Те кохання створювало нові постаті, названі «людьми», ті збудували домівки, ширили любов, і собі вирушаючи в мандри незвіданим. Хан із Мінхо пишалися людьми й тим, як ті знаходили призначення їхньому дару.
В один із днів Мінхо промовив: «Щасливий я ділити існування з тобою, тішуся погляду твоїх очей, гріє мене твоя усмішка. Камінням безликим відчув — судилося тебе кохати, ким би не був я і куди б не простував». Хан звільна усміхнувся, поділяв він ці думки, проказав: «Лишимося ж на цій рінистій землі, будувати наше життя».
Мандри їхні завершилися, тепер люд іздаля приходив подякувати, розділити з ними краплинку тої первородної любові за спогляданням світанкової заграви.
Проте чванливим божествам старого світу не припала до душі така самовільність, заздрісно їм стало за вдячність, яку радо дарували не їм. Розгнівалися вони на Мінхо за кохання, що сягнуло всього живого, розсердилися на Хана за створення людей і поселень.
Розітнули нічний морок голоси, що просурмили: «За діяння такі не існує ціни достоту подібної, за діяння такі стертими будуть із лиця землі люди й домівки, скеля, що назвалася Ханом і каміння, що нарекло себе Мінхо». Скинувся до голосів Хан, благав: «О, божества світу, що існували до нас і існуватимуть після! Не карайте людей, проявіть милосердя до них і до нас!».
Тиша відповіддю стала. Глибока задума обох спіткала. Як врятуватися? Як уберегти любих їм людей? Обійняв Мінхо своє кохання, втішні слова злітали з його вуст: «Відшукається рішення, любий мій, відпочинь до сходу сонця». Сон зморив Хана, заснув він у надіях облудних, оберемку міцних рук.
Та скільки не міркував Мінхо, виснував він, що не порятувати їх обох і рід людський, не вберегти все з любов’ю створене. Покинув тоді сплячого Хана, торкнувшись вустами ніжно чола. Відривав він себе від найкоханішого, пхався манівцями туди, де вперше вчулися голоси богів. Промовив Мінхо до неба: «Я віддам власне життя як плату, спокутою стане мій скін, прошу лише — дозвольте хоча б подихом вітру, поглядом згори стерегти довіку моє кохання».

Telegram🔮 | Замовити✨ | Дяка🧋