкий, насичений, з купою моральних дилем.Єдине, чого мені трохи не вистачило — сильнішого вау-ефекту. Можливо, тема виявилась для мене заважкою або просто хотілося більше емоцій. Тому поставила 4 з 5. Але книга точно цікава й варта прочитання, особливо якщо любите трилери з цікавими темами для роздумів.Чи читатиму продовження? Поки що не вирішила. Але містечко Облудні Сосни точно не відпускає — в голові ще багато думок і питань.

​«Там, де живуть книжки»Віталій ДуленкоМоя оцінка: 3 з 5Я прочитала цю книгу дуже швидко — вона динамічна та атмосферна. Початок справді обіцяв багато: інтрига, загадки, та й сама ідея з книгою про головну героїню звучить дуже цікаво. Але фінал для мене виявився занадто передбачуваним, і кілька моментів трохи вибивалися із загальної логіки — зокрема поведінка й розвиток п’ятирічної дитини та деякі дивні родинні зв’язки, які відкриваються наприкінці, яких взагалі не мало б бути.За сюжетом книжкова блогерка Надя отримує книгу про себе. У ній описано один важкий момент її минулого, про який вона намагається не згадувати. Автор погрожує викрити цю історію, якщо вона не візьметься розгадувати серію загадок і не повернеться у своє рідне містечко, щоб відновити події тієї ночі. Це трилер з елементами сімейної драми, у якому Надя не лише намагається зрозуміти, що ж сталося тоді, а й поступово розкриває приховані роками таємниці своєї родини.Загалом книга непогана: читається легко, має цікаву задумку і може стати хорошим варіантом для тих, хто хоче нескладний, швидкий у читанні трилер. Але особисто мене вона не зачепила.