Злостиві боги лиш посміялися з такого бажання. На брилу кремезну перетворили вони Мінхо, пожбурили його далеко-далеко в небокрай.
Не повернувся Мінхо, як задніло, не повернувся, як сонце застигло в зеніті. Несамовита туга шпигнула Хана під ребра — страшне сталося. Рушив він до найближчого поселення, простягнув тремтливі долоні до люду. «Чи не бачили ви Мінхо?», — питав, та всі як один нічого не відказали до ладу. Повернувся Хан ні з чим.
Як не почув він скрадань нічних? Не відчув тужливого настрою безвиході, що здолав його кохання надвечір? Чому ж Мінхо не дозволив собі розділити рятунок на двох, не дав хоча б попрощатися?
Задилькотіли коліна, впав Хан додолу, лискучі сльози струмені щоками. Жалоба сили безмірної охопила його єство, лилася на землю, проте та відмовлялася її всотувати. Сонце закотилося за небокрай, блиснувши наостанок промінням у сльозовій гладіні. На небі сяйнуло небачене: Мінхо дивився згори, та не здатен був торкнутися — насміх богів, кара за щастя. Міцніше серце тугою скувало.
Задніло і стемніло, зусібіч лунав спочутливий тон сотень голосів, одначе не чув їх страдник. Незворушний, квилив Хан до неба, проклинав богів у срібному світлі.
Століття минули, голоси стихли. Спала полуда і, як колись кохання, на денці очей зародилося розуміння як чинити далі. Підвівшись, ступив Хан у прохолоду власних сліз, розчинився піщаним узбережжям, шемранням океану став його плач. Перетворився Хан на буруни, що намагалися сягнути Мінхо в небі. Туман стелився водною гладінню, мріла ще надія.
Ще століття минули, загуло багато. Та люди хоч і забули хто були Хан і Мінхо, не забули любові, поділеної між ними. Поколіннями пам’ятали вони декого із незміренною приязню, що світив тихо й беріг до скону — на його честь назвали сріблясту брилу в небі Місяцем.
Пам’ятали вони й силу тужливого серця, яке не переставало кохати ні на мить. Століття потому нові люди називали води по різному, але одна річечка, що особливо виблискувала в місячному світлі, і досі зветься Хан. Подейкують, буцім і понині в повню чується над водою любовний шепіт.

Telegram🔮 | Замовити✨ | Дяка🧋