Книжковий дворф | Зона покриття»✍️ Стівен Кінг Чекала на перевидання цієї книги. І от на...

«Зона покриття»✍️ Стівен Кінг Чекала на перевидання цієї книги. І от нарешті☺️Це одна з тих історій, які починається так різко, що ти навіть не встигаєш нормально влаштуватися в кріслі єі бо. Клайтон Ріддел стоїть у черзі біля кіоску з морозивом у Бостоні, звичайний день, звичайні перехожі, і в одну секунду люди, які говорять по мобільних телефонах, починають поводитись як скажені, нападають на інших, калічать себе. І це відбувається миттєво, через той самий «імпульс», сигнал, який передається через телефони. І на мою думку, це одна з найсильніших у Кінга сцен, саме через свою раптовість і жорсткість, без розгойдування чи нагнітанняДалі починається досить типовий постапок. Головний герой намагається вижити і знайти свого сина, дорогою до нього приєднуються інші — Том Маккурт, дівчина підліток Аліса, пізніше хлопчик Джордан. На цьому моменті динаміка падає, історія стає більш подорожньою, з зупинками, розмовами, переходами від місця до місця. Дуже і дуже контрастно після того дикого старту. Персонажі тут не сказати щоб прям пласкі, просто не найглибші серед кінгівських. Мені, на приклад, не вдалося сприйняти їх як окремих осіб, яким співпереживаєш поза сюжетом.А от сама атмосфера і проблематика з тими, хто піддався сигналу — поступово розкручується цікавіше. Вони не залишаються просто хаотичними агресивними істотами: з часом у них з’являється колективна поведінка, щось на кшталт спільної свідомості, вони починають діяти організовано, навіть еволюціонують. І от це вже не класичні зомбі, і їх поведінка більше як нова форма порядку, яка витісняє стару. Сам Кінг тут, очевидно, грається зі страхом перед технологіями як системою, яка може вийти з-під контролю. Ця історія не стільки про апокаліпсис, скільки про залежність від мобільного зв’язку і про те, наскільки ми вже в ньому. І дещо іронічно читати цю книгу через два десятка років після першого видання у нас, коли ситуація з «телефонозалнжними» це вже як норма. До речі, я одна з них :)Фінал тут відкритий. Я до такого ставлюсь прискіпливо. У випадку цієї книги спрацювало. Бо я от думала над тим, що оця відкритість як раз залишила плацдарм до того, що ми всі прекрасно бачимо в своїй реальності, те, як все там могло б продовжитися.В кінці я могла б написати щось типу поради «не сидіть багато в телефонах», але тоді ви не прочитаєте мій відгук. Тож, сидіть, читайте відгук, і купуйте книжки щоб читати, поки мобільник заряджається 😁Видавництво КСД 🌟