Body Connection|Radostavin | Як зустрітися з внутрішнім неспокоєм.Уривок з 📙книги Пеми Чодрон "Коли...

Як зустрітися з внутрішнім неспокоєм.Уривок з 📙книги Пеми Чодрон "Коли все руйнується". Наступний крок — це стриманість. Усвідомленість — це основа, а стриманість — це шлях.Стриманість — це одне з тих жорстких слів, які звучать не дуже надихаюче. Звичайно, адже живі, яскраві й цікаві люди не стануть практикувати стриманість. Можливо, іноді вони й утримуватимуться від чогось, але це точно не може бути їхнім способом життя.Однак у контексті буддизму стриманість — це метод, що допомагає стати на шлях дгарми. Завдяки цій якості ми не будемо кидатися на пошуки розваг, відчувши легкий укол нудьги. Це практика, завдяки якій ми спокійно сприймаємо паузи в базіканні нашого розуму, не намагаючись тут же їх чимось заповнити.Одного разу я отримала цікаві настанови щодо практики медитації, яка поєднує усвідомленість і стриманість. Ми мали просто звертати увагу на свої рухи в некомфортних для нас ситуаціях. Я помітила, що починаю тягнути себе за вуха, чухати ніс або голову, хоча вона зовсім і не свербить, або поправляти комір. Я робила маленькі нервові рухи, коли відчувала, що ґрунт іде з-під ніг. Нам сказали не намагатися щось змінити, не критикувати себе за те, що ми робимо, а просто усвідомлювати свої дії.Спостереження за тим, як ми намагаємося уникнути чогось, дозволяє нам зіткнутися з основоположною нестійкістю. Стриманість позбавляє нас звички діяти імпульсивно,змінює наш схильний до розваг розум. Ми бачимо, що існує щось між моментом виникнення бажання, чи агресії, чи самотності — і тією дією, яку ми вважаємо результатом цієї емоції.У нас є те, що ми не хочемо переживати й ніколи не переживаємо, тому що починаємо діяти занадто швидко.За всіма лушпинням нашого звичного життя, за всіма нашими розмовами, рухами й думками є основоположна нестійкість. Вона постійно кипить десь там. Ми переживаємо її як неспокій і роздратування. Ми переживаємо її як страх. Вона викликає пристрасть, агресію, невігластво, заздрість і гординю, але ми ніяк не можемо вхопити її суть.Стриманість дозволяє нам нарешті пізнати природу цього неспокою і страху. Вона дозволяє нам освоїтися в цьому стані, в якому нема за що вхопитися. Якщо ми відразу ж починаємо розважати себе розмовами, діями чи роздумами, якщо не дозволяємо виникнути паузі — ми ніколи не зможемо розслабитися. Ми так і будемо мчати по життю. Так і будемо тягнути за собою те, що мій дідусь називав важким чемоданом тривог.Стриманість — це спосіб подружитися з собою на найглибшому з можливих рівнів. Ми можемо нарешті встановити зв’язок із тим, що знаходиться в глибині, під усім цим бульканням і відрижкою, всім, що виходить назовні й проявляється як жорстка, контрольована, маніпулятивна поведінка.Під усім цим існує щось дуже м’яке, дуже ніжне — те, що ми переживаємо як страх або тривогу.